Львівська митниця фіксує зростання випадків недекларування валюти

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Ткаченко, питання пенсійної реформи буде актуальним для українців протягом довгого часу. В Україні на сьогодні налічується близько 10 мільйонів пенсіонерів, а середня пенсія становить лише 5 тисяч гривень. Незважаючи на це, витрати на пенсії залишаються одними з найбільших серед інших соціальних видатків. “Бюджет Пенсійного фонду — це шалені гроші”, — зазначила експертка.

Накопичувальна система: на індивідуальних рахунках

Одна з основних пропозицій реформ — впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Відрахування з зарплат українців більше не надходитимуть до Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки кожного платника податків у новому Державному накопичувальному пенсійному фонді. Кабінет Міністрів ще має розробити механізм його створення.

Лідія Ткаченко підкреслила, що така система може бути дуже корисною, адже кошти, що надходитимуть до накопичувального фонду, можна буде інвестувати, зокрема, у внутрішні державні облігації. Це дозволить створити гарантованого покупця для цих облігацій.

Бальна система нарахування пенсій

Друга частина реформи — це бальна система нарахування пенсій. У рамках цієї системи страхові внески, які сплачують або сплачували громадяни до Пенсійного фонду, переводитимуться у бали, що залежатимуть від співвідношення заробітної плати людини та середньої заробітної плати в Україні. Щороку нараховані бали перераховуватимуться відповідно до актуальної середньої зарплати, що дозволить підтримувати актуальність пенсійних виплат для тих, хто вже вийшов на пенсію.

Прогнози та виклики реформи

Лідія Ткаченко наголосила, що питання пенсійної реформи залишатиметься в центрі уваги українців на довгий час. Зокрема, вона зазначила, що норма, закладена у законопроєкті про державний бюджет на наступний рік, не містить достатньо конкретики щодо запровадження пенсійної реформи. Проте вона припускає, що цей законопроєкт може передбачати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему.

Зараз в Україні діє солідарна система, при якій працевлаштовані особи сплачують єдині соціальні внески, частина з яких йде на пенсійні виплати. Реформа має на меті поступову зміну цієї системи, щоб забезпечити більш стабільну і справедливу пенсійну систему в країні.

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

Павло Петриченко, сержант і громадський активіст перед вступом до Збройних Сил України, відзначався не лише своєю активною громадською позицією, але й безстрашністю у відстоюванні прав людини та боротьбі за справедливість. Його друзі та колеги згадують його як прямолінійного та чесного чоловіка, який завжди прагнув до того, щоб його співвітчизники могли жити гідно, зі смаком свободи, який вони заслуговують. Він не тільки виступав проти сваволі правоохоронців, але і активно підтримував ініціативи, спрямовані на зміцнення громадянського суспільства та захист прав людини.

Після вступу Росії в агресивну війну проти України, Павло не залишився осторонь. Підтверджуючи свою громадянську позицію вчинками, він приєднався до 59 окремої мотопіхотної бригади для захисту своєї країни. Петриченко, як бувалого організатора та активіста, невдовзі виявився в рядах аеророзвідки, де його вміння літати на дронах та проводити успішні розвідувальні операції допомагали у визначенні позицій противника, відстеженні руху техніки та націлюванні артилерії.

Його сміливість і самовідданість в бою вражали навіть його найближчих друзів. Павло ніколи не відзначався самовихваленням, але його подвиги розповідали про нього самі за себе. Він виконував свої обов'язки не лише з відданістю, але й з розумінням того, що кожен його крок спрямований на захист своєї країни, на захист прав людей на життя у вільному та незалежному суспільстві.

Трагічна загибель Павла Петриченка на полі бою 15 квітня 2022 року стала не лише втратою для його рідних та близьких, але й для всього українського суспільства. Він залишив позад собою непогашений слід героїзму та самопожертви, який стане вічним символом боротьби за свободу та гідність кожного українця.

Павло Петриченко, здавалося б, мав перед собою багато часу для того, щоб продовжити свою боротьбу за права та гідність українського народу. Він вірив, що "передишка" перед наступним етапом боротьби буде досить тривалою, але його віра була не на 50 років, а на набагато менше. У 2022 році, розмовляючи з виданням lb.ua, він висловлював своє бажання побачити закінчення своїх зусиль, перш ніж передати естафету іншим.

Павло Петриченко народився 16 квітня 1992 року і проживав у Києві. Ще на етапі свого громадянського активізму він виявився відчайдушним захисником української мови та культури. Серед його перших акцій був протест проти відкриття російськомовної школи у Києві, що збирався здійснити міністр освіти Дмитро Табачник. Петриченко зміг зібрати підписи та організувати протести, що дозволило відмінити плани зробити школу російськомовною.

Відзначаючи активну участь у різноманітних громадських рухах, Павло був одним із організаторів акцій на підтримку активіста Сергія Стерненка, а також ініціатором руху "Хто замовив Катю Гандзюк", спрямованого на розслідування замовлення та покарання вбивць української активістки. Його активність та готовність боротися за справедливість та права людини зробили його відомим у кругах громадських діячів та політиків.

Наприкінці березня 2024 року Павло Петриченко звернув увагу громадськості на проблему гральної залежності серед військовослужбовців, виступаючи з інтерв'ю та розповідаючи про шкідливі наслідки цього явища. Його активна позиція та здібність залучати увагу до важливих соціальних питань залишається важливим прикладом для наступних поколінь громадських активістів та захисників прав людини.

Павло Петриченко, визнаний своєю відданістю та сміливими кроками в боротьбі за справедливість, звернув увагу на проблему, яка дуже часто залишається поза увагою уряду та суспільства — це проблема азартних ігор серед військовослужбовців. Умови, в яких опиняються військові, надзвичайно стресові, а війна, обстріли та бої ще більше підсилюють цей стрес. У таких ситуаціях телефон може стати не лише засобом зв'язку, але й засобом для втечі від реальності через азартні ігри. Це може призвести до серйозних наслідків, зокрема до залежності та боргів, що негативно позначається на військовій ефективності та психологічному стані воїнів.

Петриченко не тільки відзначив проблему, але й взяв на себе відповідальність та ініціював петицію з вимогою заборонити доступ до онлайн-казино для військовослужбовців на період дії воєнного стану. Ця петиція набрала необхідну кількість підписів за один день, що свідчить про актуальність та важливість цього питання для військових та їхніх родин.

Своїми діями та ініціативами Павло Петриченко продемонстрував, що він був не лише відважним воїном на полі бою, але й справжнім захисником інтересів своїх товаришів по збройних силах. Він виявився людиною, яка завжди готова взяти на себе відповідальність та діяти в ім'я справедливості та гідності.

З його великою втратою справляється не лише його родина та друзі, а й увесь український народ, який втратив справжнього героя і захисника. Його пам'ять буде вічно жити серед нас, нагадуючи про важливість відданості, сміливості та безкорисливої любові до рідної землі.

У цій статті ми дізналися про активну громадську позицію та відданість Павла Петриченка, який не тільки виявив себе справжнім героєм на полі бою, але й став захисником інтересів своїх товаришів по збройних силах. Він був відчайдушним у боротьбі за справедливість та права людини, вказуючи на проблеми, які часто залишаються поза увагою суспільства. Його ініціативи, спрямовані на заборону доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на час дії воєнного стану, показують, що він був готовим взяти на себе відповідальність за долю своїх товаришів та боротьбу за їхнє благополуччя. Втрата такої видатної особистості стала не лише втратою для його родини та друзів, але й для всього українського суспільства, яке втратило справжнього героя та захисника. Тому пам'ять про Павла Петриченка завжди буде жити серед нас як приклад відваги, відданості та любові до рідної землі.