Лісові пожежі в Каліфорнії: актор Дмитро Ступка серед постраждалих

Темною ночі атакуючи російські кораблі: українські дрони революціонізують війну на морі

Українські дрони Magura: таємні зброї на морі

У темряві ночі революціонізуючи війну на морі: українські дрони швидкістю до 80 км/год

Українські дрони Magura продовжують здивовувати своєю ефективністю в боротьбі з російськими кораблями. Їхні розміри, швидкість і маневреність роблять їх майже непомітними для ворожих сил. Солдати на російських кораблях марно намагаються знищити ці безпілотники, але їх малі розміри і швидкість ускладнюють завдання. Використання спеціальних трасуючих боєприпасів допомагає російським військовим позначати місце розташування дронів уночі, але також надає цінну інформацію для українських операторів.

Проведення операцій проти ворожих кораблів може тривати декілька днів, під час яких українські оператори повинні бути постійно зосередженими. Проте вони продовжують демонструвати високу ефективність та привертають увагу своїми досягненнями. Успішні атаки на російські кораблі та важливі об'єкти вже стали стандартом для українських безпілотників, що свідчить про їхню відмінну роботу та важливу роль у війні на морі.

Історія успіху українських дронів почалася з атаки на флагманський корабель "Адмірал Макаров" у 2022 році. Після цього українська військова розвідка продовжила свої успішні дії, наносячи удари по об'єктах у Криму та Росії. Вона продемонструвала високу ефективність та здатність протистояти ворогу, не дозволяючи йому домінувати в Чорному морі.

Розглядаючи ситуацію у Чорному морі, можна відзначити, що Росія не минула втрат. П’ять з тринадцяти десантних кораблів-амфібій були втрачені, а два з чотирьох менших патрульних військових кораблів зазнали пошкоджень або були знищені. Проте головною причиною зростаючої вразливості російського Чорноморського флоту стали українські морські безпілотники. Саме вони вимушують російські кораблі триматися на відстані від українського узбережжя та обмежують їх час перебування в відкритому морі.

У результаті такої ситуації Росія була змушена перемістити свої головні морські сили з Криму до Новоросійська. Навіть там російські кораблі залишаються під постійним натиском українських безпілотників, що обмежує їхні можливості дій. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, запуски крилатих ракет "Калібр" з російських кораблів у Чорному морі стали значно рідше. Останній підтверджений запуск відбувся середині лютого, що свідчить про складну ситуацію, з якою стикається Росія у Чорному морі.

Наразі в Чорному морі залишається близько десяти російських ракетоносців, з яких три — підводні човни, майже всі з них розташовані в Новоросійську. Ці дані підкреслюють зростаючий вплив українських військово-морських сил у регіоні, що створює складні обставини для Росії та підтримує обороноздатність України.

Українські морські безпілотники стали ефективним інструментом у військовій діяльності, зокрема в атаках на російські кораблі у Чорному морі. Завдяки їхній дієздатності та непомітності, вони змушують російський флот утримуватися на відстані від українського узбережжя та обмежують можливості дій. Ця ситуація призвела до втрат Росією декількох кораблів у Чорному морі та значного зменшення частоти запусків крилатих ракет "Калібр". Такий стан речей підтримує обороноздатність України та вказує на зростаючий вплив її військово-морських сил у регіоні.

Поки одесити занурені у скандали, пов'язані з діяльністю міського голови Геннадія Труханова, на тлі цих подій формується набагато сильніший і значно більш впливовий тандем. Голова Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер та колишній керівник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, поступово замикають на собі ключові фінансові потоки південного регіону України. Йдеться не лише про бюджети на укриття та інфраструктурні підряди, але й про інші значущі фінансові схеми, зокрема пов’язані з активами, що потрапили під санкції.

Цей союз, хоч і неформальний, вже отримав репутацію одного з найвпливовіших центрів ухвалення рішень на південь від Києва, де обидва фігуранти мають не лише політичний, а й значний економічний вплив. Кіпер, як голова Одеської ОВА, перебуває в епіцентрі критики за свій стиль управління, що включає жорсткий ручний контроль над силовими структурами та використання адміністративних важелів для вирішення локальних проблем. Його діяльність часто розглядають через призму особистих зв'язків з бізнесом, що виводить на поверхню питання щодо прозорості витрат бюджетних коштів.

За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Так, у разі підвищення військового збору до 3% або 5% дещо більше половини, а саме 55% учасників опитування зазначили, що не зможуть компенсувати цю різницю своїм працівникам. Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей.

У разі зростання військового збору до 3% повністю компенсувати різницю при найближчому перегляді заробітних плат готові 15% компаній, частково – 14%. Решта 7% розглядають варіант повної компенсації за рахунок введення надбавки до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан.

Якщо йдеться про зростання військового збору до 5%, у такому разі повністю готові компенсувати зниження реального доходу працівників дещо менше компаній – 14%, а частково – 13%. І 6% готові повністю компенсувати надбавкою до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан. Інші компанії розглядають різні підходи до компенсації або ще не ухвалили відповідне рішення.