Кремль тягне час: як Путін використовує війну проти України для власного виживання

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

Екс-народний депутат і видатний журналіст Олесь Доній у відвертій розмові висловив своє переконання, що демократичний процес в Україні потребує негайного оновлення через важливість виконання конституційних норм. Він висловив думку, що проведення виборів до Верховної Ради в жовтні минулого року та виборів президента у березні цього року, як цього вимагає Конституція, було б доцільним для збереження демократичних цінностей в країні.

"Тоді б мали більші шанси на успішний результат. З кожним місяцем ці шанси зменшуються, і разом із ними зменшується бажання проводити вибори", — підкреслив він. Олесь Доній наголосив на тому, що найбільша трагедія полягає в поступовій втраті Україною демократії. Закінчення терміну повноважень президента згідно з Конституцією 20 травня має важливе значення для майбутнього країни.

"Демократія — це не тільки перемога улюбленця, а процедура. Ми зараз переживаємо трагедію втрати демократичних процедур і інститутів. Ми ризикуємо стати авторитарною нацією, що не має важливих демократичних цінностей", — відзначив він. Експерт також підкреслив, що ця ситуація може вплинути на майбутнє країни впродовж наступних десятиліть.

У зв'язку з цим він розглядає заяву екс-президента Петра Порошенка про намір балотуватися на майбутніх виборах як можливість привернути увагу до необхідності проведення виборів та збереження демократії в Україні.

У висновку слід відзначити, що висловлені Олесь Донійм проблеми та перспективи щодо проведення виборів в Україні є дуже важливими та актуальними. Він підкреслив необхідність дотримання конституційних норм та збереження демократичних цінностей у країні. Також було вказано на ризики втрати демократії та переходу до авторитарного режиму в разі подальшого відкладення проведення виборів.

Зазначено, що наразі в Україні відбувається поступове підірвання демократичних процедур та інститутів, що є серйозним викликом для майбутнього країни. Отже, важливо, щоб влада враховувала ці побоювання та діяла відповідно до вимог закону та принципів демократії для забезпечення стабільності та процвітання України.

У Чернігові, за повідомленням Державної служби з надзвичайних ситуацій, вже зареєстровано 15 загиблих осіб внаслідок жахливої ракетної атаки, що спустошила готель. Нещасливий інцидент також призвів до поранень 61 особи, серед них 3 діти. Зазначено, що троє осіб були врятовані живими з-під завалів, але наразі ще двоє можуть перебувати під обвалами, як повідомив голова Організації цивільного захисту В’ячеслав Чаус. Поліція також повідомила про зникнення безвісти п'яти осіб серед мирних мешканців.

Рятувальні роботи, спрямовані на розчистку завалів, планують завершити сьогодні. За попередньою інформацією, ракетний удар був завданий за допомогою "Іскандерів". Загалом пошкоджено 224 житлові будівлі та 54 автомобілі.

Додатково стали відомі подробиці щодо загибелі молодої поліцейської. Згідно з інформацією, вона перебувала на лікарняному в автомобілі поблизу місця обстрілу, коли осколок влучив їй в голову. Дівчина померла на місці.

На вказаний час у Чернігові оголошено Днем жалоби за всіх загиблих, повідомила в.о. мера міста Ломако.

В результаті жахливої ракетної атаки на готель у Чернігові, загинуло 15 людей, 61 отримали поранення, з них 3 — діти. Рятувальні роботи тривають, осколки зазначені як причина загибелі дівчини-поліцейського, яка перебувала в автомобілі біля місця події. Місто оголошено Днем жалоби. Цей трагічний інцидент викликає підтримку та співчуття з усієї країни.