Критика Бориса Шефіра щодо антиросійської кампанії: Збереження російської мови й культури в Україні

Скаженість війни: як російські бомби-планувальники перевертають усе з ніг на голову

На сході України, де кожен день — це випробування на відвагу, нова російська зброя перетворює найсильніших бійців на молитовників. Злива, що виникла після авіаудару російських бомбардувальників біля міста Лиман, сформувала яр у 15 метрів в діаметрі, глибший, ніж будь-який український окіп. Це місце стало місцем де російські бомби перевірили віру українських солдатів, які захищають країну. Нині їм не лише доводиться боротися з ворогами, але й з небезпекою, що нависає з неба.

Серйозність атаки Росії вражає. За останні два тижні, українці стали свідками двох масованих ракетних та безпілотних ударів, що вразили інфраструктуру країни. Лише за 6 днів, близько 700 фугасних бомб були скинуті з російських винищувачів. Минулого тижня, Харків, друге за розміром місто України, постраждав від планувальної бомби, яка впала на його територію.

Ще більша загроза полягає в розмірах і здатностях цих смертоносних знарядь. Від ФАБ-250 до найбільшої ФАБ-1500, ці бомби мають різні розміри, але всі вони створені для нанесення максимальних руйнівних пошкоджень. Страшніше те, що Росія розробляє бомбу вагою три тонни і збирається випускати бомбу-планувальник "Дрель" з касетними боєприпасами. За словами військових блогерів, ці планувальні бомби можуть стати справжньою крилатою ракетою, що збільшить їх дальність і руйнівну силу.

Російські військові наділені новими технологіями, які роблять їх здатними управляти навіть найсмертоноснішими бомбами, що перевершують будь-які засоби протиповітряної оборони. Українські солдати зараз ведуть боротьбу не лише з озброєними противниками, але й із небезпекою, яка надходить з висоти, змушуючи їх вірити у щасливу зірку та надію.

Важка рішучість виживання: як українські силовики та їхній геній протистоять новій російській зброї

Українські солдати стають перед викликом, який вимагає найвищого ступеня відваги та стратегічного мислення. Нова російська зброя перевіряє їхню витривалість та навички, ставлячи під сумнів навіть найміцнішу оборону.

Наразі бомби, які планують, залишаються неточними, а це означає, що російським генералам доводиться постійно коригувати стратегії, щоб поліпшити прицілювання. Протягом перших двох років конфлікту, вони турбувалися про збереження своїх винищувачів, адже для точнішого скидання бомб російські пілоти повинні були підніматися на велику висоту в небезпечній близькості від лінії фронту. Тепер вони змушені приймати ризик втрати літаків через ефективність українських систем протиповітряної оборони, які продемонстрували свою силу, знищивши дві батареї Patriot.

Українські військові вирішують, куди спрямовувати свої обмежені ресурси, щоб захистити свої позиції. Наразі вони витрачають ракети ППО з розрахунком, адже пакет допомоги зі США затримується. Навпаки, для Росії немає обмежень у використанні її бомб, і її стратегія полягає в тому, щоб використовувати їх на повну потужність, ризикуючи втратами літаків. Однак це може стати великою перевагою для України, яка демонструє свою здатність протистояти агресору.

Таким чином, в цій непередбачуваній війні, де кожен крок може вирішити долю тисяч життів, українські силовики виявляють неймовірну сміливість та наполегливість, борючись за мир та свободу своєї країни.

У вищезгаданій статті ми дізналися про складну ситуацію на сході України, де російська зброя наносить серйозні втрати та завдає загрозу життю українських солдат та мирному населенню. Помітно, що стратегія Росії полягає у використанні новітніх технологій та зброї для зміцнення своєї позиції на фронті. Українські військові виявляють велику сміливість та наполегливість у боротьбі з агресором, однак, вони стикаються з обмеженими ресурсами та нестачею сучасної техніки. Виживання України у цьому конфлікті залежить від її здатності ефективно відповідати на нові виклики та швидко адаптуватися до змін у стратегії противника.

21 листопада в українському календарі вирізняється особливою насиченістю змістів і символів. Це дата, яка об’єднує події, що вплинули на формування сучасної України, церковні урочистості, міжнародні ініціативи та народні сезонні спостереження. Упродовж століть цього дня перегукуються давні обряди й новітні значення, створюючи відчуття неперервності української культурної та духовної традиції.

За церковним новоюліанським календарем саме 21 листопада відзначається Введення в храм Пресвятої Богородиці — одне з найшанованіших богородичних свят, яке в народі називають Третьою Пречистою. Його пов’язують із молитвами за добробут родини, внутрішню гармонію, очищення серця та підтримку жінок у їхніх життєвих випробуваннях. У багатьох громадах цей день вважається сприятливим для примирення, благословення дому та подяки за прожитий рік.

Пам’ять про староцерковну традицію також жива: 21 листопада за юліанським календарем відзначали День архангела Михаїла — покровителя військових і захисника небесного воїнства.

У світі сьогодні також відзначається низка важливих дат. Генеральна асамблея ООН святкує Всесвітній день телебачення, наголошуючи на ролі медіа у формуванні якісного та відповідального інформпростору. Своє професійне свято мають рибалки — Всесвітній день риболовлі, який присвячений сталим і гуманним методам лову. Інші міжнародні ініціативи включають День привітань, День боротьби з муковісцидозом, День таблиці множення, День протидії булінгу, День вазектомії та День без музики.

Для українців 21 листопада має ще одну особливу вагу — це День Гідності та Свободи, встановлений на знак початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цей день вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні та згадують історичний шлях, яким українці довели вірність ідеалам демократії й свободи.

У народних уявленнях дата 21 листопада вважалася рубежем між осінню та зимою. Погодні прикмети цього дня традиційно пов’язували з майбутніми морозами та поведінкою природи. Вірували, що туман віщує відлигу, а дощ обіцяє коротку непогожу весну. Третю Пречисту вважали сприятливою для укладання угод, торгівлі та фінансових справ.

Водночас існували й певні заборони. Як і в інші великі церковні свята, не рекомендувалося сваритися, виконувати важку роботу, займатися пранням, прибиранням чи вживати алкоголь. Не радили давати гроші в борг, щоб не накликати фінансові втрати. Уникати варто також поспіху та необдуманих рішень.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Російські медіа активно висвітлюють технічні характеристики “Орєшніка”, акцентуючи на його дальності та руйнівній потужності. Аналітики ISW вважають, що такі заяви мають на меті вплинути на психологічний стан як України, так і її союзників, намагаючись стримати Київ від використання західної далекобійної зброї проти РФ.

“Навіть погрози Путіна завдати ударів по “центрах ухвалення рішень” у Києві залишаються порожніми, оскільки російські війська вже регулярно атакують критичну інфраструктуру в Україні”, — пояснюють експерти.

Президент України Володимир Зеленський під час засідання Ради безпеки ОДКБ у Казахстані наголосив, що за заявами Путіна про нові ракети стоїть лише бажання посилити тиск.

“Путін хоче додати ще тисячі до тисяч ракет, які вже були випущені по Україні”, — зазначив Зеленський.

Американська розвідка також не бачить ризиків застосування ядерної зброї у відповідь на удари ЗСУ по території РФ, що підтверджують джерела Reuters.

Ракета, яку Росія використала під час удару по Дніпру 21 листопада, за даними української розвідки, є лише балістичною ракетою середньої дальності. Назва “Орєшнік” відноситься до науково-дослідної роботи, а не до нової розробки.

“Путінські заяви про “Орєшнік” більше нагадують інформаційний фейк, спрямований на залякування західних партнерів України”, — зазначає військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попович зазначив, що збільшення кількості випадків СЗЧ зумовлено не лише окремими інцидентами, а й системними труднощами. За його словами, серед причин самовільного залишення частин є помилки командування, неадекватна підготовка і розподіл особового складу для виконання бойових завдань, а також відсутність належної мотивації у багатьох мобілізованих.

Попович наголосив, що в армію часто потрапляють люди, яких призвали без попередньої перевірки здоров’я чи рівня підготовки. Дехто з них має небажання служити, що може впливати на їхню здатність виконувати завдання. Часто мобілізовані відчувають недостатню підтримку з боку командування, що посилює їхню демотивацію.

“У широкому сенсі вони не хочуть служити. Їх просто знайшли на вулиці та мобілізували, не враховуючи особисті обставини чи фізичний стан. Як наслідок, брак мотивації призводить до того, що вони не бажають перебувати на передовій і шукають способів уникнути служби,” – підкреслив Попович.

Експерт зазначив, що системні проблеми, пов’язані з переведеннями та мобілізаційними процесами, створюють додаткові перешкоди для особового складу. Попович вважає, що без реформ на найвищому рівні, таких як спрощення процедур переведення та оптимізація мобілізаційних процесів, військові підрозділи змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

“Відсутність належного контролю і комплексного підходу до мобілізації призводить до того, що бригади на місцях намагаються розв’язувати ці питання самостійно,” – додав Попович.

Вирішення проблеми СЗЧ в армії потребує змін у військовій системі та командуванні, включаючи:

На думку експертів, вирішення цих проблем має стати пріоритетом, щоб забезпечити ефективність військової служби та зменшити кількість випадків самовільного залишення частин.

Керівник комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало опинився в центрі скандалу через розмір своїх премій, що значно перевищують його офіційну заробітну плату. За перші вісім місяців 2025 року Вецало отримав понад 770 тисяч гривень премій, а в червні ця сума досягла рекордних 177,9 тисячі гривень при окладі всього 7 тисяч гривень, що в 25 разів більше за його базову зарплату.

Відзначена ситуація викликала обурення серед громадськості та депутатів місцевих рад, оскільки високі премії керівника підприємства ставлять під сумнів ефективність використання бюджетних коштів і викликають питання щодо прозорості фінансових витрат. За інформацією, отриманою з відкритих джерел, Вецало отримав за весь період з січня по серпень 2025 року близько 1 мільйона гривень, що включає не лише премії, а й відпускні та оплату відряджень.

Центральний районний суд Миколаєва призначив підготовче засідання на 24 вересня 2025 року у кримінальній справі щодо можливого привласнення або розтрати майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. У справі фігурує Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове», яке має 71 виконавче провадження та раніше вже ставало об’єктом кримінальних розслідувань за розтрату майна.

Підприємство, зареєстроване у 2003 році в селі Степове Миколаївської області, займається вирощуванням зернових культур, овочів та баштанних, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Наразі його виконувач обов’язків директора Олександр Сова також володіє будівельною компанією «Будсистеми Груп» та раніше керував іншими підприємствами, що припинили діяльність.

Справа підкреслює проблеми контролю над бюджетними та державними коштами, а також питання прозорості виплат керівникам комунальних підприємств.