П’ятниця, 3 Липня, 2026

Латвія відновлює пошуки другого дрона з Росії

Важливі новини

МОЗ закупив 44 одиниці дорогого медичного обладнання з яких працює лише два

У 2023 році Міністерство охорони здоров’я України зробило централізовану закупівлю 44 одиниць високовартісного медичного обладнання на суму 1,6 мільярда гривень. Серед придбаного — лінійні прискорювачі для лікування раку, магнітно-резонансні томографи та стоматологічні комп’ютерні томографи. Однак, станом на листопад 2024 року, лише 2 з цих одиниць були введені в експлуатацію, що становить лише 4,5% від запланованої […]

The post МОЗ закупив 44 одиниці дорогого медичного обладнання з яких працює лише два first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Полтавщина: розслідують страшні злочини в колонії №16

У Божковській виправній колонії №16, що розташована в Полтавській області, викрили систему жорстоких катувань та вбивств ув’язнених. За даними слідства, п’ятьох осіб уже затримано, їм загрожує до 10 років позбавлення волі. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора України. У Божковській виправній колонії у Полтавській області відбувались моторошні речі: катування, шантаж та вбивство. Станом на сьогодні […]

The post Полтавщина: розслідують страшні злочини в колонії №16 first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на мільярди: справа набирає обертів

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення, яке може суттєво вплинути на фармацевтичний ринок країни. Найбільші національні дистриб’ютори лікарських засобів — компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» — отримали штраф на загальну суму 4,8 мільярда гривень за довготривалу картельну змову. Як йдеться у рішенні АМКУ, підприємства системно координували цінову політику на низку препаратів, що створювало умови для штучного зростання вартості ліків для кінцевих споживачів.

Попри гучність справи, кошти від штрафу досі не надійшли до державного бюджету. Юристи наголошують, що процес стягнення таких сум може тривати роками, адже компанії, зацікавлені у збереженні своїх позицій на ринку, активно користуються правом на апеляцію та інші юридичні інструменти захисту. Самі ж дистриб’ютори у публічних заявах апелюють до складної економічної ситуації під час війни та наголошують на загрозі збоїв у забезпеченні аптек і лікарень необхідними препаратами.

Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

Процедура спеціальної конфіскації активів екскерівника підрозділу Бюро економічної безпеки

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала процедуру спеціальної конфіскації активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України. Цей крок є частиною постійних зусиль держави для боротьби з корупцією та забезпечення правопорядку в економічній сфері. У межах цієї процедури проводяться юридичні дії, спрямовані на повернення незаконно набутого майна, яке може бути використане для покриття завданих державі збитків.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із іншими правоохоронними органами активно працюють над встановленням всіх фактів протиправної діяльності, що сприяли незаконному збагаченню. Процес конфіскації передбачає ретельне розслідування та аналіз фінансових операцій, що дозволяє виявити активи, які підлягають вилученню в рамках антикорупційних заходів.

BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

Суд у Чернівцях розгляне справу турецького громадянина, який намагався підпалити енергетичний об’єкт

У Чернівцях розпочинається судовий процес проти громадянина Туреччини, якого...

У Латвії триває робота над розслідуванням інциденту з безпілотниками, які проникли в повітряний простір країни з боку Росії. 8 травня у латгальському регіоні планується відновлення пошукових заходів щодо другого дрона, який, згідно з попередніми даними, впав на території Латвії, але досі не був знайдений. Влада не виключає, що цей дрон може бути вибухонебезпечним, що ускладнює роботу рятувальних команд і вимагає дотримання підвищених заходів безпеки.

Міністр внутрішніх справ Латвії Ріхард Козловскіс оголосив про відновлення пошуків на прямій трансляції латвійського телебачення. Він зазначив, що основна увага буде зосереджена на Резекненському краї, де, за оцінками військових експертів, найбільш імовірно міг впасти дрон. Проте точне місце падіння поки що невідоме через складний рельєф місцевості, а також можливість того, що апарат може опинитися в малонаселеній зоні, що ускладнює його локалізацію.

Тим часом Національні збройні сили Латвії повідомили про призупинення активних пошукових дій, що було викликано необхідністю провести додатковий аналіз даних з радіолокаційних систем для уточнення траєкторії польоту та ймовірної точки падіння. Військові підкреслили, що, хоча візуального контакту з дроном немає, є підстави вважати, що він дійсно впав на території Латвії, але виявити його заважала складність території.

Латвійські силові структури зауважують, що ризик потенційної загрози від цього безпілотника залишається високим. За офіційними даними, дрон може містити вибухові речовини або боєприпаси, що робить небезпечним будь-яке наближення до нього. Жителів закликають бути обережними і негайно повідомляти екстрені служби про виявлення підозрілих предметів, підкреслюючи, що самостійно торкатися або намагатися перемістити їх заборонено.

Відомо, що на території Латвії зафіксовано щонайменше два інциденти з падінням дронів, які також прибули з Росії. Один з них був пов'язаний із пошкодженням інфраструктури, зокрема чотирьох порожніх нафтових резервуарів. Другий дрон, який наразі розшукують, ще не локалізований, і його стан залишається невідомим.

Ця ситуація відбувається на фоні зростання напруги в регіоні через війну, яку Росія веде проти України. Латвійські військові зазначають, що в умовах активних бойових дій та широкого використання безпілотних технологій ризики випадкових перетинів кордонів сусідніх держав зростають, особливо в прикордонних зонах Балтії.

Окрім того, 7 травня в Латвії також було зафіксовано появу невідомих дронів, які, за попередніми даними, могли також влетіти з території Росії. Однак наразі не встановлено, чи є ці дрони російськими або українськими, оскільки ідентифікація ускладнюється через недоступність уламків.

Водночас Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах Росії, вручивши йому ноту протесту. У документі латвійська сторона підкреслила, що подібні інциденти є наслідком агресії Росії проти України та створюють загрозу безпеці європейських держав. В Ризі наголошують, що навіть випадкові перетини безпілотників у повітряному просторі НАТО вважаються серйозними інцидентами, які вимагають офіційної реакції та розслідування.

Пошукова операція триває у посиленому режимі з залученням військових підрозділів та технічних засобів. Латвійська влада усвідомлює, що виявлення другого дрона може затягнутися через складні умови місцевості та потенційну небезпеку, але всі необхідні заходи для забезпечення безпеки населення вже реалізуються.

Останні новини