Корупційний скандал, у сім’ї чиновників знайшли $6 млн готівкою

Після понад трьох років перебування в російському полоні на Батьківщину повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Назар Далецький. 46-річний захисник є уродженцем села Великий Дорошів Куликівської громади на Львівщині. Його повернення стало справжнім потрясінням і водночас великою радістю для родини, побратимів і всієї громади, адже тривалий час чоловіка вважали загиблим.

Через відсутність будь-якої інформації про долю бійця та роки невідомості Назаря Далецького офіційно зарахували до полеглих. У громаді з усіма почестями відбувся похорон, люди прощалися із захисником, не знаючи, що він живий і продовжує боротися за життя в неволі. Для родини це були роки болю, втрати й тиші, яку важко витримати, коли немає відповідей.

«З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – зазначив він.

Назар Далецький був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних сил. Служив у 24-й бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року військовий перестав виходити на зв’язок і спершу вважався зниклим безвісти.

Згодом рідним повідомили, що він нібито загинув 25 вересня 2022 року поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області — фактично на лінії фронту. Саме в цей день воїну виповнився черговий рік.

Інформацію про його загибель оприлюднили Львівська ОВА та Куликівська громада. У селі організували похорон із військовими почестями: труну накрили державним прапором, церемонію супроводжував оркестр. Фото й відео з прощання збереглися на сторінці місцевого старостинського округу.

Однак згодом з’ясувалося, що військовий живий.

У липні 2025 року один із визволених з полону українських захисників повідомив родині, що бачив Назара серед полонених. У серпні це підтвердив ще один боєць, а восени — третій. Родина продовжувала звернення та вірила, що чоловік живий.

Під час останнього обміну полоненими інформація підтвердилася: Назар Далецький повернувся додому після 3 років, 4 місяців і 12 днів неволі. Перші хвилини після звільнення він зміг поспілкуватися з рідними телефоном.

Це вже не перший подібний випадок на Львівщині. У травні 2025 року в Щирецькій громаді поховали військовослужбовця Богдана Вовка, якого також вважали загиблим. Згодом у російських пабліках з’явилося відео, де він повідомив, що перебуває в полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК та СП заявили про можливу помилку та поінформували військову частину.

Історія Назара Далецького стала прикладом того, як навіть після років невизначеності та болю можливе повернення додому, а для родин — шанс знову обійняти своїх близьких.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зниження кредитного рейтингу України, яке агентство Fitch Ratings нещодавно погіршило з рівня “C” до “RD” (обмежений дефолт), привернуло увагу світової спільноти. Володимир Золоторьов вважає, що перша реакція на цю новину буде негативною, оскільки такий рейтинг зазвичай означає, що країна перебуває у важкому фінансовому становищі, що робить її ризикованою для кредитування.

“Перша реакція на це буде негативною, бо всі будуть розуміти, що це країна, якій не можна давати грошей. Але всі знають, що тут війна, тому я не думаю, що це якось серйозно вплине на реальні гроші, які сюди йдуть”, – пояснює Золоторьов.

Експерт також підкреслив, що випадки, коли держави зазнавали дефолту аналогічно до приватних підприємств, у світі практично відсутні. “У випадку підприємства все просто: є борг, він не може бути сплачений. Після цього йде процедура банкрутства, вилучаються активи. Щось вертається тим, хто давав кредити. У випадку держави цього зробити не можна. Принаймні, таких прецедентів не було”, – зазначив Золоторьов.

Це означає, що хоча зниження рейтингу й відображає складне фінансове становище України, механізми для управління таким становищем у випадку держави кардинально відрізняються від тих, що застосовуються для приватних компаній.

На думку Золоторьова, світова економіка вже йде до великого дефолту, що стосується не лише України, а й таких економічно розвинених країн, як США та Західна Європа. “Дефолт України на цьому тлі буде малопомітним”, – додає експерт, підкреслюючи, що загроза дефолту стає глобальним викликом.

Зниження рейтингу сталося після того, як український уряд домовився з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації боргу на суму понад 20 млрд доларів. Це було необхідним кроком для підтримки фінансової стабільності в умовах війни. Однак, навіть за наявності таких домовленостей, рейтингові агентства продовжують оцінювати кредитоспроможність України на дуже низькому рівні.

Максим Бахматов, засновник "Офісу трансформації", став об'єктом уваги через свою декларацію, подану до Національного агентства з питань запобігання корупції на 2022 рік. Згідно із звітом НАЗК, у Бахматова знаходиться значна сума готівки, а саме 605 тисяч доларів та 200 тисяч євро. До того ж, на його дружину було задекларовано ще 100 тисяч доларів, а на матір — 50 тисяч. Окрім цього, в кінці першого року військового конфлікту він придбав квартиру в Києві приблизно на 1,7 млн гривень. Також у декларації йдеться про земельну ділянку площею 10 соток, будинок майже 400 кв. м та два нежитлові приміщення, які Бахматов придбав у 2021 році.

Громадська організація "Офіс трансформації", яку заснував Бахматов, була зареєстрована у 2020 році. Метою цієї організації є підвищення ефективності державних та комунальних організацій, а також трансформація системи звітності та відповідальності місцевої влади.

Максим Бахматов також претендував на посаду керівника департаменту з питань антикорупції у Київській міській державній адміністрації. Однак під час співбесіди виявилось, що він був фігурантом щонайменше двох кримінальних справ та не відображав у декларації всі свої доходи. Також виникли питання щодо його доходу, який не відповідав офіційно декларованій заробітній платі.

Нагадаємо, що Максим Бахматов разом із таксі "Uklon" довгий час збирав гроші від українців на потреби Збройних сил України.

У висновках до вищезгаданої статті можна відзначити наступне:

• Максим Бахматов, засновник "Офісу трансформації", став об'єктом публічної уваги через інформацію з його декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

• Декларація показала значну суму готівки у власності Бахматова, а також придбання нерухомості та інших активів.

• Громадська організація "Офіс трансформації", створена Бахматовим, має на меті підвищення ефективності державних та комунальних організацій.

• Під час співбесіди на посаду в Київській міській державній адміністрації Бахматов став об'єктом уваги через його кримінальне минуле та неоднозначності у декларуванні доходів.

• Він також був активним у зборі коштів на потреби Збройних сил України разом із таксі "Uklon".

У цілому, інформація, подана в декларації та виявлена під час співбесіди, викликала певні сумніви щодо чесності та прозорості дій Максима Бахматова, який раніше був визнаний в області антикорупційних ініціатив.