Вівторок, 2 Червня, 2026

Кожен десятий постраждалий у ДТП в Україні — дитина

Важливі новини

Начальник управління патрульної поліції Одеської області влаштував ДТП

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Водій Mitsubishi не поступився дорогою Suzuki, внаслідок чого сталося зіткнення.

«Пасажиром авто Suzuki дійсно був заступник начальника управління, який отримав травми. Також травмувалася його дружина, яка, власне, і керувала автомобілем», – заявили в поліції.

Повідомляють, що поліцейський начальник і його дружина були тверезими, а водій другої машини п’яним.

Зазначимо, що раніше сьогодні одеські пабліки писали, що саме заступник начальника поліції Артем Хілініченко був за кермом автомобіля, який перебував у стані алкогольного сп’яніння після відвідування ресторану. Коли сталася ДТП, він, як стверджують телеграм-канали, попросив дружину пересісти за кермо.

Після цих повідомлень і вийшла заява патрульної поліції зі спростуванням причетності Хілініченка до ДТП. Раніше відомство про цю аварію нічого не повідомляло.

Генштаб: гостродефіцитних спеціалістів Повітряних сил у піхоту не переводять

Генеральний штаб Збройних сил України офіційно спростував інформацію про переведення гостродефіцитних спеціалістів із Повітряних сил до піхотних підрозділів. У заяві наголошується, що такі фахівці залишаються на своїх позиціях, проте певні категорії особового складу все ж долучаються до посилення сухопутних і десантно-штурмових військ через складну ситуацію на фронті. Про повідомляє Генштаб ЗСУ у Telegram. “Генеральний штаб […]

The post Генштаб: гостродефіцитних спеціалістів Повітряних сил у піхоту не переводять first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

П’ять головних загроз від “мирної” спецоперації Кремля у Стамбулі

Кремль знову йде в атаку — цього разу не ракетами, а переговорами. Політолог Андрій Миселюк попереджає: за лаштунками гучних заяв про мир Путін готує нову спецоперацію — спеціальну переговорну операцію (СПО). Її мета — не досягти компромісу, а нав’язати світу кремлівський сценарій завершення війни. І ключовим майданчиком для реалізації цього плану має стати Стамбул. На […]

Кількість судових справ про самостійне батьківство різко зросло після початку повномасштабної війни

В Україні стрімко зросла кількість судових справ, у яких чоловіки намагаються офіційно встановити факт самостійного виховання неповнолітніх дітей. З початку повномасштабної війни таких справ стало у 67 разів більше. Про це свідчать дані «Опендатабота», на які посилається видання «Главком». Якщо з січня по травень 2022 року суди розглянули лише шість таких справ, то за аналогічний […]

За перші шість місяців 2025 року внаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні загинули 1367 людей, серед них — 69 дітей. Ще 13 895 осіб отримали травми. Такі дані оприлюднила асоціація «Укравтопром» із посиланням на Патрульну поліцію.

Усього у січні–червні зафіксовано 11 194 аварії з постраждалими — практично стільки ж, як і за аналогічний період минулого року. Незважаючи на війну, загрози з боку російських ударів і зміну мобільності, ситуація на дорогах залишається критичною.

Основною причиною смертельних ДТП залишається перевищення безпечної швидкості — 751 загиблий. На другому місці — виїзд на зустрічну смугу (не пов’язаний із обгоном), який призвів до 95 смертей. Третя причина — пішоходи, які перетинають дорогу в не встановлених для цього місцях: 67 смертельних випадків.

Ці три чинники стали фатальними для понад 900 людей лише за пів року.

За часом найбільше аварій трапляється у вечірній період — з 16:00 до 19:00. Це час, коли багато водіїв повертаються з роботи, рух інтенсивний, а втома накопичена.

Найнебезпечніший день тижня — п’ятниця. Саме в цей день фіксується пік аварійності, що може бути пов’язано з завершенням робочого тижня, поспіхом та зниженням уваги водіїв.

Незмінність статистики — тривожний сигнал. Попри війну, часткову зміну трафіку й обмеження в пересуванні, кількість ДТП з постраждалими не знижується. Це свідчить про глибоку кризу у сфері безпеки дорожнього руху, яка потребує системних змін — від інфраструктурних рішень до реального контролю за швидкісним режимом і поведінкою на дорогах.

Останні новини