Лікар розповіла, коли бажання з’їсти солодке — привід звернутися до медиків

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як наголошується в статті, у цій справі “всюди видно відбитки пальців” Зеленського.

“У Києві вже багато місяців не секрет, що президент тисне на своїх військових начальників, щоб ті почали літній наступ. Але, з огляду на проблеми України з людьми та ресурсами, ті вагалися”, – йдеться у статті.

Очевидно, що Київ тепер готовий ризикувати цінними солдатами і технікою, щоб зайняти тут хоч якусь позицію. Критики Зеленського стверджуватимуть, що це нераціональне використання як життів солдатів, так і важкої техніки, якої Україна відчайдушно потребує далі на півдні, на Донбасі.

Але в статті при цьому зазначається, що “цей контрудар не зможе переломити хід війни”.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За його словами, Росія визнавала раніше кордони України 1991 року з огляду на її нейтральний статус.

Щодо бажання України вступити до НАТО, Путін заявив, що «ми так не домовлялися».

За його словами, Росія готова до мирних переговорів щодо України, але не на базі «хотелок» Києва, а на базі «Стамбула» та «реалій сьогоднішнього дня».

Путін заявив, що це не повинно бути перемир’я на півгодини чи півроку, «щоб Києву підвезли снаряди».

Путін стверджує, що РФ налаштована на те, щоб створити умови для довгострокового врегулювання.

При цьому Путін дав зрозуміти, що може оголосити про анексію нових українських регіонів.

Він заявив, що «нові кордони України залежатимуть від динаміки подій, що відбуваються, і думки мешканців історичних територій Росії».

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він розповів, що в центрі екстреної допомоги в Берліні, де живуть тисячі українських біженців, регулярно проводять опитування.

«Півтора року тому більшість говорили, що хочуть повернутися в Україну. Зараз більшість – 65% – кажуть: «Ми залишаємося тут. Ми облаштовуємося», – розповів Зайберт.

Німеччина залишається лідером за кількістю розміщених біженців з України – понад 1,1 млн осіб.