Києву приписали 1500 років через політичне замовлення СРСР

Столиця України розпочала 2026 рік із масштабних фінансових витрат, спрямованих на забезпечення функціонування бюджетної сфери міста, зокрема постачання тепла, гарячої води та електроенергії. Уже в січні цього року на ці потреби було виділено майже 2 мільярди гривень, що складає понад чверть від загального обсягу місячних закупівель. Згідно з результатами публічних закупівель, відповідні органи міської влади успішно уклали низку договорів, що дозволяє оперативно вирішувати питання енергозабезпечення для житлового фонду, навчальних закладів, медичних установ та інших бюджетних установ Києва.

Виділення таких значних коштів відображає серйозну увагу міської влади до забезпечення стабільного енергетичного постачання на фоні змінної ситуації в енергетичному секторі. Зокрема, підвищення ефективності використання енергії та пошук нових джерел енергії стали одними з основних пріоритетів для міських управлінців. Київ прагне не лише підтримувати існуючий рівень постачання, а й мінімізувати можливі ризики у разі збоїв або підвищення цін на енергоресурси. Це важливий крок у розвитку інфраструктури столиці, оскільки забезпечення належних умов для життєдіяльності мешканців є пріоритетом місцевих органів влади.

Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.

У травні 2018 року Марія Яремчук вразила своїх прихильників, оголошуючи про завершення своєї музичної кар'єри. Однак весною минулого року вона вирішила повернутися до сцени та вразити публіку виступом на "Євробаченні-2023". У той же місяць, але вже в 2023 році, Марія випустила пісню "Щит і меч", яка, як виявилося, була створена ще кілька років тому. У своїх коментарях вона зазначила, що ця пісня автобіографічна, але має потенціал для різноманітних інтерпретацій. Вона порівняла сцену зі справжнім життям, вказавши на важливість внутрішньої глибини та самовідкритості.

На "Євробаченні-2023", яке відбулося у Ліверпулі, Марія об'єднала свої таланти з репером OTOY та Златою Дзюнькою, щоб представити спільний музичний номер "Музика єднає покоління". Після цього вона також виконала український національний гімн "Щедрик" разом з іншими музикантами. Однак, не дивлячись на яскравий виступ, Марія визнала, що боротьба зі страхом сцени залишалася важким завданням для неї. Навіть психологічна підтримка не допомогла їй повністю подолати цей страх.

Попри свої труднощі, Марія Яремчук виявила себе не лише як музикантка, а й як активний учасник громадського життя. Вона висловила свою підтримку українському народові під час війни з Росією і активно допомагає благодійним організаціям у Львові, де вона мешкає. І хоча її присутність в інтернеті звужена лише до декількох публікацій в Instagram, у яких вона розмістила свої думки про музичну сцену та представила нову пісню "Щит і меч", Марія Яремчук продовжує залишатися активним учасником культурного та суспільного життя.

У висновку слід зазначити, що Марія Яремчук, хоч і зробила паузу у своїй музичній кар'єрі, знайшла сили повернутися на сцену та вразити глядачів своїм талантом на "Євробаченні-2023". Її відверті коментарі про життя за кулісами сцени, боротьбу зі страхом та внутрішньою сутністю музики показують її глибоке розуміння мистецтва та суспільної важливості музики. Вона не лише виступає на сцені, але й активно використовує свій голос для підтримки українського народу і допомагає благодійним організаціям. Її приклад свідчить про те, що справжнє мистецтво може бути не лише джерелом розваги, але й засобом вираження глибоких ідей та підтримки громадських цінностей.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними джерел, понад 80% компонентів, що складають сучасні українські дрони, — це продукція китайських виробників, 19% — західні деталі, і лише 1% — це вітчизняні комплектуючі.

Фактично українських дронів не існує. Ми купуємо все у всіх, а самі потім склеюємо це «у себе в гаражі». Ми вразливі від усіх. Плюс ми купуємо це за «валюту», яку нам дають у кредит, але наша економіка від цього отримує «крихти».

До речі ціни на електроніку та комплектуючі за останній час помітно зросли. Також цей кейс один із найкорупційніших. На ньому люди роблять «статки».

Ніхто нічого не створює і не розвиває. Всі просто рубають бабки в швидку. Ось для чого багато хто хоче продовжити війну ще і ще.