Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес висловив стурбованість з приводу дій Сполучених Штатів, які, за його словами, намагаються створити фальшиву інформацію про загрозу з боку кубинських дронів. Він вважає, що Вашингтон вживає цих звинувачень для обґрунтування посилення санкцій, міжнародного тиску та навіть можливого військового втручання на острові. Родрігес підкреслив, що США формують "псевдосупротивника", застосовуючи інформаційні кампанії та витоки розвідувальних даних.
Ця реакція Гавани стала відповіддю на публікацію американського видання Axios, у якій стверджувалося, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників. У статті також зазначалося, що кубинська влада могла розглядати варіанти атак на американські військові об'єкти, такі як база в Гуантанамо та територія Кі-Вест у Флориді, що розташована всього за 150 км від Куби.
Кубинська сторона рішуче спростувала ці заяви. Бруно Родрігес охарактеризував публікацію як частину дезінформаційної кампанії, наголошуючи, що Куба не має наміру загрожувати комусь чи прагне війни. Він акцентував увагу на тому, що країна готується до потенційних зовнішніх загроз, реалізуючи своє право на самооборону, закріплене в Статуті ООН. Міністр також зауважив, що посилення обороноздатності є вимушеним кроком у відповідь на агресивну політику США, яка вже десятиліттями підтримує економічну блокаду Куби.
Ці заяви стали частиною загострення відносин між Гаваною і Вашингтоном, яке посилилося після повернення до влади адміністрації президента Дональда Трампа. Уряд США активніше висловлює занепокоєння щодо країн, які вважає союзниками Росії, Ірану та Китаю, і Куба часто згадується як потенційна загроза безпеці у Карибському регіоні.
В особливій увазі Вашингтону перебуває розвиток безпілотних технологій на Кубі, а також інформація про присутність іранських військових радників на острові. Американські чиновники вважають, що Тегеран міг допомогти Кубі в модернізації дронових систем і підготовці операторів. Офіційних підтверджень цієї інформації наразі немає, але в США активно просувають ідею про формування "антиамериканського військового альянсу" за участю Куби, Ірану та Росії.
Крім того, американська сторона звертає увагу на можливу участь кубинських військових у конфлікті в Україні, стверджуючи, що до 5 тисяч кубинських солдатів могли брати участь на боці Росії. За даними джерел, після повернення на батьківщину деякі з них передавали досвід використання дронів і сучасних бойових тактик.
Кубинська влада вважає ці звинувачення бездоказовими і такими, що мають політичний підтекст. Вони впевнені, що США намагаються створити інформаційний контекст для подальшої ізоляції Куби і можливих агресивних дій. Гавана нагадує, що Вашингтон уже неодноразово використовував подібні звинувачення як привод для військових операцій або санкцій.
Подальше напруження між країнами наростає на фоні повідомлень Reuters про можливість висунення офіційних звинувачень проти 94-річного колишнього лідера Куби Рауля Кастро у справі про збиття літаків організації Brothers to the Rescue у 1996 році. Хоча цей інцидент стався давно, американська влада нібито повернулася до його розслідування.
У Гавані вважають, що відновлення старих кримінальних справ є елементом політичного тиску, в той час як кубинське керівництво продовжує підвищувати риторику щодо необхідності захисту суверенітету. Аналітики вказують, що нинішня ситуація може стати найбільш серйозним загостренням відносин між США та Кубою за останні роки, і будь-які звинувачення у розвитку безпілотних програм можуть призвести до міжнародної напруги. Для Куби питання оборони стає частиною глобального геополітичного конфлікту між США, Росією та їхніми союзниками.
