Лаврентіїв день: що можна і не можна робити 29 січня

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На службі олігархів

Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

Розкішне життя

Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

“Подарунок” вартістю 20 мільйонів

Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

До 2022 року Росія забезпечувала третину всієї нафти, яка постачалася до Європи. Після початку війни в Україні обсяги постачань значно скоротилися, але все ж таки щоденно через трубопроводи до Європи прокачувалося близько 300 000 барелів нафти.

Основними покупцями були Чехія, Угорщина і Словаччина, які звільнені від дотримання нафтових санкцій Брюсселя проти Росії через свою залежність від російської нафти і обмеженість в альтернативних джерелах постачання, оскільки не мають виходу до моря. Польща і Німеччина, які мають морські термінали, припинили закупівлі російської трубопровідної нафти.

Reuters відзначає, що Росія не зазнала значних втрат від того, що Берлін і Варшава відмовилися від поставок через трубопровід «Дружба». Росія перенаправила більшість цих обсягів до Азії, а Китай став найбільшим покупцем російської нафти, отримуючи близько 2,14 млн барелів на добу через різні маршрути.

Україна вже раніше обмежувала роботу трубопроводу «Дружба». Наприклад, у 2023 році кілька разів підвищувалися тарифи за його використання, через що маршрут «Дружба» став одним із найменш прибуткових для російських компаній. А з червня під санкції Києва потрапив «Лукойл», який забезпечував 50% обсягу нафти, що постачалася через трубопровід.

Події, що зводять до питання про законність набуття матеріальних активів, неухильно привертають увагу суспільства. У контексті розслідування можливих випадків незаконного збагачення, вирок суду про встановлення значної суми застави для колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова – об'єктивна відповідь на потребу у правосудді та реагування на корупційні схеми.

Після довгих розслідувань і збору доказів, Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про установлення рекордної суми застави – 10 мільйонів гривень – для підозрюваного. Ця діяльність є чітким показником впровадження нульової толерантності до корупції в системі правосуддя України.

Прозорість і об'єктивність у розгляді справ, пов'язаних з можливим порушенням закону щодо збагачення, відіграють критичну роль у підтримці довіри громадян до владних структур. На цьому етапі вирішальне значення має забезпечення незалежності суду та відсутність впливу з боку політичних чи корпоративних інтересів.

Засуджуючи будь-які прояви корупції та виявлення порушень закону, суспільство продемонструє свою визначну позицію у боротьбі за чесність та справедливість у країні.

Суд 29 травня підтримав позицію прокурора САП і застосував заставу в розмірі 10 мільйонів гривень до Смирнова, якого підозрюють у незаконному збагаченні на суму 15,7 мільйона гривень.

Самий Смирнов раніше анонсував свій намір оскаржити рішення суду щодо застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Попередньо він також зазначив, що не має претензій до детективів та описав вручення підозри та проведення обшуку як “швидке та делікатне”.

Смирнов був заступником керівника ОПУ Андрія Єрмака з 10 вересня 2019 року по 29 березня 2024 року. Восени 2023 року журналістам вдалося встановити, що НАБУ провели обшуки у його водія, матері та брата у справі про придбання нерухомості та автомобілів його братом Ігорем за дуже заниженими цінами.

Як відомо, 22 травня НАБУ оголосила підозру Смирнову у незаконному збагаченні на 15,7 мільйона гривень, після чого у нього було проведено обшуки.

28 травня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань та застави у 10 мільйонів гривень, які мали бути внесені не пізніше п’яти днів з моменту обрання запобіжного заходу.

Віктор Медведчук, колишній народний депутат та лідер партії ОПЗЖ, відкрив правову битву з українською владою, звернувшись до суду з позовом щодо повернення свого українського громадянства та депутатського мандату. Ця справа стала фокусом уваги з моменту, коли Медведчук був позбавлений громадянства та мандату, і вона викликає значний інтерес як серед політиків, так і серед громадськості.

Протягом місяця від позбавлення його громадянства і мандату Медведчук розпочав правові дії, заперечуючи законність указу президента Зеленського та вказуючи на порушення конституційних норм. Попередні розслідування вже підтвердили його аргументи, що підтримує його позицію.

Проте, судовий процес став об'єктом уваги через тимчасове припинення розгляду позову щодо депутатського мандату та інших обставин, які ускладнюють ситуацію. Відхилення запиту на відновлення адвокатського посвідчення також ускладнює позицію Медведчука.

Експерти висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення справи на користь Медведчука через можливість затягнення розгляду судових процесів. Однак, ця справа залишається в центрі уваги та може мати важливі наслідки для української політики та правової системи.

• Віктор Медведчук звернувся до суду з позовом щодо повернення українського громадянства та депутатського мандату, і ця справа викликала значний інтерес у громадськості.

• Медведчук заперечував законність рішення про позбавлення його громадянства та мандату, вказуючи на порушення конституційних норм. Попередні розслідування підтверджували його аргументи.

• Судовий процес став об'єктом уваги через тимчасове припинення розгляду позову щодо депутатського мандату та інші обставини, які ускладнюють ситуацію.

• Експерти висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення справи на користь Медведчука через можливість затягнення судових процесів.

• Ця справа залишається в центрі уваги та може мати важливі наслідки для української політики та правової системи.