Понеділок, 2 Березня, 2026

Київрада ухвалила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 млрд гривень

Важливі новини

ДТП у Вінниці: водій таксі під наркотиками наїхав на пішохода

У Вінниці вранці на вулиці Андрія Первозванного сталася серйозна ДТП: водій таксі збив 22-річну дівчину, яка переходила дорогу на нерегульованому пішохідному переході. Про це повідомила поліція Вінницької області. За попередньою інформацією, за кермом автомобіля Renault перебував 32-річний місцевий житель, який виконував замовлення таксі. Внаслідок наїзду постраждала отримала тілесні ушкодження та була терміново госпіталізована. Поліцейські, які […]

Справедливість для довкілля: стягнення збитків за незаконний промисел на Дніпрі

Черкаський районний суд ухвалив рішення про стягнення 49 470 гривень із місцевого мешканця, який завдав шкоду водним біоресурсам. Суд визнав, що порушник своїми діями порушив закон, здійснивши незаконний вилов на Дніпрі за допомогою забороненої месинової сітки. Інцидент стався в акваторії поблизу села Худяки, де чоловік виловив 30 лящів, що підлягають охороні та регулюванню. Рішення суду підкреслює пріоритет захисту довкілля та відновлення справедливості для держави й місцевої громади.

Матеріали кримінального провадження №707/2015/25 детально описують порушення: заборонена сітка довжиною близько 70 метрів із вічком 70×70 см була встановлена без відповідного дозволу. Такий вид промислу заборонений через шкоду, яку він завдає рибним запасам та екосистемі річки. Судова практика демонструє, що незаконне вилучення водних ресурсів тягне не лише кримінальну відповідальність, а й обов’язок відшкодувати матеріальні збитки довкіллю.

Такі знаряддя лову прямо заборонені Правилами любительського та спортивного рибальства. У результаті незаконного використання сітки порушник виловив 30 особин ляща.

Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук у листі від 26 травня 2025 року оцінив шкоду, завдану водним біоресурсам, у 49 470 гривень.

Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов не подавався, а сам порушник добровільно збитки не компенсував.

У межах окремого цивільного провадження Черкаський районний суд дійшов висновку, що чоловік зобов’язаний відшкодувати повну суму шкоди, заподіяної довкіллю.

Суд послався на норми частини 4 статті 68 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтю 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають безумовний обов’язок порушників компенсувати завдані збитки.

Рішення суду створює черговий прецедент, який підтверджує: за незаконний вилов риби та використання заборонених знарядь лову відповідальність неминуча, а завдані довкіллю збитки мають відшкодовуватися у повному розмірі.

Нове розуміння впливу вакцинації: як щеплення від COVID-19 може покращувати стан дітей з атопічним дерматитом

Американські дослідники презентували результати масштабного спостереження, яке виявило несподіваний позитивний ефект вакцини від COVID-19 для дітей, що мають атопічний дерматит. Дані були оприлюднені під час щорічної конференції Американського коледжу алергії, астми та імунології (ACAAI-2025) в Орландо, де науковці представили докази того, що щеплені діти з цим хронічним шкірним захворюванням демонструють нижчий рівень супутніх інфекційних та алергічних патологій.

Автори дослідження зазначили, що вакциновані учасники рідше хворіли на сезонні респіраторні інфекції та мали меншу схильність до загострень інших алергічних станів, включно з ринітом і бронхіальною гіперреактивністю. За їхніми словами, такий ефект може бути пов’язаний із загальним посиленням імунної відповіді після вакцинації, яка стабілізує роботу імунної системи дітей із хронічними дерматологічними проблемами.

У дослідженні брали участь понад 11 500 дітей віком до 17 років. Половина отримала щеплення від COVID-19, а половина — ні. Вчені виключили дітей із тяжкими супутніми захворюваннями або перенесеною коронавірусною інфекцією.

Результати показали, що серед вакцинованих дітей спостерігалося менше випадків бронхіту, отиту, пневмонії, шкірних інфекцій та інфекцій верхніх дихальних шляхів. Також знизився ризик астми, контактного дерматиту, алергічного риніту та харчової анафілаксії.

Керівник дослідження доктор Чжибо Ян зазначив, що вакцинація від COVID-19 не лише зміцнює імунітет, а й може знизити ризик прогресування атопічних і алергічних захворювань у дітей з екземою, покращуючи їхню якість життя.

Ці відкриття підкреслюють важливість вакцинації не лише як захисту від COVID-19, а й як додаткової підтримки імунної системи дітей, схильних до алергій та інфекцій.

Колишня дружина ведучого Остапчука Христина Горняк виклала відверті фото з відпочинку

Пляжі, сонце і свобода – саме так описує свій улюблений Міконос інфлюенсерка Христина Горняк. Саме там вона проводить свою відпустку, не забуваючи балувати підписників спекотними фото. На нових знімках в Instagram Горняк позує в рожевому купальнику, вигідно підкреслюючи форми. Камера акцентує увагу на пишних грудях, які стали темою обговорення навіть серед незнайомців. За словами Христини, […]

Рекордні морози накриють Україну: синоптики попереджають про пік холодів

У вівторок, 3 лютого, на території України прогнозується суттєве зниження температури повітря, яке стане найхолоднішим етапом поточної хвилі зимових морозів. За прогнозами синоптиків, у низці областей нічні показники можуть сягати –28 градусів, що створить складні умови для повсякденного життя та роботи інфраструктури.

Причиною різкого похолодання стане надходження арктичних повітряних мас, які охоплять практично всю країну. Більшість регіонів перебуватимуть у зоні стійкого мінусу: уночі та вранці температура коливатиметься в межах –22…–28 градусів. Такі значення є нетипово низькими навіть для середини зими та вимагають підвищеної обережності.

У денні години мороз дещо послабшає, але залишатиметься відчутним: у південних областях температура коливатиметься від –4 до –11 градусів, а на Закарпатті місцями може піднятися до 0 градусів.

Над Україною утримується потужний антициклон, що сприяє надходженню холодного арктичного повітря. Опадів у вівторок не передбачається. Вночі небо буде переважно ясним, удень очікується сонячна погода, проте дуже холодна.

Для Києва ніч на 3 лютого стала однією з найморозніших: вночі –22…–25 градусів, удень –12…–15 градусів. Опадів не прогнозують, проте на дорогах і тротуарах залишатиметься ожеледиця, особливо на неочищених ділянках.

За прогнозом, 3 та 4 лютого температура залишатиметься дуже низькою. Поступове потепління розпочнеться з 5 лютого, разом із яким можливі опади та посилення вітру, що знизить загальний комфорт погоди.

Київська міська рада затвердила бюджет міста на 2026 рік та одночасно внесла зміни до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного бюджетного періоду. Рішення було прийняте під час пленарного засідання напередодні, про що повідомило профільне видання КВ.

Відповідно до ухвалених документів, прогнозовані доходи міського бюджету у 2026 році становитимуть 106,3 мільярда гривень. Видатки заплановані на рівні 113,2 мільярда гривень, що формує дефіцит у розмірі близько 6,9 мільярда гривень. Такий розрив між доходами та витратами пояснюють необхідністю збереження фінансування ключових напрямів життєдіяльності столиці.

Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

Останні новини