Лондон і Париж розглядають відправку миротворців в Україну для забезпечення миру

Згідно з розслідуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники онлайн-казино "Космолот" незаконно переклали 5,4 мільйонів євро на фіктивні компанії в Британії. Компанія "Спейсикс", яка операціонувала під брендом "Космолот" у сфері азартних ігор в Україні, використовувала дзеркальні веб-сайти та проводила незаконну діяльність навіть після отримання ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відправлення коштів на адреси фірм в Британії стало об'єктом уваги правоохоронців, оскільки ця діяльність мала великі правові наслідки для власників і учасників компанії "Спейсикс". Зазначено, що ці кошти були перераховані як передплата за програмне забезпечення, однак сам факт перекладу засвідчує можливе порушення законодавства.

Ураховуючи наведене вище, використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців не є ні логічним, ні економічно обґрунтованим, що може вказувати на наявність ризиків, пов'язаних з легалізацією незаконно нажитого майна. Згідно з інформацією від Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на суму 30,2 мільйони гривень. Керівником фірми "Спейсикс" є Оксана Іллічова, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії. Ці дані свідчать про можливість серйозних порушень у сфері фінансів та податкової політики, що потребує ретельного розслідування та вжиття відповідних заходів.

• Використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців у казино "Космолот" є необґрунтованим з логічної та економічної точок зору, що може свідчити про ризики, пов'язані з легалізацією незаконно нажитого майна.

• За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на значну суму, що становить 30,2 мільйони гривень.

• Управління фірми "Спейсикс" здійснюється Оксаною Іллічовою, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії.

• Порушення у сфері фінансів та податкової політики вимагають негайного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області оприлюднило чергове роз’яснення щодо правил перерахунку пенсій для громадян, які після призначення виплат продовжують працювати. Ця процедура регулюється статтею 42 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та постановою правління Пенсійного фонду №10-1, що визначають критерії та алгоритм оновлення розміру пенсійних виплат.

Основна умова для проведення перерахунку полягає в тому, що пенсіонер має напрацювати щонайменше 24 місяці страхового стажу після отримання права на пенсію. Саме цей період дозволяє ініціювати оновлення виплат, що може позитивно позначитися на їхньому розмірі. У Пенсійному фонді наголошують, що перерахунок може здійснюватися з використанням двох можливих показників заробітку: або з тієї зарплати, яка була врахована під час первинного обчислення пенсії, або — за бажанням особи — з нового заробітку, який вона отримувала після виходу на пенсію.

Якщо ж працюючий пенсіонер не має 24 місяців страхового стажу після попереднього перерахунку, оновити пенсію він може не раніше ніж через два роки після попереднього призначення чи перерахунку.

У ПФУ нагадали, що місяць проведення перерахунку залежить від дати звернення. Якщо заява з усіма документами подана до 15 числа включно — перерахунок здійснюється з першого числа цього місяця. Якщо після 15-го — з першого числа наступного місяця.

Також працівники Пенсійного фонду щороку автоматично перераховують пенсію з 1 квітня тим, хто після призначення чи останнього перерахунку відпрацював 24 місяці страхового стажу або якщо минуло два роки, навіть за меншої кількості місяців стажу.

Водночас окремо зазначено, що перерахунок у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму працюючим пенсіонерам здійснюється лише після їхнього звільнення.

Пенсійний фонд також наголосив на обов’язку пенсіонерів повідомляти про працевлаштування або звільнення, адже деякі надбавки та доплати призначаються виключно непрацюючим пенсіонерам. Наприклад, доплата тим, хто утримує дітей до 18 років.

У відомстві підкреслили, що жодних відрахувань із пенсії через те, що пенсіонер працює, закон не передбачає.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Подія сталася в Солом’янському районі, де мешканці почули крики та побачили, як кілька невідомих чоловіків б’ють та силоміць затягують людину до автомобіля. Ця інформація надійшла до поліції приблизно опівночі, після чого було негайно введено спеціальну поліцейську операцію для пошуку та затримання викрадачів.

Поліцейські встановили, що до викрадення причетні четверо чоловіків, віком від 24 до 29 років. Вони заздалегідь готувалися до злочину, дізнавшись, що жертва володіє біткоїнами. Коли потерпілий повертався додому, зловмисники напали на нього, побили та силоміць затягнули до автомобіля. Вони вивезли його до закинутої будівлі в Київській області, де силою змусили перевести криптовалюту на їхній гаманець. Після цього вони задушили чоловіка, а тіло закопали в лісі, намагаючись приховати сліди злочину, змінивши номерні знаки та зовнішній вигляд автомобіля.

Завдяки оперативним діям поліції, всі четверо зловмисників були затримані. Слідчі розслідують цю справу за чотирма статтями Кримінального кодексу України: умисне вбивство з корисливих мотивів, розбійний напад, незаконне позбавлення волі, вчинене організованою групою осіб, та приховування злочину. Усім затриманим повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, і суд взяв їх під варту без можливості внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі.

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.