Критична обстановка з втратою контролю над БК: військові змушені проводити пошуки серед полів

У контексті Сухопутних сил, що підпорядковані Територіальному центру комплектування (ТЦК), розпочалася ретельна перевірка обставин інциденту, пов'язаного з журналістом Євгенієм Шульгатою з видання "Слідство.Інфо". Генерал-полковник, головнокомандувач Збройних сил України, доручив провести службову перевірку стосовно працівників ТЦК та соціальної підтримки Солом'янського району міста Києва у зв'язку із звинуваченнями у зловживанні службовим становищем.

Зазначається, що працівники ТЦК незаконно втрутилися в діяльність журналіста, намагаючись відновити матеріал про голову департаменту кібербезпеки СБУ, Іллю Вітюка. Генерал-полковник підкреслив, що Збройні сили України засуджують будь-які порушення військовослужбовцями та обіцяють вжити відповідних заходів після завершення перевірки.

Він також висловив подяку журналістам за їх внесок у захист інформаційного простору України від російської пропаганди. У пресслужбі Сухопутних сил підтвердили проведення службової перевірки, а редакція "Слідство.Інфо" отримала запит, на який обіцяли відповісти згідно з вимогами законодавства.

На фоні цього, громадська організація "Медіарух" закликає військово-політичне керівництво країни детально розслідувати цей інцидент та розглянути можливість порушення кримінальних справ проти працівників СБУ та ТЦК. Автори статті "Внутрішній фронт. Хто й навіщо тисне на антикорупційних журналістів і активістів", Інна Ведернікова та Тетяна Безрук, підкреслюють важливість боротьби з корупцією та роль журналістики у цьому процесі.

У світлі подій, що сталися, важливо підкреслити необхідність проведення ретельних розслідувань щодо будь-яких порушень, включаючи ті, що стосуються зловживань службовим становищем. Заходи, які планується вжити після завершення перевірки, мають бути ретельними та об'єктивними, а відповідальність за будь-які недопущені порушення має бути надійно забезпечена.

Подібні інциденти підкреслюють важливість свободи преси та захисту журналістів від будь-якого тиску або втручання у їхню діяльність. Роль журналістики у боротьбі з корупцією та захисті інформаційного простору країни є надзвичайно важливою, і вона повинна бути належним чином визнана та підтримана.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

За його словами, за день до запланованої події він направив своїх людей разом із представниками Військово-повітряних сил створювати коридор для прольоту російського літака.

В той же час Червінський перебував на нараді з керівником-генералом та генералом ВПС, де було вирішено, що він і ще 20 офіцерів також прибудуть на аеродром для забезпечення безпеки та захоплення російського пілота. Операцію тримали в таємниці від військових аеродрому через ризик витоку інформації.

Червінський розповів, що на аеродром він дістався гвинтокрилом, який був наданий за розпорядженням командувача ВПС. Разом з ним летіли представник територіального командування та кілька людей, які налаштовували зв’язок. Підлеглі Червінського їхали на автомобілях, а співробітник СБУ прямував до Львова, де мала з’явитися дружина російського пілота. Однак, вона не прибула у зазначений час. Незважаючи на це, Червінський вирішив залишатися на “Канатовому”, оскільки існувала ймовірність прибуття пілота, і військові ВПС, які були з ним, знали, як діяти в такій ситуації.

Червінський стверджує, що обстріл аеродрому був плановим ризиком, а операція не мала жодного відношення до обстрілу. Він підкреслив, що їхні дії не послабили ППО України та аеродрому. За його словами, для операції було обрано російського пілота Романа Носенка, оскільки не було виявлено його зв’язків із ФСБ.

Організацією операції займалася СБУ, і Червінський стверджує, що повідомив про це своє керівництво, яке далі доповіло головнокомандувачу Валерію Залужному. Останній дав усну санкцію на проведення операції. Червінський з командувачем ВПС обговорили технічні деталі з російським пілотом, а після цього Залужний дав остаточне схвалення. Письмова санкція була знищена, але існує лист від Залужного до СБУ, що свідчить про його обізнаність у справі.

Роман Червінський, колишній командир однієї з частин Сил спеціальних операцій, звинувачується в перевищенні службових повноважень, що призвело до обстрілу аеродрому “Канатове”. За даними слідства, він самостійно вирішив провести операцію із захоплення російського літака. Голова СБУ Василь Малюк стверджує, що операція не була погоджена з державними органами і містила багато ризиків. Червінський вважає справу проти себе політично мотивованою та пов’язує її з попередніми заявами про зрив операції з “вагнерівцями”.

У листопаді 2023 року американська газета припустила, що Червінський може бути причетним до підриву газопроводів “Північний потік”, що Україна офіційно заперечує. Після більш ніж року утримання в СІЗО, Червінського звільнили під заставу у розмірі 9 млн гривень, яку вніс народний депутат Петро Порошенко. Однак, вже наступного дня Червінського знову затримали за підозрою у спробі заволодіти $100 000.

Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня відповідно до нового календаря Православної церкви України, і ця дата поступово стає невід’ємною частиною сучасної національної традиції. Особливе місце у святковому циклі посідає вечір напередодні Різдва — Святвечір, який здавна вважається часом тиші, духовного зосередження та родинної єдності.

У цей вечір українські родини збираються разом за святковим столом, щоб у спільній молитві та спокої зустріти ніч народження Ісуса Христа. Святвечір має глибокий символічний зміст: він поєднує християнські цінності з народними звичаями, переданими з покоління в покоління. Атмосфера дому цього дня наповнена очікуванням, теплом і надією, а кожна деталь — від запаленої свічки до першої зірки на небі — має своє значення.

Найголовнішою стравою Святвечора є кутя. Її традиційно готують із пшениці з додаванням меду та маку. Пшениця символізує чистоту, праведність і вічне життя, мед — солодкість Божого слова, а мак — страждання Христа. За звичаєм, кутю має скуштувати кожен за столом, а після вечері її не прибирають до ранку, залишаючи для душ померлих родичів, які, за народними віруваннями, цієї ночі приходять у гості.

Обов’язковим напоєм на різдвяному столі є узвар. Його готують із сушених фруктів і меду. Узвар символізує новий початок, очищення, благополуччя та родючість, а також щастя і достаток у домі.

Ще однією традиційною стравою є борщ. У різдвяному контексті він готується пісним. За народною символікою, червоний колір борщу нагадує про кров і страждання вифлеємських немовлят, а саму страву вважають символом сили духу та спасіння.

Окрім куті, узвару та борщу, на Святвечір традиційно подають ще дев’ять страв. Серед них — хліб як символ життя і Божого благословення, риба, що уособлює християнську віру, горох і квасоля як знак єдності та відродження, часник для захисту від зла, голубці, вареники, ароматні пампушки та каша. Кожна з цих страв має своє символічне значення і пов’язана з ідеями чистоти віри, надії, любові та вічного життя.

Водночас священники та етнографи наголошують, що головне у Святвечір — не кількість страв, а духовний зміст свята. Якщо немає можливості приготувати всі 12 частувань, достатньо кількох основних. Важливо готувати з добрими думками, у мирі з близькими та починати святкову вечерю спільною молитвою.