Купання на Водохреще: популярна традиція, яка з’явилася у 90-ті

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Управління капітального будівництва Херсонської міської ради уклало угоду з київською компанією «Тенсенс» на будівництво великого протирадіаційного укриття на території херсонського професійного училища №2. Це укриття має бути побудоване в районі багатоповерхівок і приватного сектору, але підряд було надано без проведення відкритих торгів. Дозвіл на такий контракт дала Рада оборони області ще 14 листопада.

Вивчивши кошторис, журналісти «Главкома» з’ясували, що компанія «Тенсенс» завищила ціни на матеріали для будівництва. Наприклад, пісок і щебінь у проекті коштують майже вдвічі дорожче за ринкові ціни. Це ставить під сумнів чесність компанії та ефективність використання бюджетних коштів на таких проєктах.

Цікаво, що «Тенсенс» була заснована лише в травні 2023 року, а її власники та керівники – Сергій Гайдукевич та Вадим Кушнір – пов’язані з десятками інших компаній, які згодом змінили свої власників і реєстраційні адреси. Ці факти вказують на ймовірне використання компанії для продажу підрядів та схем, пов’язаних із перепродажем будівельних послуг.

Незважаючи на те, що компанія не має техніки та співробітників, вона отримала підряд на 82 млн грн. Керівника та власника компанії змінили лише за два дні до підписання контракту. Новим директором і кінцевим бенефіціаром став Максим Сердюк з Полтавщини, який раніше був зареєстрований як таксист.

Мешканці Херсона вже кілька місяців протестують проти будівництва великих протирадіаційних укриттів у місті, побоюючись, що зростання військової інфраструктури може привернути додаткові обстріли з боку Росії. Незважаючи на це, місцева влада продовжує просувати нові будівельні проекти, що викликає додаткову стурбованість серед громадськості.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.

У 2024 році Полтавська обласна військова адміністрація уклала низку контрактів на будівництво фортифікаційних споруд на території Донецької області на суму понад 372 мільйони гривень. Відповідно до умов угод, ці кошти мали бути спрямовані на створення надійних оборонних укріплень, які забезпечували б військових від атак ворога та сприяли б укріпленню позицій на лінії фронту. Проте, за словами народного депутата Ярослава Железняка, значна частина цих коштів, а саме близько 200 мільйонів гривень, зникла або була витрачена не за призначенням. В результаті замість необхідних захисних споруд, на полі бою з’явились лише імітації фортифікацій, які не відповідали базовим технічним вимогам.

Ці так звані "фортифікаційні споруди" не мали перекриттів, які є важливим елементом для запобігання обстрілам з артилерії, а також не були обладнані системами водовідведення, маскування та захисту від дронів. Вони також не могли захистити від обстрілів через відсутність відповідних конструкцій. Це ставить під сумнів не тільки якість виконаних робіт, але й питання про справжні причини неефективного використання виділених коштів.

Записи розмов чиновників свідчать про навмисне приховування відставання в роботах та фіктивні договори. У схемі брали участь силові структури, які гарантували «дах», податкова служба забезпечувала конвертацію коштів, а банки й обнальщики переводили гроші у готівку. Кошти розподілялися між чиновниками, бізнесом та силовиками, а головні фігуранти отримували кар’єрний захист у столиці.

Найбільш цинічним є те, що компанія «Прімум Актив», яка вже фігурує у скандалах, зараз отримує нові підряди на ремонт доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень. НАБУ відкрило провадження за фактами розтрати та зловживання службовим становищем, але питання реальної відповідальності залишається відкритим.

Скандал ставить низку серйозних суспільних питань: як можливо красти на обороні під час війни, чи є це лише верхівкою айсберга системної корупції, та чи готові правоохоронні органи нарешті розслідувати справу без покривання винних. Подано скаргу з вимогою провести аудит діяльності Полтавської ОВА, перевірку тендерів за участю ТОВ «ЕНКІ Констракшн» і ТОВ «Прімум Актив» та забезпечити притягнення винних до відповідальності.