Купити тил: правоохоронці викрили схему ухилення від фронту

Малий київський банк «3/4», який у медіа пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, став об’єктом уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами у незаконних валютних операціях. За даними міжнародного детективного бюро Absolution, яке посилається на власні джерела та матеріали слідства, банк фігурує у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що фінансова установа могла проводити операції, які порушують встановлені державні норми щодо обігу іноземної валюти. Йдеться про значні суми коштів, які, за версією правоохоронців, могли переміщуватися поза офіційним банківським контролем, що створює ризик легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, або ухилення від оподаткування.

За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.

Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.

Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.

Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».

Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.

У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.

Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.

Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.

Петиція, спрямована до президента, заручилася підтримкою 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Її ініціатор виступає з пропозицією надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ після початку повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від нардепа Дубінського з набором необхідних голосів (№22/204852-ЕП) зайняла 87 днів, притому лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зараз же, ця петиція вже на "розгляді" президента протягом 4,5 місяців. Порівняно з восени 2023 року, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз навіть із необхідністю авторизації такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про зростання зацікавленості та активності громадян у сфері впливу на державну політику.

Висновки до цієї статті можна зробити наступні:

• Громадяни проявляють зростаючий інтерес та активність у впливі на державну політику шляхом підпису петицій.

• Мобілізація правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери викликає значний інтерес серед громадян.

• Швидкість збору голосів за петицією свідчить про актуальність та важливість даного питання для суспільства.

• Порівняно з попередніми ініціативами, спрямованими на мобілізацію державних службовців, спостерігається зростання уваги громадян до цієї проблеми.

• Петиції стають ефективним інструментом взаємодії громадян з владою та впливу на процеси в державі.

Загалом, висновки показують, що громадяни активно залучаються до демократичних процесів та проявляють бажання впливати на прийняття важливих рішень у країні.

У місті Вараш на Рівненщині директорку місцевої лікарні обвинувачують у незаконному використанні бюджетних коштів під час придбання кисневої станції. Як повідомили в Рівненській обласній прокуратурі, жінку судитимуть за завдання збитків державі у розмірі майже 1,8 мільйона гривень.

Слідство встановило, що у 2021 році посадовиця, яка відповідала за організацію закупівель у медичному закладі, погодила контракт на постачання обладнання за значно завищеною ціною. Висновки експертизи підтвердили, що вартість придбаної кисневої станції була суттєво завищена, а сума переплати з бюджету склала майже 1,8 мільйона гривень.

Правоохоронці кваліфікували дії жінки як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків для державних інтересів. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні вже скеровано до суду. З метою відшкодування завданих збитків на майно підозрюваної накладено арешт.

Директорці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років. Також суд може ухвалити додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади терміном до трьох років та штрафу у розмірі від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.