Середа, 3 Червня, 2026

Київ шукає шляхи для зміцнення ППО: Зеленський про нестачу ракет PAC-3 для Patriot

Важливі новини

Співака Хливнюка захейтили за використання військової автівки

Український музикант і фронтмен гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк, який з початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав Збройних сил України, знову опинився в центрі хвилі критики. Цього разу приводом стало припущення, що артист нібито користується військовим пікапом у власних цілях — їздить на ньому по Києву. Звинувачення з’явилися в соцмережі Threads, де один з користувачів натякнув […]

Скандал навколо дитячого будинку “Сонечко” у Запоріжжі: хто і як освоював державні кошти

Найбільший дитячий будинок України «Сонечко», розташований у Запоріжжі, опинився в центрі гучного скандалу після журналістського розслідування щодо витрат державного бюджету на заклад, де фактично тривалий час не перебували діти. З початку повномасштабного вторгнення РФ усіх вихованців було евакуйовано до безпечнішої Львівської області, однак більшість персоналу залишилася на місці та продовжувала отримувати заробітну плату та премії, що викликало обурення суспільства.

За даними журналістів NGL.media, держава витратила понад 230 мільйонів гривень на утримання закладу у той період, коли його безпосередні функції фактично виконували інші дитячі установи на заході України. Під час розслідування стало відомо, що частина адміністрації «Сонечка» продовжувала отримувати бонуси та премії, мотивуючи це необхідністю підтримки життєдіяльності закладу, хоча реальних вихованців на території не було.

Протягом 2022–2025 років із Запоріжжя до Львівської області було перевезено 263 дитини, з яких 146 згодом знайшли сімейні форми виховання. У той же час загальний бюджет «Сонечка» за цей період оцінюють у близько 297 мільйонів гривень, а на зарплати та премії персоналу витрачено орієнтовно 233 мільйони гривень. У матеріалі також згадується, що лише за вересень 2024 року премії становили понад 800 тисяч гривень, а деяким співробітникам нараховували додаткові виплати за святкові дні.

Питання викликає й те, що діти, хоч і перебували фізично на нових локаціях, залишалися офіційно зареєстрованими у запорізькому дитбудинку, що ускладнювало процедури усиновлення та патронату. Евакуація, як повідомляли раніше, розпочалася через відсутність облаштованих укриттів у закладі на початку широкомасштабних бойових дій у 2022 році, тому перевезення дітей стало необхідним заходом безпеки.

У грудні 2024 року Запорізька ОВА оголосила про закриття «Сонечка», а у червні 2025 року дитбудинок був офіційно ліквідований. Частину функцій закладу передали Запорізькій обласній дитячій клінічній лікарні. Директорка департаменту охорони здоров’я області Вікторія Клименко повідомляла, що дітей було розподілено до інших інтернатів і соціальних відділень, а працівникам рекомендували шукати інші варіанти зайнятості. Колишня очільниця «Сонечка» Лілія Філіпська у коментарях назвала ситуацію болючою і підсумувала, що заклад уже не функціонує в колишньому форматі.

Критика України з боку німецької політики: лідерка АдН висловилася про удари по Росії

Аліса Вайдель, голова ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», висловила...

Ключові фактори, що визначають перевагу ЗСУ у війні, розкриті головнокомандувачем Олександром Сирським

Збройні сили України перебувають на етапі інтенсивної технологічної та...

Хто втратить бронювання і кого зможуть мобілізувати з 1 грудня

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зміни передбачають анулювання відстрочки у таких випадках:

Органи, які визначають критичну важливість підприємств, можуть у будь-який час переглянути відповідність підприємства критеріям. У разі втрати статусу, працівники автоматично втрачають бронювання.

Нові правила визначають, що бронюванню підлягають:

Однак, за законом, бронюванню підлягатимуть не більше 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств. У разі потреби ця частка може бути збільшена за рішенням міністра оборони.

Із грудня всі заявки на бронювання оформлятимуться через портал “Дія”. Процес розгляду триватиме до 72 годин. Проте є ризик: під час відвідування ТЦК для постановки на облік працівника можуть одразу мобілізувати.

“Цей момент із ТЦК несе корупційні ризики. У деяких випадках рішення про бронювання може затримуватися, що призводить до мобілізації працівників підприємств”, – зазначив Лихачов.

Підприємства зі статусом критично важливих на 30 листопада 2024 року зберігають цей статус автоматично до кінця року. Проте до 28 лютого 2025 року вони повинні підтвердити свою важливість.

Протягом 10 днів із моменту набуття чинності постанови Кабмін має встановити чіткі критерії для визначення критичності підприємств.

Україна продовжує стикатися з серйозною дефіцитом ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, незважаючи на постійні поставки від Сполучених Штатів. У цей час уряд Києва намагається знайти довгострокові рішення, які включають не лише закупівлю нових систем, а й можливість їх виробництва спільно з міжнародними партнерами.

Цю інформацію озвучили президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної прес-конференції в Києві. Питання вдосконалення української ППО залишається вкрай актуальним на фоні постійних атак російських ракет і дронів. Американські системи Patriot відіграють важливу роль у захисті від балістичних ракет, опираючись на їх здатність перехоплювати загрози, такі як "Іскандери" та "Кинджали".

Марк Рютте підкреслив, що ракети PAC-2 і PAC-3 є критично важливими для обороноздатності України. Він зауважив, що, незважаючи на високі темпи бойових дій та навантаження на оборонні промисловості союзників, поставки ракет з США продовжуються безперервно. Генсек НАТО назвав це позитивним сигналом, відзначивши, що українська система ППО демонструє високу ефективність, хоча російські атаки залишаються величезними за масштабами.

Володимир Зеленський підтвердив, що проблема з нестачею ракет PAC-3 існує вже тривалий час. За його словами, на початку повномасштабної війни Україна отримувала необхідні обсяги боєприпасів, але ситуація змінилася через загострення конфлікту на Близькому Сході. Президент пояснив, що скорочення поставок не було викликане відсутністю фінансування, адже Україна мала кошти та веде переговори для закупівлі ракет. Проте, навіть за наявності бюджету, обсяги постачань зменшилися.

Зеленський також зауважив, що це стосується не лише ракет для Patriot, а й інших видів озброєння, що стали більш затребуваними через нові глобальні безпекові виклики. Частково дефіцит вдається компенсувати через розвиток власного виробництва безпілотників та інших елементів озброєння, однак створити аналог PAC-3 в короткий термін не можливо через складність технологій.

Президент України акцентував увагу на необхідності пошуку нових механізмів для забезпечення ППО, укладаючи міжнародні угоди для співпраці в сфері безпілотних технологій і ведучи переговори щодо отримання засобів протидії балістичним ракетам. Зеленський підкреслив важливість локалізації виробництва Patriot в Україні, зазначаючи, що переговори про отримання відповідних ліцензій ведуться з США вже тривалий час.

Глава держави висловив переконання, що створення виробничих потужностей разом з країнами НАТО зміцнить не лише українську ППО, а й підвищить оборонні можливості всієї Європи. Ця ініціатива також відповідає сучасному курсу США на посилення оборонної самостійності європейських союзників.

Заяви Зеленського та Рютте були зроблені на фоні попереджень Повітряних сил ЗСУ про критичне скорочення запасів ракет для систем Patriot, NASAMS та IRIS-T. Українські військові неодноразово підкреслювали, що системи Patriot залишаються єдиним ефективним методом протистояння російським балістичним ракетам, що все частіше використовуються під час атак на українські міста.

У попередній заяві Зеленський також повідомив про досягнення політичної домовленості щодо придбання додаткових комплексів Patriot, але реалізація цих угод затримується через фінансові, технічні та юридичні аспекти. Президент дав доручення прискорити процедури укладення контрактів та попередив про персональну відповідальність за результати.

Отже, незважаючи на дефіцит ракет-перехоплювачів, Україна продовжує отримувати підтримку від союзників і активно шукає шляхи для створення власних механізмів захисту. У Києві сподіваються, що поєднання міжнародної допомоги, нових закупівель і майбутньої співпраці у виробництві допоможе зміцнити українську протиповітряну оборону.

Останні новини