Вівторок, 1 Вересня, 2026

Кожен третій пенсіонер в Україні живе менш ніж на 100 доларів

Важливі новини

Жорстокість без меж: у Зінькові діти катували 10-річного хлопчика

Полтавщина сколихнута шокуючим випадком жорстокого насильства серед дітей. У місті Зіньків четверо неповнолітніх – віком від 10 до 14 років – побили 10-річного хлопчика. Подія трапилася ще два тижні тому, але лише зараз про неї стало відомо громадськості. За даними поліції, знущання сталося на території недобудованої споруди. Четверо дітей – 10, 11, 12 та 14 […]

The post Жорстокість без меж: у Зінькові діти катували 10-річного хлопчика first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Удар РФ завдав PUMA збитків понад €12 млн: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

Після нещодавнього масованого удару російських військ по Києву та...

Олексій Момот та директор підрядної організації підозрюються у розтраті бюджетних коштів на закупівлі техніки та фіктивних робіт

Міський голова Вишгорода Олексій Момот та директор підрядної організації опинилися під підозрою у заволодінні бюджетними коштами. Офіс генерального прокурора повідомив, що у межах кримінального провадження перевіряються факти розтрати понад 6 мільйонів гривень, які могли бути виведені через фіктивні роботи та завищену вартість закупленої техніки. Йдеться про контракти на постачання двох екскаваторів-навантажувачів, які міська рада придбала на початку повномасштабної війни для добровольчого формування. Згідно зі слідством, техніку закупили через підприємство, яке не мало необхідних ресурсів для виконання цього контракту, а вартість екскаваторів була штучно завищена, що дозволило зловживати державними коштами.

Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки йдеться про фінансові ресурси, які повинні були використовуватись на підтримку обороноздатності країни в умовах війни. За інформацією прокуратури, внаслідок таких дій бюджет міста поніс серйозні фінансові втрати, а також зниження ефективності витрат, що вкрай важливо в умовах кризових ситуацій.

Ще один епізод стосується оплати 5 млн грн за роботи з днопоглиблення водойми у Вишгороді. Підрядник нібито не виконав ці роботи, однак мер підписав акти приймання та ініціював виплату.

Олексію Момоту інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сам Момот у коментарях заперечив звинувачення, назвавши справу «політичним замовленням». Він стверджує, що закупівлі та роботи були законними, а всі акти — підписані підрядниками та службами нагляду.

Олексій Момот очолює Вишгород із 2015 року. У 2016 він уже потрапляв у гучний скандал — тоді його затримала СБУ за підозрою у вимаганні 1 млн євро хабаря. Суд відсторонив його, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. У 2020 році Момот знову переміг на виборах, балотуючись від партії «За майбутнє».

Тепер мер знову опинився в центрі корупційного скандалу, який може завершитися кримінальною відповідальністю та втратою посади.

Несподівані рухи у командуванні армії: як це впливає на передову

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

У Трампа вимагають припинення вогню після масованих атак Росії

Спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог став першим представником нової американської адміністрації, який публічно відреагував на останні масовані удари Росії по Україні. У дописі на платформі Х (Twitter) Келлог оприлюднив фото Києва у вогні та різко засудив дії російських військ, назвавши їх “явним порушенням Женевських протоколів 1977 року”. “Це Київ. Невибіркове […]

Станом на квітень 2025 року в Україні проживає 10,3 мільйона пенсіонерів. За останній рік їхня кількість скоротилась на 176 тисяч, повідомляє Пенсійний фонд із посиланням на аналітику «Опендатабот». І хоча номінальний розмір виплат зріс на 10%, інфляція з’їла цей приріст — і пенсіонери бідніють.

Середній розмір пенсії після цьогорічної індексації становить 6 341 грн (близько $152). Але навіть ця сума не дозволяє говорити про гідний рівень життя. Адже кожен третій пенсіонер в Україні (32,3%) отримує всього 3 340 грн — це менше $85. А ще 398 тисяч українців живуть на пенсію меншу за 3 000 грн.

Згідно з даними ПФУ, картина така:

Розмір пенсії Кількість осіб Частка від загальної кількості
понад 10 000 грн 1 499 274 14,5%
5 001–10 000 грн 2 987 845 28,9%
4 001–5 000 грн 2 105 500 20,4%
3 001–4 000 грн 3 340 489 32,3%
2 001–3 000 грн 398 267 3,9%

Тобто понад половина пенсіонерів (52,7%) отримує менше 5 000 грн, що нижче навіть офіційного прожиткового мінімуму.

Очікувано, найвищі виплати — у столиці. У Києві середня пенсія становить 8 708 грн, що на 37% вище за загальноукраїнський рівень. На другому і третьому місцях — Донецька (7 814 грн) та Луганська (7 314 грн) області.

Натомість найнижчі пенсії — у західних регіонах: Тернопільська область — 4 931 грн, Чернівецька — 5 100 грн.

Найбільше пенсіонерів проживає на Дніпропетровщині — 873 тисячі, у Києві — 748 тисяч, на Харківщині — 707 тисяч. Найменше — у Чернівецькій області (206 тисяч).

Близько 2,9 мільйона українських пенсіонерів (28%) продовжують працювати. Їхня середня пенсія — 6 863 грн, що трохи вище загальної, але не суттєво. Це свідчить про низький рівень життя літніх людей навіть за умов наявного доходу з роботи.

Наразі уряд обіцяє переглянути механізми індексації, проте без адресної підтримки і глибокої реформи пенсійної системи ситуація навряд чи зміниться. Пенсії в Україні — це не про гідну старість, а про виживання.

Останні новини