Льотчика Повітряних сил затримали за підозрою у співпраці з ГРУ

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами джерела в ОП, ідея ґрунтується на досвіді Росії, яка активно використовує фінансові винагороди для вербування бійців. В Україні цей механізм планують адаптувати, щоб забезпечити добровільний характер набору. Молодим людям пропонуватимуть гідну матеріальну компенсацію за службу у штурмових підрозділах, які виконують надважливі завдання з прориву оборони противника.

«Генштаб гостро потребує резервів, здатних проводити активні штурмові операції. На передовій є значна нестача саме молодих, фізично підготовлених бійців, які готові ризикувати життям заради перемоги», — зазначив співрозмовник.

Розмір виплат поки не розголошується, але джерела припускають, що він буде значно вищим за середню зарплату в Україні. Планується також впровадження додаткових бонусів за участь у ризикованих операціях, виконання складних завдань та терміни перебування на фронті.

Український фільм "20 днів у Маріуполі", режисера Мстислава Чернова, визнаний переможцем престижної премії Оскар у номінації "Найкращий документальний фільм". Це історична подія для України, оскільки вперше український фільм отримав таке визнання на світовому рівні. Стрічка розповідає про жахливі події, які трапилися в Маріуполі під час обстрілів російських військ. Український режисер під час церемонії вручення Оскара висловив свою вдячність за нагороду, але також закликав до миру та безпеки для України. Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, вони разом з режисером працювали в Маріуполі. Цей успіх став важливою подією для українського кіномистецтва, підкресливши його вагу та високий рівень.

На всіх кінофестивалях, де фільм "20 днів у Маріуполі" здобував нагороди, режисер Мстислав Чернов використовував їх платформу, щоб привернути увагу до трагедії, яка сталася в Маріуполі та наслідків війни. Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в місто: обстріли, трагічні втрати серед цивільного населення, бомбардування медичних закладів. Стрічка відтворює жахливі події та сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ. Режисер постійно наголошує глядачам на те, що війна продовжується в Україні, і все, що вони бачать на екрані, відбувається зараз. Спільно з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити реальність того, що відбувалося в місті. За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів. У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі. Перед тим, як фільм "20 днів у Маріуполі" отримав Оскар, він вже був визнаний численними нагородами та відзнаками у всьому світі. Газета New York Times описала стрічку як "безжальний і дійсно важливий документальний фільм". Журнал Rolling Stone наголосив на "жахливому свідченні необхідності і високої ціни документування життя в зоні конфлікту". На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році "20 днів у Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій. Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях "режисерський дебют" та "політична документалістика" на Critics’ Choice Documentary Awards. Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату. Мстислав Чернов був удостоєний премії Гільдії режисерів Америки. Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу. Після отримання Оскара режисер висловив надію, що його фільм приверне увагу до ситуації в Україні та допоможе зупинити війну.

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" став переможцем Оскара у номінації "Найкращий документальний фільм", що є історичною подією для українського кінематографа. Режисер Мстислав Чернов разом зі своєю командою відобразили жахливі події під час російського вторгнення в Маріуполь, дозволяючи світові побачити реальність війни. Фільм засвідчує важливість документування подій в умовах конфлікту та ризики, які при цьому виникають. Нагороди та визнання на різних фестивалях свідчать про високу цінність цієї стрічки в очах кінокритиків та глядачів. Перемога на Оскарі стала важливим кроком для привернення уваги світу до ситуації в Україні та закликом до зупинки війни.