Київський районний суд Одеси закрив кримінальне провадження проти Сергія Лепетинського через закінчення строку давності

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Військових було банально використано через особисте бажання президента незаконно заволодіти акціями та контролем над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Під час своєї промови в Верховній Раді, присвяченій Плану стійкості, Зеленський ствердно та недвозначно заявив, що “Укрнафта” пройшла процедуру націоналізації, хоча офіційні документи говорять про інше. За документами акції були “тимчасово відчужені” військовими на час воєнного стану”, – заявив бізнесмен.

Він зазначив, що націоналізація за Конституцією можлива, але виключно як виняток – з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Крім того, Закон “Про режим іноземного інвестування” передбачає, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Згідно з ним, державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій.

“Тобто про жодну націоналізацію акцій Укрнафти, що належали іноземним юридичним та фізичним особам, в тому числі під час війни, за законом взагалі розмову не можна вести. Але у своєму виступі президент проговорився – видав, як то кажуть, “за Фрейдом” – істині мотиви того, що відбулося, визнавши, що у випадку з акціонерами “Укрнафти” та “Укртатнафти” влада дійсно вчинила спробу здійснити незаконну націоналізацію, прикрившись потребами військових та наявністю воєнного стану, – зазначив Коломойський.

Та наголосив, що Офіс президента використав військових для досягнення своєї мети – рейдерського захоплення контролю над Укрнафтою та Укртатнафтою.

“Ви не знайдете жодного пояснення дій військових або претензії військових до Укрнафти або Укртатнафти станом на 06.11.2022 року, висловлених самими військовими. Натомість вже після захоплення контролю над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою” в листопаді 2022 року, намагаючись пояснити рішення військових, на той час заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма відверто збрехав, що причиною подібного рішення стала відмова Укрнафти постачати пальне українській армії”, – розповів бізнесмен.

Та додав, що влітку 2022 року у своєму повідомленні НАБУ детально розкрив обставини за яких отримав від Шурми пропозицію “добровільної” відмови від акцій Укрнафти та Укртатнафти.

“Зі слів Шурми це виглядало як пропозиція від президента та керівника Офісу Андрія Єрмака, від якої я нібито не міг відмовитися: акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” в обмін на мирові угоди в судових справах за позовами ПриватБанку до мене, включно із тими справами, що розглядаються в міжнародних судах”, – розповів Коломойський.

Бізнесмен наголосив, що на початку цих перемовин його громадянство України стало предметом цього шантажу, а після отримання відмови добровільно передати акції, президент таємно позбавив Коломойського громадянства.

“Після цього в мене також відібрали акції Укрнафти та Укртатнафти, а мене запроторили за ґрати, аби обмежити мені можливість оскаржувати відібрання активів”, – додав він.

Також бізнесмен зазначив, що одразу після переходу акцій у власність Міноборони і призначення Корецького, “Укрнафта” без проведення конкурсу підписала контракт з юридичною компанією Резнікова “Астерс” майже на 120 мільйонів гривень.

Нагадаємо, Верховний Суд поставив крапку у справі про оскарження націоналізації ПриватБанку: банк не повернуть Коломойському.

У зв'язку з масованими атаками Російської Федерації на об'єкти енергетики у деяких регіонах України спостерігається різке зростання попиту на бензин. Свідчить про це директор консалтингової компанії А-95, Сергій Куюн: "Додатковий попит на бензин в певних регіонах, зокрема в Харкові та Одесі, вже зафіксований. Власники заправних станцій підтверджують, що внаслідок цих атак спостерігається збільшення обсягів продажу. Однак, якщо енергетичні відключення стануть глобальними та охоплять всі регіони, очікується ще значніше збільшення попиту". За словами Куюна, підвищений попит на паливо не призведе до зростання його вартості, оскільки на ціну впливає нестача, якої наразі в Україні немає.

Зростання попиту на бензин у деяких регіонах України внаслідок масових атак РФ на об'єкти енергетики є очевидним фактом. Власники заправних станцій підтверджують збільшення обсягів продажу внаслідок цих подій. Однак, зауважується, що підвищений попит не призводить до зростання цін на паливо через відсутність дефіциту на ринку. Такі ситуації, як масові атаки на енергетичні об'єкти, вимагають уваги та дієвих заходів з боку влади для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору країни.