Субота, 17 Січня, 2026

Лондон і Париж розглядають відправку миротворців в Україну для забезпечення миру

Важливі новини

10 грудня: церковні вшанування, міжнародні події та народні традиції цього дня

У християнській традиції 10 грудня згадують мучеників Міну та Єрмогена. Їхні імена пов’язані з непохитністю віри та готовністю захищати справедливість. Святий Міна особливо шанований як покровитель військових, а також як заступник у проханні про захист від недругів та допомогу при недугах очей. Колись за старим стилем цього дня також вшановували ікону Богородиці «Знамення» — символ її опіки та заступництва, а також преподобного Романа Антіохійського, відомого строгим подвижництвом і духовною мудрістю.

Народна традиція не виділяла цього дня пишними святами, проте надавала йому значення буденної, але важливої праці. Люди займалися хатніми справами, завершували господарські роботи перед зимовими холодами та звертали увагу на погоду, вбачаючи в ній прикмети на прийдешні тижні. Вважалося, що тиха та ясна днина передвіщає добрий мороз, а сильний вітер — снігопади.

У світі сьогодні теж є приводи для святкування. 10 грудня відзначають Міжнародний день футболу — його святкують спортсмени, тренери й уболівальники. Традиційно цей день проходить у спортивній атмосфері, адже найкращий спосіб відзначити свято — переглянути матч або вийти на поле самому. Також 10 грудня у Стокгольмі вручають Нобелівські премії — подію, яка щороку привертає увагу всього світу. Крім того, ця дата є Всесвітнім днем захисту тварин, коли громадські організації закликають брати тварин з притулків і звертати увагу на практики, що шкодять живим істотам.

В Україні 10 грудня офіційно відзначають День прав людини — подію, присвячену рівності, свободі та підтримці правозахисних інституцій. Також цей день пов’язаний із народженням талановитих українців, серед яких художник Олекса Бахматюк, письменниця Ірина Невицька, скульптор Макс Гельман і диригент Микола Кацал.

Народні прикмети 10 грудня допомагали передбачати погоду. Вважалося, що побілілі зайці свідчать про встановлення справжньої зими, кіт, який шукає тепле місце, — до похолодання, а шум із колодязя передвіщає хуртовину. Якщо риба переставала ловитися, це було ознакою морозів. У цей день не можна було лінуватися, адже дата вважалась сприятливою для роботи. Поганою прикметою було просидіти весь день удома, потрібно було хоча б коротко вийти на двір. Також небажано сваритися й з’ясовувати стосунки — це вважалося до тривалих конфліктів.

10 грудня поєднує духовні традиції, міжнародні події та народні уявлення про зимовий період, роблячи цей день особливим у різних культурах і сферах життя.

Барбул та підозрілі судові механізми: як колишній директор “Спецтехноекспорту” легалізував кошти через однотипні справи

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.

Екс-заступник Тернопільської ОВА отримав 8 років за корупцію

Вищий антикорупційний суд України визнав винним колишнього заступника голови Тернопільської обласної військової адміністрації (ОВА) Ігоря Гайдука у проханні надати 1,8 млн грн неправомірної вигоди. Чиновника засуджено до 8 років і 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Хоча у заяві САП не згадується прізвище, за даними «Слово і […]

The post Екс-заступник Тернопільської ОВА отримав 8 років за корупцію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Міноборони України відповіло на запитання щодо відстрочок від мобілізації в “Резерв+”

Українці, які хочуть підтвердити свою відстрочку від мобілізації, тепер можуть це зробити через додаток «Резерв+» в рамках процесів цифровізації в Україні. Однак процес автоматичного відновлення відстрочок, зокрема для тих, хто вже отримав відстрочку, поки не став автоматичним. Міністерство оборони пояснило, чому так сталося і що робиться для вдосконалення цієї системи. За словами заступниці міністра з […]

The post Міноборони України відповіло на запитання щодо відстрочок від мобілізації в “Резерв+” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Іспанії затримали ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського: готується екстрадиція до України

У Іспанії затримано колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олега Гладковського (у минулому – Свинарчук). Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Затримання стало можливим завдяки міжнародному розшуку, оголошеному в межах кримінального провадження щодо корупційних злочинів. Наразі вирішується питання щодо його екстрадиції до України для подальшого розслідування. Гладковський – один […]

Обговорення відправки миротворчих сил в Україну набирає обертів у політичних колах Лондона і Парижа. За інформацією британського видання The Telegraph, президент Франції Еммануель Макрон активно просуває цю ідею і вже порушив це питання у розмовах із президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском та британським лідером Кіром Стармером.

Хоча Париж демонструє готовність підтримати миротворчу місію, у Лондоні поки не дійшли остаточного рішення. Головні побоювання британських урядовців пов’язані з можливим ризиком для військових, а також із тим, чи не стане це кроком до ескалації конфлікту.

Розмови про миротворчу місію пожвавилися на тлі заяв Дональда Трампа, який, за даними видання, має намір домогтися укладення мирної угоди між Україною та Росією в перші півроку свого президентства, якщо повернеться до влади. У Великій Британії міністри та чиновники обговорюють можливі сценарії післявоєнного врегулювання, одним із яких є введення миротворчих сил для гарантування умов миру.

Разом із тим, питання фінансування такої місії викликає сумніви. Великій Британії доведеться шукати додаткові ресурси, адже розгортання тисяч солдатів створить значний тиск на оборонний бюджет країни.

Відправлення миротворців може бути розцінене Росією як акт ескалації, особливо якщо місія розгортатиметься без узгодження з Москвою. Крім того, в Лондоні розглядають можливість встановлення безпольотної зони над територіями України, що знову піднімає питання потенційної конфронтації з РФ.

Станом на зараз рішення про введення миротворчих сил в Україну перебуває на етапі обговорення. Однак цей сценарій вказує на готовність країн Європи та їхніх союзників шукати нові формати підтримки України, враховуючи складну політичну та військову ситуацію.

У будь-якому разі, подальші кроки залежатимуть від розвитку війни, позиції США та готовності західних держав взяти на себе нові зобов’язання.

The post Лондон і Париж розглядають відправку миротворців в Україну для забезпечення миру first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини