Крадіжка коштовностей на сотні тисяч євро в Одесі: інцидент із благодійною метою

Керівник державного підприємства «Українські енергетичні машини», раніше відомого як «Турбоатом», Віктор Суботін разом зі своєю родиною задекларували вражаючі активи, серед яких нерухомість, колекційні ювелірні вироби, люксові годинники та значні фінансові інструменти. Згідно з розслідуванням журналістів проекту «СтопКор», у публічних реєстрах та деклараціях фіксуються не лише вражаючі грошові суми, але й предмети розкоші, які неможливо не помітити.

Власне, дружина Віктора Суботіна у своїй декларації зазначила кілька розкішних ювелірних колекцій, що включають вироби від таких відомих брендів, як Pascal Bruni та Carrera y Carrera. Загальна вартість цих колекцій оцінюється в сотні тисяч і навіть понад мільйон гривень. Крім того, в деклараціях членів родини зазначено не менше 15 об'єктів нерухомості, серед яких розкішні квартири, будинки та інші майнові одиниці.

Журналісти зауважують, що в деклараціях фігурує значний «золотий» запас і великі доходи: мільйонні дивіденди, акції в десятках компаній і позиції кредиторів «Мегабанку» на суму понад 183 млн грн. Через інвестиційний фонд, очолюваний сестрою Інною Васищевою, нібито зберігаються родинні кошти на суму близько 28 млн грн.

Серед нерухомості журналісти вказують на маєток під Харковом площею понад 1 000 м² з двома гостьовими будинками та доглянутою територією, який оформлено на тещу Ніну Яценко. Остання також придбала будинок площею 272 м² і земельну ділянку в Ужгороді вартістю понад 3,2 млн грн, а в 2023 році стала співзасновницею ТОВ «С-Альфа Грин», пов’язаної з великою кількістю земельних ділянок.

У деклараціях зазначено також наявність мисливської та нарізної зброї (карбіни, пістолети, рушниці), зокрема комбінована рушниця Krieghoff і гвинтівка Browning.

Розслідувачі підкреслюють контраст між масштабною приватною розкішшю родини та економічними проблемами енергетичного сектору: прибутки підприємства «Укренергомашини» 2023 року, як повідомляється, знизилися до 376 млн грн без урахування частини витрат.

Журналісти також нагадують про історію «Мегабанку» та пов’язані з ним кримінальні провадження: після відкликання ліцензії частина заставного майна вважали фіктивною, проти деяких фігурантів уже вручено підозри, тоді як щодо Суботіна, за даними розслідування, офіційних підозр не оголошено. У матеріалі наводяться відомості з декларацій і реєстрів; журналісти пропонують звернутися до посадовців і фігурантів за коментарями.

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.

У свої 70 років покинув нас колишній асистент тренера збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. Він залишив невмирущий слід у історії національної команди, працюючи в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році. Під керівництвом Віктора Прокопенка і разом з Миколою Павловим він допомагав команді в одному з матчів проти Білорусі.

Леонід Ткаченко почав свій шлях у футболі як гравець харківського "Металіста", а потім звернув увагу до тренерської сфери. Спочатку він був асистентом у Євгена Лемешка, а згодом сам очолив команду. Після цього періоду його тренерська кар'єра продовжилася в Росії, де він отримав громадянство країни.

Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград, залишивши своїм колегам та футбольній спільноті пам'ять про відданість і внесок у розвиток українського футболу.

У висновках статті висловлено сум і вдячність за великий внесок Леоніда Ткаченка у розвиток українського футболу. На 70 році свого життя він покинув цей світ, залишивши невеличкий, але важливий слід у історії національної збірної. Робота Ткаченка в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році та його подальші досягнення у російському футболі свідчать про його відданість грі та професійний досвід.

Трагічна втрата Леоніда Ткаченка залишає пустоту в серцях футбольної спільноти та викликає сум у вболівальників. Його незабутній внесок в історію українського футболу залишиться в пам'яті та вдячності тих, хто йому співпрацював та захоплювався його працею.