Четвер, 16 Липня, 2026

Кремль змінює риторику: в Україні попереджають про нову мобілізацію

Важливі новини

Прокурор Кузьменко та розбіжність в інформації про площу його квартири: загадки майнових декларацій

Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Анатолій Кузьменко, відомий своєю службовою діяльністю, також є власником елітної нерухомості. Згідно з інформацією, що оприлюднена детективним бюро Absolution, прокурор мешкає в розкішному закритому житловому комплексі "Кипарисний" у Дніпрі, який відомий своєю безпекою та престижем серед місцевих еліт.

Проте, цікавість викликає розбіжність між даними, зазначеними у майновій декларації Кузьменка, та офіційною інформацією з майнового реєстру. За офіційними даними, площа його квартири складає 305 квадратних метрів, тоді як у декларації прокурор вказав 274 кв. м. Різниця в 30 квадратних метрів викликає питання, оскільки на перший погляд це незначне, але важливе відхилення від офіційної реєстрації.

На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.

Маркування “корисних” продуктів: чому варто уважніше читати етикетки

Популярність товарів, які виробники подають як корисні або «натуральні», зростає з кожним роком, однак фахівці дедалі частіше звертають увагу на те, що зовнішнє враження може бути оманливим. Значна частина таких продуктів містить кількість вільного цукру, співставну зі звичайними солодощами, що нерідко призводить до перевищення рекомендованої добової норми. До вільних цукрів належать ті, які додають під час виробництва, а також природні підсолоджувачі у вигляді сиропів, соків, меду чи фруктових пюре. Саме ці інгредієнти найшвидше підвищують рівень глюкози в крові, не забезпечуючи тривалого відчуття ситості та збільшуючи ризик неконтрольованих перекусів.

Фахівці підкреслюють, що орієнтація лише на декоративні написи або модні позначки може ввести споживача в оману. Навіть продукти з привабливими обіцянками — «фітнес», «енергетичний заряд», «натуральна солодкість» — інколи містять значну частку доданих підсолоджувачів. Це стосується й напоїв, де висока концентрація фруктових компонентів часто створює враження користі, хоча фактичний вміст вільного цукру може бути дуже близьким до газованих лимонадів.

Експерти звертають увагу на продукти, які часто ховають цукор:

Знежирений йогурт може містити понад 45 г цукру на склянку.

Фруктові соки «100% натуральні» не завжди корисні — в них мало клітковини, а цукру стільки ж, скільки в колі.

Спортивні напої, холодний чай, ароматизована кава можуть містити 30–45 г цукру на порцію.

Протеїнові батончики, дитячі та «фітнес» сніданкові пластівці теж часто багаті на цукор.

Консервовані фрукти та готові смузі часто підсолоджені сиропами та ароматизаторами, що підвищує вміст цукру.

Щоб зменшити шкоду, дієтологи радять: поєднувати солодке з білками, клітковиною та корисними жирами, не їсти цукор натщесерце, поступово зменшувати солодкість у раціоні, готувати домашні десерти та смузі. Важливо орієнтуватися на етикетки, перевіряти склад та віддавати перевагу мінімально обробленим продуктам.

Провал переговорів української делегації в США: наслідки та відповідальність

Українська делегація, яка нещодавно перебувала в США для переговорів з адміністрацією Дональда Трампа, зазнала серйозного провалу, що відбилося на результатах важливих зустрічей. Як стало відомо з джерел, близьких до переговорного процесу, президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього невдачного результату свого головного радника, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Причина невдачі – недостатня ефективність комунікації між українською стороною та представником США, Браяном Уіткофом.

Згідно з інформацією, українська делегація не змогла досягти жодних конкретних домовленостей щодо постачання військової допомоги, зокрема озброєння та фінансування. Особливу тривогу викликає той факт, що питання про поставки ракет «Томагавк» навіть не було порушено під час закритих частин переговорів. Це питання, яке було одним із пріоритетних для України, залишилося без обговорення, що вказує на серйозні прорахунки в підготовці та веденні переговорів з боку української делегації.

За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.

Таємниця зникнення: 37 тисяч загадкових історій в Україні

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, висвітлив занепокійливу статистику, яка свідчить про зникнення практично безвісти майже 37 тисяч громадян України. Серед них — діти, цивільні особи та військовослужбовці, але реальна кількість може перевищувати вказану цифру. Особливо шокуючим є те, що близько 1700 зниклих були підтверджені як незаконно утримувані Росією, після перевірки здійсненої Україною, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими механізмами.

Знайти точну кількість зниклих стає вкрай складно через ряд обставин, серед яких — контроль російських військ над частинами території України та недостатня доступність даних щодо втрат від обох сторін конфлікту. Згідно з моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні на березень 2024 року, підтверджено загибель 10 810 цивільних осіб та поранення 20 556 в результаті дворічного вторгнення Росії на українську територію. Проте, організація висловлює обурення та обурення стосовно можливості, що реальна кількість жертв серед мирного населення може бути значно вищою, ніж офіційно заявлені цифри.

Україна стикається з серйозною проблемою зникнення безвісти майже 37 тисяч громадян, серед яких є і діти, і військовослужбовці. Низька доступність даних та контроль деяких територій російськими військами ускладнюють встановлення точної кількості загиблих та поранених внаслідок конфлікту. Міжнародні організації та місії, такі як ООН, підтверджують необхідність детального дослідження цієї проблеми та наголошують на важливості встановлення точної кількості загиблих серед цивільного населення, щоб з'ясувати істинний розмір гуманітарної трагедії, що відбувається в Україні.

Нардеп Камельчук може бути причетним до схеми розкрадання коштів «Львіввугілля»

Державне підприємство «Львіввугілля» знову опинилося у центрі корупційного скандалу. Після призначення у січні 2025 року виконувачем обов’язків генерального директора Павла Овчіннікова, правоохоронні органи відкрили досудове розслідування щодо можливого привласнення коштів під час закупівлі гірничо-шахтного обладнання та реалізації вугільної продукції. Серед підозрюваних — сам Овчінніков, т.в.о. заступника генерального директора з матеріально-технічного постачання, транспорту, тендерів і збуту […]

Останнім часом у Росії спостерігається зміна в офіційній риториці щодо війни в Україні. Зокрема, речник президента Росії Дмитро Пєсков почав активно вживати термін "війна", що раніше вважалося неприпустимим. Від початку масштабного вторгнення в Україну державна пропаганда дотримувалася формулювання "спеціальна військова операція", що свідчило про спробу уникнути негативних асоціацій, пов'язаних з війною.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко вважає, що зміна риторики є свідомим кроком Кремля. На його думку, це може свідчити про підготовку російського суспільства до нових етапів мобілізації та запровадження внутрішніх обмежень. За словами Коваленка, Пєсков, говорячи про "повномасштабну війну", відходить від термінології, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.

Варто зазначити, що за використання слова "війна" раніше загрожували адміністративні та кримінальні покарання. Тому нові висловлювання Пєскова заслуговують на увагу, адже вказують на можливі зміни в інформаційній політиці Кремля.

Коваленко підкреслив, що така зміна термінології може бути частиною інформаційної кампанії, що готує російське суспільство до нових, непопулярних рішень. Кремль прагне змінити сприйняття конфлікту, представляючи його як щось, що потребує значних фінансових та людських ресурсів. Експерти вважають, що нова мобілізація може бути оголошена вже восени, а разом із нею можливі й нові обмеження для населення Росії.

Зокрема, йдеться про контроль за переміщенням людей, обмеження виїзду за кордон або навіть повну заборону для деяких чоловіків призовного віку. Коваленко закликав тих, хто не бажає брати участь у війні, не чекати офіційних рішень, а вже зараз почати виїзд з країни.

Центр протидії дезінформації в Україні зазначає, що подібна тактика Кремля вже використовувалася раніше. Перед оголошенням "часткової мобілізації" у вересні 2022 року російські медіа почали акцентувати на необхідності "захисту батьківщини" та "боротьби із Заходом". Тоді мобілізація охопила приблизно 300 тисяч резервістів, але, за оцінками незалежних експертів, реальна цифра була значно вищою.

Внаслідок минулої мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які вирушили до Казахстану, Грузії, Туреччини та інших країн. Тепер аналітики вважають, що Кремль не хоче повторення цього сценарію.

Останнім часом у незалежних російських медіа також все частіше звучать припущення про нову мобілізацію, зокрема через скорочення кількості добровольців для контрактної служби. Експерти вказують, що темп набору контрактників не відповідає потребам армії, особливо з урахуванням втрат на фронті.

Андрій Коваленко зазначив, що навіть у разі нової мобілізації Кремлю не вдасться повністю компенсувати втрати. Нові призовники можуть частково закрити дефіцит, але кардинальних змін на полі бою це не призведе. Українське військове командування уважно стежить за ситуацією і готове до різних сценаріїв розвитку подій.

Зміна термінології може свідчити не лише про підготовку до нової мобілізації, але й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля. Якщо російська влада остаточно відмовиться від терміна "спеціальна військова операція", це може бути сигналом про тривалий конфлікт, посилення військових витрат і нові обмеження всередині країни. Однак, офіційних заяв про нову мобілізацію наразі не було. Заява Коваленка відображає лише його оцінку ситуації, спираючись на зміни у риториці російського керівництва.

Останні новини