Косметологу в Харкові повідомили про підозру у вбивстві пацієнтки

За прогнозом синоптика Ігоря Кибальчича, кандидата географічних наук, в Україні найближчими днями очікуються дві хвилі похолодання. Перша з них розпочнеться 14 жовтня, коли холодний фронт принесе зниження температури по всій країні. Після короткочасного потепління 18 жовтня знову настане похолодання, яке торкнеться більшості областей вже 19-20 жовтня. Про це спеціаліст розповів в коментарі для видання «Телеграф».

До 13 жовтня температури вдень будуть варіюватися в межах +9...+16 °C, а ночами температура коливатиметься між +4...+11 °C. Однак з 14 жовтня на Україну вплине холодний фронт, і температури почнуть знижуватися. Вночі в більшості регіонів температура впаде до +2...+8 °C, а вдень температура не перевищить +6...+13 °C. Лише на півдні країни очікується менш різке похолодання.

У період 15–17 жовтня у північних та східних областях, а також у Карпатах місцями можливі нічні заморозки — близько 0…-3 °C, попереджає Кибальчич. 18 жовтня короткочасно очікується підвищення температури на 3–5 °C, але вже 19–20 жовтня прийде нова хвиля похолодання.

Опади прогнозують найімовірніше 11, 13, 18 і 20 жовтня; у ці дні місцями пройдуть дощі помірної інтенсивності, а на півдні можливі грози. Крім температурних коливань, синоптик звертає увагу на нестійкий характер погоди — очікуються коливання атмосферного тиску, поривчастий вітер і локальні опади.

«Очікується поступове зниження температури, а також нестійкий характер погоди, — каже Ігор Кибальчич. — У найближчі дні варто готуватися до коливань температури й вітру, місцями можливі нічні заморозки в північних, східних областях та в горах».

За оцінками Кибальчича, загалом погодний сценарій відповідає сезону і не передбачає рекордних або стихійних явищ, хоча окремі регіони відчують суттєвіші коливання температури і більш інтенсивні дощі в зазначені дні.

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.

Українські військові продовжують активні дії на Куп’янському та Лиманському напрямках, де досягли певних успіхів у тактичних операціях. На жаль, російські окупанти не припиняють свої спроби просунутися у напрямку міста Часів Яр та захід від Авдіївки, зосереджуючись, зокрема, на районі Бердичі. За повідомленням, 6 квітня, Збройні Сили України (ЗСУ) відбили атаки російських військ біля Тернів і Білогорівки, не дивлячись на протилежні твердження російських джерел про просування їхніх військ. У той же час, російські війська продовжують намагатися просунутися на захід від Бахмута у напрямку Часів Яр, але офіційно підтверджених змін у лінії фронту не зафіксовано. Російські джерела повідомляли про намагання захопити позиції у лісових масивах поблизу залізниці на сході та в заповіднику Ступки-Голубовські 2 на південному сході. Проте ці звіти не були підтверджені експертами. Ситуація в напрямку Авдіївки також залишається напруженою, з російськими військами, які просуваються на захід і намагаються зачистити ліси між населеними пунктами Тоненьке і Водяне. Українські військові залишаються на варті оборони, тримаючи ситуацію під контролем не лише на вказаних напрямках, а й в інших регіонах, включаючи різні території на південь, північ та захід від Бахмута, а також на сході Херсонської області.

Українські військові продемонстрували впевненість та успішність у тактичних операціях на Куп’янському та Лиманському напрямках, відбивши атаки російських військ та утримавши свої позиції. Незважаючи на спроби російських окупантів просунутися у напрямку міста Часів Яр та інших стратегічних об'єктів, українські Збройні Сили залишаються на варті оборони й утримують ситуацію під контролем. Це свідчить про готовність та ефективність українських військових у забезпеченні безпеки та захисті територіальної цілісності країни.

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.