Крадіжка коштовностей на сотні тисяч євро в Одесі: інцидент із благодійною метою

В умовах швидкоплинного ринку та постійних змін у бізнес-середовищі важливою складовою успіху є ефективна комунікація. Не тільки з партнерами, клієнтами чи інвесторами, але й у межах самого колективу. Розробка правильних стратегій комунікації та впровадження сучасних інструментів дозволяє зберігати та посилювати конкурентні переваги. Важливо не лише передавати інформацію, а й робити це так, щоб вона була зрозумілою, актуальною та дієвою.

Перш за все, необхідно розглядати комунікацію як двосторонній процес, що передбачає зворотний зв'язок. Це означає, що не можна просто транслювати інформацію від одного до іншого — потрібно створювати можливості для обміну думками, ідеями, запитаннями та пропозиціями. Сучасні технології відкривають перед компаніями безліч можливостей для організації ефективної комунікації: від CRM-систем і внутрішніх чатів до відеоконференцій і інструментів для спільної роботи.

У грудні 2023 року приватний виконавець Київського округу Марія Фесик відкрила виконавче провадження для примусового виконання рішення суду. Вона визначила до стягнення 1,56 млн грн та 156,5 тис. грн власної винагороди. Підприємець сплатив усе наступного дня, після чого виконавець завершила провадження.

Втім уже наступного дня Фесик скасувала своє рішення, заявивши, що не врахувала нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних. Загальна сума зросла до 3,5 млн грн, після чого вона ініціювала арешт майна на 2,14 млн грн. 20 грудня з карткового рахунку бізнесмена було додатково списано 78 тис. грн.

Київський апеляційний суд 25 березня 2025 року визнав дії приватного виконавця незаконними, зафіксувавши грубі порушення процедури. Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 КК України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Скандал навколо Катрушина та Фесик може стати показовим кейсом про зловживання у сфері виконавчого провадження та використання судових механізмів у бізнес-конфліктах.

Після початку повномасштабної війни Україна зосередила значні ресурси на зміцненні власної обороноздатності, одночасно поступово відновлюючи експорт військової продукції. Уже у 2025 році держава може поставити на зовнішні ринки озброєння та пов’язані послуги на кілька мільярдів доларів. Про це повідомив заступник секретаря Рада національної безпеки і оборони України Давид Алоян в інтерв’ю Reuters.

За його словами, на початку місяця спеціальна державна комісія, що під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість поданих заявок від українських виробників. Це рішення стало важливим сигналом для міжнародних партнерів про готовність України поступово повертатися до активної участі у глобальному ринку оборонної продукції.

Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Financial Times, аналізуючи узгоджену декларацію саміту G20 у Ріо, дійшла висновку, що «Велика двадцятка» послаблює підтримку України на тлі тиску на користь мирних перемовин з Росією.

У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б жодної заяви».