Понеділок, 14 Липня, 2025

Корупція позбавила Україну золотої медалі з боротьби

Важливі новини

Топменеджер «Нафтогазу» отримав благодійну допомогу, маючи мільйонні доходи

Директор з питань етики та комплаєнсу АТ «Нафтогаз України» Євген Калінін, заробляючи понад 450 тис. гривень щомісяця та накопичивши понад 2,5 млн гривень у валюті, отримав від компанії благодійну допомогу. Це викликало питання щодо доцільності таких виплат, враховуючи його фінансовий стан. За декларацією, Калінін зареєстрований у Гостомелі (Київська область, Бучанський район). Хоча в документі не […]

The post Топменеджер «Нафтогазу» отримав благодійну допомогу, маючи мільйонні доходи first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Чому в Україні досі не всі мають опалення

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними Держенергонагляду, станом на 22 листопада в Україні функціонує 84% котелень. Повністю завершено підключення до тепла лише у 12 областях, тоді як у решті регіонів цей процес триває під контролем місцевої влади.

Попри прогрес у підключенні, низка населених пунктів стикається зі значними труднощами. Найскладніша ситуація зафіксована у:

У районах, розташованих близько до лінії фронту, ситуація ускладнюється через постійні обстріли, руйнування котелень та теплових мереж. Відновлення теплопостачання тут вимагає значних ресурсів і додаткових заходів безпеки.

У Міністерстві розвитку громад та територій наголосили на важливості оперативного вирішення проблем із теплом.

“Всі відповідальні сторони мають діяти максимально ефективно, аби вирішити проблему у найкоротші строки. Зрив опалювального сезону є неприпустимим, адже від цього залежить життя і здоров’я десятків тисяч людей,” – зазначили у міністерстві.

Для вирішення проблеми з опаленням уряд і місцева влада зосереджують зусилля на:

Попри складнощі, у багатьох регіонах ситуація покращується. Проте значна частина українців все ще чекає тепла, сподіваючись, що зима не стане для них додатковим випробуванням.

Польща більше не хоче допомагати Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Нагадаємо, раніше президент Польщі заявив, що Польща може передати винищувачі МіГ Україні, але тільки за умови, що Захід надасть країні альтернативні літаки для захисту.

Зеленський же сьогодні сказав, що домовився ще з колишнім генсеком НАТО Столтенбергом, щоб компенсувати Варшаві передані літаки, але Польща все одно відмовила.

«Ми дуже хотіли отримати МіГи від Польщі, але вони нам не могли передати, тому що у них не вистачало своїх. Тому ми домовилися з НАТО, що вони їм виділять поліцейську місію, як у наших балтійських друзів. Ми домовилися про це. І що після цього? Чи дала нам Польща літаки? Ні. Знайшлася інша причина? Так», – заявив Зеленський на пресконференції в Закарпатті.

Президент також дорікнув Варшаві, що вона не погодилася збивати російські ракети, що летять у бік Польщі, над Україною.

Нагадаємо, Україна також безуспішно просить Польщу передати їй зброю, яку та закуповує у Південної Кореї. Варшава відповідає, що купує її для себе.

Критика Бориса Шефіра щодо антиросійської кампанії: Збереження російської мови й культури в Україні

Співзасновник студії "Квартал-95" та рідний брат Сергія Шефіра, першого помічника та близького друга президента, Борис Шефір, в інтерв'ю українській версії "Радіо Свобода" висловив свою критику щодо кампанії проти російської мови й культури в Україні. Він наголосив на своєму почутті прихильності до російської мови та культури, вважаючи руйнування пам'ятників Пушкіну у країні недоречним. Зараз Шефір перебуває в Німеччині, де вирішив залишитися до кінця війни, аби "врятувати дітей від війни", оскільки бізнес у нього упав, а розважальне телебачення в Україні відсутнє. Він підкреслив, що не має наміру повертатися до України, а його зв'язок з президентом Зеленським вже обірвався два роки тому, оскільки не поділяє сучасних державних переконань. Щодо співпраці з "Кварталом", Шефір заявив, що він не відчуває себе зручно в їхній теперішній атмосфері, а його припинення співпраці обумовлене також турботою про безпеку своїх дітей. У своєму прогнозі військового конфлікту він висловив надію на мирні домовленості та компроміси.

У висновку можна зазначити наступне:

• Борис Шефір виступив у захист російської мови та культури в Україні, висловивши свою любов до них та висловивши обурення руйнуванням пам'ятників Пушкіну.

• Він перебуває в Німеччині та не планує повертатися до України до закінчення війни, обравши цю країну як місце, де "врятує дітей від війни".

• Шефір ухиляється від політичних питань та відмовився від співпраці з "Кварталом", пояснивши це незручністю із теперішньою атмосферою в студії та турботою про безпеку своїх дітей.

• Він вірить у вирішення військового конфлікту шляхом мирних домовленостей та компромісів.

Ці висновки відображають позицію та погляди Бориса Шефіра на ситуацію в Україні та його особисте ставлення до подій.

Українська діаспора: майбутнє двомільйонної спільноти за кордоном

Станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців, що створює величезний соціально-економічний виклик як для України, так і для країн, які надають притулок. За даними Центру економічної стратегії, серед них переважно представлені жінки та діти, які змушені були покинути свої домівки через військові дії.

Найбільша частка українських біженців у Європі знаходиться в Німеччині та Польщі, а за їхніми межами також велике число осіб знайшло притулок у США, Великій Британії та Канаді. Однак, необхідно врахувати, що деякі країни поступово скорочують витрати на біженців та посилюють умови для їхнього перебування, що створює додаткові труднощі для переселенців.

Згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, кількість українців, які можуть залишитися за межами країни, може сягати від 1,4 млн до 2,3 млн осіб в залежності від подальшого розвитку ситуації. Це вимагає від уряду та міжнародної спільноти комплексних заходів для надання допомоги біженцям, а також стратегій для подальшої інтеграції їх у нові суспільства.

Українські біженці, які змушені покинути свої домівки через військові дії, створюють серйозні виклики для України та країн, які надають їм притулок. Незважаючи на підтримку кількох країн, таких як Німеччина, Польща, США, Велика Британія та Канада, багато інших країн поступово зменшують допомогу та умови для біженців. Це ставить під загрозу добробут та безпеку тих, хто шукає притулок.

Згідно з оцінками, кількість українців, які можуть залишитися за межами країни, значною мірою залежить від подальшого розвитку ситуації. Це вимагає негайних дій з боку уряду та міжнародної спільноти для забезпечення допомоги біженцям та розробки стратегій їхньої подальшої інтеграції у нові суспільства. Важливо забезпечити, щоб кожна країна приймала відповідальність і діяла згідно з принципами гуманітарності та прав людини, щоб забезпечити безпеку та гідне життя для всіх біженців.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Привілейоване місце для Беленюка

За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.

Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.

Несправедлива дискваліфікація

Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.

Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.

В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.

Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.

Останні новини