П’ятниця, 17 Липня, 2026

Лукашенко спростував можливість участі Білорусі у війні в Україні, проте озвучив важливі умови

Важливі новини

Екс-чиновник Міноборони Лієв звільнений від запобіжного заходу у справі на 1,5 мільярда гривень

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.

Олександр Усик — найкращий боксер 2024 року за версіями WBC та BoxingScene

Український боксер Олександр Усик отримав визнання як найкращий боксер 2024 року від Всесвітньої боксерської ради (WBC) та авторитетного боксерського видання BoxingScene. Це чергове підтвердження його унікального статусу в сучасному боксі та величезного внеску у розвиток цього виду спорту. Олександра Усика визнали кращим боксером року, що минув. Перше місце нашому важковаговику відразу віддали найвпливовіша боксерська організація […]

The post Олександр Усик — найкращий боксер 2024 року за версіями WBC та BoxingScene first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Масований удар по Харкову: росіяни вночі завдали ударів КАБами по житлових будинках

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«У багатоповерхівці зруйновано кілька поверхів. Під завалами перебувають люди. Є пожежа. Розпочато пошуково-рятувальну операцію. Наразі відомо про 25 поранених», – каже Терехов.

Також у центрі міста був приліт до історичної частини Харкова з руйнуванням культурного ансамблю.

«В одній із перлин Харкова вибиті шибки», – повідомляє Терехов.

Ще один поряд з адміністративним будинком – він пошкоджений, як і прилеглі будинки.

Три виходи зі станції метро «Наукова» закрито внаслідок ударів по центру міста, повідомляє прес-служба метро.

Йдеться про 1, 2 та 5 виходи.

Зв’язок між Олегом Татаровим та Максимом Кріппою став темою розслідування

Журналіст Володимир Бондаренко повідомив про виявлений зв’язок між Олегом...

Заяви Трампа щодо Гренландії та мита як виклик для європейської безпеки

Погрози президента США Дональда Трампа запровадити жорсткі торговельні обмеження проти будь-якої держави, яка спробує перешкодити його планам стосовно Гренландії, стали тривожним сигналом для європейських союзників. У дипломатичних і політичних колах Європи ці заяви сприйняли не лише як елемент внутрішньоамериканської риторики, а як демонстрацію готовності Вашингтона діяти різко й без урахування інтересів партнерів по НАТО та ЄС.

Європейські лідери дедалі частіше говорять про кризу довіри у трансатлантичних відносинах. Намір застосовувати каральні мита як інструмент політичного тиску проти союзників розглядається як підрив усталених принципів співпраці, що десятиліттями були основою західної системи безпеки. Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібні погрози пролунали у контексті територіальних і стратегічних інтересів у Північній Атлантиці — регіоні, який має ключове значення для оборони Європи.

Протягом останнього року європейські держави, зокрема й ті, що не входять до Європейського Союзу, активно працюють у форматі неформальної координаційної групи, яка фактично діє без участі Сполучених Штатів. До неї залучені Велика Британія, Норвегія та інші партнери. Цей формат отримав неофіційну назву «коаліція бажаючих».

Радники з національної безпеки приблизно трьох десятків урядів перебувають у постійному контакті. Вони регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті консультації та обмінюються повідомленнями в неформальних каналах зв’язку. У цих колах сформувався високий рівень довіри, що дозволяє швидко координувати позиції та шукати спільні рішення в умовах, коли США дедалі частіше сприймаються як фактор нестабільності, а не як гарант безпеки.

За цей час європейські лідери напрацювали відпрацьований механізм взаємодії на випадок різких або потенційно небезпечних дій з боку американського президента. Це дозволяє оперативно узгоджувати спільну реакцію без залучення Вашингтона.

Окреме місце в цьому неформальному об’єднанні посідає Україна. Саме навколо підтримки Києва почалося формування тісних контактів між ключовими європейськими столицями. Участь України не лише зміцнила взаємну довіру між партнерами, а й створила новий рівень координації, коли лідери та радники безпосередньо знають один одного й можуть швидко виходити на прямий зв’язок.

Україна розглядається як унікальний елемент потенційного безпекового альянсу. Це найбільш мілітаризована держава серед учасників цього формату, яка має одну з найбільших армій у Європі, розвинену індустрію безпілотних технологій і безпрецедентний сучасний бойовий досвід. Жодна інша європейська країна не має подібного практичного досвіду ведення повномасштабної війни.

У разі поєднання військового потенціалу України з можливостями провідних європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Польща та Велика Британія, новий альянс міг би отримати колосальну силу. Йдеться як про ядерні, так і про неядерні компоненти стримування, що здатні забезпечити безпеку континенту навіть без прямої участі США.

Таким чином, дедалі очевидніше, що Європа поступово готується до сценарію стратегічної автономії, у якому роль Вашингтона буде суттєво обмежена, а Україна може стати одним із ключових стовпів нової системи європейської безпеки.

Олександр Лукашенко, самопроголошений президент Білорусі, запевнив, що не планує направляти своїх військовослужбовців для участі у бойових діях проти України. Водночас він підкреслив, що країна дотримуватиметься союзницьких зобов’язань перед Росією і готова реагувати на загрози, що можуть виникнути для її власної безпеки.

Ці слова Лукашенко озвучив під час урочистостей, присвячених випускникам військових навчальних закладів, про що повідомило державне інформаційне агентство БЕЛТА. Президент намагався переконати слухачів у тому, що білоруси не прагнуть до війни, згадавши про важкі часи Другої світової війни.

«Наш народ пережив величезні труднощі під час фашистської окупації, тому на генетичному рівні ми не сприймаємо війну. Ми миролюбна нація і не маємо наміру воювати, але також не будемо схиляти голови перед ворогом», — заявив Лукашенко.

Він запевнив військових, що їх не відправлять на фронт в Україні, відзначивши важливість союзу з Росією та прагнення до мирного врегулювання конфлікту. «Ніхто вас не відправить у цю бійню. Війна нам не потрібна», — підкреслив президент.

Проте Лукашенко також пригадав традиційне застереження, зазначивши, що Білорусь готова діяти у разі прямої загрози її території. Він стверджував, що білоруські війська можуть бути задіяні лише при нападі на саму Білорусь або в рамках союзницьких зобов’язань з Росією.

У своєму виступі Лукашенко також звинуватив західні країни у затягуванні конфлікту в Україні, заявляючи, що Європейський Союз, прикидаючись миротворцем, насправді прагне мілітаризації.

Ця заява сталася всього через два тижні після його попередніх коментарів, в яких він звертався до російського посла в Мінську, закликаючи не втягувати Білорусь у війну. Лукашенко раніше заявляв, що участь білоруської армії у бойових діях була б невигідною для країни, порівнюючи можливі наслідки з «м’ясом для фаршу».

Незважаючи на такі запевнення, Білорусь лишається важливим військово-політичним партнером Росії. Російські війська з 2022 року використовують білоруську територію як плацдарм для наступу на північ України та виконували запуски ракет з її території.

Ситуація у регіоні загострилася у червні 2026 року, коли українська влада заявила про використання російськими військами білоруських ретрансляторів для коригування ударів по Україні. Президент України Володимир Зеленський закликав Мінськ припинити використання такої інфраструктури.

Водночас білоруська опозиція надає іншу оцінку діям режиму Лукашенка. Вони презентували українській стороні звіт, в якому стверджується, що Мінськ готується до можливого розширення військової участі у конфлікті.

Незважаючи на обіцянки Лукашенка не втягувати армію у війну, експерти продовжують стежити за військовою активністю Білорусі через її стратегічне партнерство з Росією та регулярні спільні навчання, які можуть впливати на безпеку в регіоні.

Останні новини