Окупований Крим дедалі більше втрачає свій статус безпечного тилу для російських військ, перетворюючись на одну з найвразливіших зон ведення війни. Ситуація ускладнюється дефіцитом пального, проблемами з логістикою, регулярними атаками на військові об'єкти та зростанням панічних настроїв серед місцевих жителів, що може призвести до подій, які раніше здавались малоймовірними. Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, у розмові з РБК-Україна підкреслив, що подальше загострення блокади Криму ставить російські сили на півострові перед вибором: шукати способи виживання в умовах ізоляції або евакуювати свої війська.
Перетворення Криму з тилового регіону на прифронтову територію триває вже декілька років, а одним із ключових моментів стала атака на військовий аеродром у Новофедорівці в серпні 2022 року. З тих пір удари по російських військових об'єктах у Криму стали звичайним явищем. На сьогодні під атаками опинилися аеродроми Саки, Кача, Бельбек, а також військові частини в Сімферополі та інші стратегічні об'єкти.
Крім того, окупаційна адміністрація стикається з серйозною логістичною кризою. Пошкодження Керченського мосту та контроль Збройних сил України над сухопутними маршрутами через тимчасово окуповані території Запорізької та Херсонської областей значно ускладнює постачання ресурсів. Особливо критичною є ситуація з пальним: на деяких автозаправних станціях вже введено обмеження на продаж бензину та дизельного пального, що викликає занепокоєння серед населення.
Чубаров зазначає, що ця криза торкається не лише військових, а й цивільних осіб. Серед жителів Криму існують різноманітні настрої: деякі звинувачують Україну в труднощах, в той час як інші, проукраїнськи налаштовані, готові терпіти негаразди заради деокупації півострова. За його словами, сотні тисяч людей, серед яких кримські татари та етнічні українці, продовжують вважати себе громадянами України та сподіваються на повернення Криму під контроль Києва.
Чубаров вважає, що посилення блокади може стати ключовим фактором зміни ситуації. Якщо Збройні сили України здобудуть повний контроль над сухопутними маршрутами, а Керченський міст втратить свою логістичну функцію, російські війська можуть опинитися в критичній ситуації з постачанням. На думку експертів, це може призвести до того, що Москва буде змушена або істотно зменшити свою військову присутність, або шукати способи евакуації частини підрозділів.
Паралельно із цим, Чубаров звертає увагу на психологічний аспект деокупації. Зокрема, інформація про підготовку до евакуації архівів та музейних цінностей може викликати паніку серед населення, зокрема в росіян, які переїхали до Криму після окупації. За його оцінками, таких людей на півострові близько мільйона, і якщо вони почнуть масово покидати Крим, це може призвести до серйозних психологічних потрясінь серед прихильників окупаційної влади.
Чубаров також відзначає, що сценарій масових протестів проти окупаційної адміністрації є малореалістичним через сучасні технології контролю та жорсткий нагляд з боку російських силовиків. Головним залишається військовий та логістичний тиск: якщо російські війська не зможуть забезпечити свої підрозділи, ситуація може змінитися швидше, ніж передбачають навіть аналітики.
Втрата Криму, на думку Чубарова, призведе до серйозних військових і політичних наслідків для Росії. Він підкреслив, що в історії контроль над півостровом часто ставав переломним моментом у конфлікті, а тому деокупація Криму, незалежно від способу її реалізації, має потенціал кардинально змінити хід російсько-української війни.
