Корупційний скандал у Міністерстві оборони: підозра щодо незаконного переправлення призовників

Відомою українською акторкою Ольгою Сумською цікавляться не лише завдяки її таланту на сцені, а й через її підприємницьку діяльність. У 2020 році вона започаткувала власний бренд з виробництва суконь, який став для неї новим кроком у творчому розвитку. За цей час акторка встигла створити кілька колекцій одягу, але через непрості обставини, спричинені війною, наразі змушена поставити свій бізнес на паузу.

Ольга поділилася своїми труднощами в проєкті «Ближче до…», пояснивши, що початок повномасштабного вторгнення в Україну суттєво вплинув на її діяльність. «Створила декілька колекцій, але, на жаль, після повномасштабного вторгнення все здорожчало. І відшивати сьогодні у такому масштабі сукні — це дуже важко», — зазначила вона. Війна принесла не лише моральні, але й економічні виклики, які стали важким бар'єром для подальшого розвитку бренду.

Акторка зазначила, що після закінчення війни вона може відновити бізнес і створити нову колекцію. Наразі Ольга активно підтримує бізнес своєї 23-річної доньки Ганни, яка запустила бренд із виробництва жіночого спортивного одягу.

«Як можна не підтримати дітей? Аня розробляла лекала протягом року. Вона сама малювала, сиділа ночами. Не може щось гідне народитися просто так. Аня в мене дуже мудра дівчинка, навіть не по роках. Я багатьом речам у неї навчаюсь», — додала Сумська.

Переговори велися з кількома великими інвестиційними фондами та фінансовими установами. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачає певні поступки з боку кредиторів щодо умов обслуговування українського боргу.

Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

«У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд», – повідомляє Berliner Zeitung.

Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».

Національне антикорупційне бюро України заявило про викриття та затримання судді Воловецького районного суду Закарпатської області, якого підозрюють у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, йдеться про корупційні дії, пов’язані з розглядом справи щодо арештованої лісопродукції.

Як встановили детективи НАБУ, суддя, користуючись службовим становищем, вимагав 1300 доларів США за сприяння у знятті арешту з деревини. За версією правоохоронців, ці кошти мали стати своєрідною «винагородою» за ухвалення потрібного рішення в інтересах зацікавленої сторони.

Як встановили детективи, мова йшла про кримінальне провадження, в межах якого було арештовано близько 20 кубометрів деревини. Суддя, за даними слідства, запропонував вплинути на рішення суду та зняти арешт за грошову винагороду у розмірі 1300 доларів.

Під час передачі коштів фігуранта затримали на вулиці в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі з ним проводяться слідчі дії, готується повідомлення про підозру та вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

У НАБУ наголошують, що оприлюднені записи є частиною доказової бази у справі та демонструють характер домовленостей між суддею та свідком. Розслідування триває, встановлюються всі обставини можливого злочину та інші причетні особи.