Субота, 7 Червня, 2025

Курс гривні продовжує знижуватися: експерти оцінюють ситуацію

Важливі новини

Створення пошукових груп в Україні: відновлення зниклих безвісти під час воєнних дій

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.

Українські спортсмени отримають збільшені премії за медалі Олімпіади-2024

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з новими стандартами, українські олімпійці отримають наступні суми за медалі:

З урахуванням усіх бонусів і медалей українські спортсмени зароблять:

– 205 тисяч доларів: Ольга Харлан (фехтування, на фото); – 125 тисяч доларів: Олександр Хижняк (бокс), Ярослава Магучіх (стрибки у висоту), Юлія Бакастова, Аліна Комащук, Олена Кровацька (всі – фехтування); – 100 тисяч доларів: Парвіз Насібов (греко-римська боротьба), Людмила Лузан і Анастасія Рибачок (обидві – веслування), Ірина Коляденко (вільна боротьба), Сергій Куліш (стрільба), Ілля Ковтун (спортивна гімнастика); – 80 тисяч доларів: Жан Беленюк (греко-римська боротьба), Ірина Геращенко (стрибки у висоту), Михайло Кохан (метання молота).

Загальна сума виплат – 1,67 мільйона доларів.

Найбільші виплати на Олімпіаді у Китаю – по 770 тисяч доларів і безкоштовний проїзд громадським транспортом до кінця життя.

Виклики та стратегії: Реальність оборони України у контексті переваг та недоліків перед Росією

Український командувач Об’єднаних сил Збройних Сил, генерал-лейтенант Юрій Содоль, сьогодні виступив перед Верховною Радою зі стурбованою та надзвичайно важливою заявою, що стосується недостатньої кількості військового складу в армії. Він відзначив, що ця проблема стає найгострішою та ключовою для забезпечення обороноздатності України. Згідно з виступом генерала Содоля, управління оперативно-стратегічним угрупованням "Хортиця", яке він очолює, зазнає значних труднощів через дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їх можливості на фронті. Висловлюючи своє обурення, він вказав на те, що відділення, які зазвичай мають 8-10 осіб, зараз часто складаються лише з 2-4 бійців, що приводить до суттєвого зниження ефективності оборони, особливо у контексті появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Генерал Содоль особливо підкреслив, що на плечі механізованих та піхотних підрозділів лежить основне навантаження, із недостатньою кількістю бійців у військових підрозділах стає дуже важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Генерал закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та гарантувати ефективну оборону країни.

У виступі перед Верховною Радою командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-лейтенант Юрій Содоль, виклав надзвичайно тривожну ситуацію, що стосується недостатньої кількості особового складу в армії. Він акцентував увагу на тому, що ця проблема виходить на перший план в контексті забезпечення обороноздатності країни. Зазначено, що дефіцит військових у підрозділах значно ускладнює ведення ефективно

Виділенні на закупівлю дронів 50 мільярдів довірили фігуранту скандалу “яйця по 17” Ростиславу Замлинському

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На призначення уже відреагували ряд активістів. Зокрема, керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначив, що якщо раніше можна було припустити, що «Федорова викинули з закупівлі дронів, щоб пиляти 50 млрд грн ДССЗЗІ, то зараз це можна вже стверджувати».

«Тепер 50 млрд грн на дрони витрачатиме Замлинський, який покривав корупцію в закупівлях Резнікова і підтримував політику останнього не купувати мавіки. Я так розумію, що Зеленський/Єрмак вважають, що з дроновою темою Замлинський справиться краще Федорова», – зазначив Шабунін.

Нагадаємо,15 листопада, уряд звільнив із посади керівника ДССЗЗІ Юрія Мироненка, який очолював відомство після скандального затримання попереднього керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя. Останній підозрююється у створенні корупційної схеми при закупівлі програмного забезпечення та заволодіння 62 млн гривень. Також того ж дня було звільнено і заступника голови ДССЗЗІ Олександра Потія.

Київ в очікуванні головної новорічної ялинки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Чи буде в цьому році встановлена новорічна ялинка? Це рішення буде прийматися радою оборони Києва наприкінці листопада з урахуванням закону про особливості воєнного стану, з урахуванням безпекової ситуації та рекомендацій відповідних органів. У випадку якщо це рішення буде прийнято, то традиційним місцем для встановлення новорічної ялинки є Софійська площа”, – розповіла Муха.

Вона зазначила, що як і минулого та позаминулого року бюджетні кошти на встановлення ялинки витрачатися не будуть.

Окрім того, за її словами, масові заходи, новорічно-різдвяні в умовах воєнного стану Київ не проводить.

Минулого року головну ялинку відкрили 6 грудня на Софійській площі.

Вона була прикрашена іграшками у формі серця синього та золотого кольорів. Також сама ялинка була з білими вкрапленнями.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

– 25 листопада – 41,3193 грн/$;

– 26 листопада – 41,4387 грн/$;

– 27 листопада – 41,5035 грн/$;

– 28 листопада – 41,6010 грн/$.

Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

«Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).

Останні новини