Корупційний вузол на водогонах півдня: як чиновники та підрядники розкрадали кошти на будівництві

Сучасні харчові тенденції дедалі більше зосереджуються на білку, який став справжнім символом здорового способу життя. Його можна зустріти не лише у звичних продуктах, а й у протеїнових батончиках, спортивних коктейлях, спеціальних порошках і навіть у каві чи чаї. Популярність пояснюється тим, що білок допомагає відновлювати м’язи після фізичних навантажень, підтримує тривале відчуття ситості та може сприяти контролю ваги.

Однак дієтологи застерігають: надмірне захоплення протеїновими добавками та продуктами з підвищеним вмістом білка може призвести до дисбалансу в харчуванні. Коли основний акцент робиться лише на білку, часто недооцінюється значення інших важливих нутрієнтів, зокрема клітковини, яка відіграє ключову роль у здоров’ї травної системи.

Клітковина виконує важливу роль у травленні, підтримує баланс кишкової мікрофлори та знижує запалення. Вона пов’язана із зниженням ризику діабету, інсульту та серцево-судинних хвороб. Проте більшість людей отримують її значно менше за рекомендовані 30 г на день.

Популярність білка пояснюється його ефектністю: м’язи помітні одразу, тоді як користь клітковини складніше відчути. Маркетинг активно підживлює цю тенденцію, продаючи продукти з доданим білком як «здорові», а соцмережі створюють справжню «білкову лихоманку».

Водночас надлишок білка може бути шкідливим: він перевантажує нирки, провокує камені, негативно впливає на кістки, а в деяких випадках викликає нудоту. Тому важливо дотримуватися балансу, обирати різноманітні джерела білка та не забувати про клітковину та інші необхідні нутрієнти.

Сьогодні Україна стоїть на порозі важливих змін, адже культура та традиції є невід'ємною частиною нашої ідентичності. У глобалізованому світі ми стикаємося з викликами, коли необхідно зберегти унікальність нашої спадщини, одночасно адаптуючись до сучасних умов. Тому важливим завданням є створення умов для розвитку української культури, поширення її у світі та забезпечення її впливу на міжнародному рівні.

Українська культура, що має глибоке коріння, пережила багато випробувань протягом історії. Відзначаючи важливі віхи її розвитку, ми можемо побачити, як вона еволюціонувала під впливом різних етапів: від козацьких часів до сучасної незалежної України. Однак, сьогодні важливо не тільки зберігати традиції, але й створювати нові форми їхнього вираження, що відповідатимуть вимогам часу.

Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».