Людина з орбіти Єрмака отримає доступ до розподілу бюджету на нові українські фільми

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Ось, що він пише в своїй статті:

Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

2. Закону України про Регламент, ст.105.

Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

P.S. Але коли це когось зупиняло…

Цей проект є надзвичайно важливим для киян, особливо для мешканців густонаселеного району Виноградар. Розширення метрополітену не лише покращить мобільність громадян, але й сприятиме розвантаженню наземного транспорту, що позитивно вплине на екологічну ситуацію в місті.

“Наступаючи в Курську, українці дослухалися до американської поради: замість того, щоб воювати на укріплених позиціях, ідіть туди, де немає противника, щоб убезпечити стратегічно важливу територію. Наскільки стратегічним виявиться цей натиск, стане відомо лише з часом”, – пише NYT.

При цьому газета зазначає, що навіть у разі перекидання російських військ з Донбасу в Курську область в України навряд чи знайдеться достатньо живої сили, щоб домогтися успіхів на сході.

“Україна сама використовувала значну кількість військ у Курську і може не мати достатніх резервів”, – йдеться у статті.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.

За рекомендаціями Міністерства освіти і науки України, осінні канікули для школярів у 2025 році плануються з 27 жовтня по 2 листопада. Ці дати включені до графіка канікул на 2025–2026 навчальний рік, затвердженого на основі постанови Кабінету Міністрів України. Навчальний рік 2025/2026 починається 1 вересня 2025 року та має тривати до 30 червня 2026 року.

Оскільки графік канікул є орієнтовним, кожна школа має право коригувати його відповідно до власних педагогічних рішень. Це дає можливість врахувати специфіку навчального процесу, потреби учнів та педагогів, а також інші фактори, які можуть впливати на організацію навчання. У результаті, в деяких регіонах чи закладах освіти можуть бути незначні відмінності в датах канікул, однак основні орієнтири, встановлені на рівні Міністерства, залишаються незмінними.

За рекомендаціями, орієнтовні дати канікул у школах такі: осінні — з 27 жовтня по 2 листопада 2025 року; зимові — з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року (деякі школи можуть відпочивати довше); весняні — з 23 по 29 березня 2026 року; літні — орієнтовно з 1 червня 2026 року до початку нового навчального року. Остаточний графік і тривалість затверджує педагогічна рада кожного навчального закладу.

Дати можуть змінюватися залежно від регіональної епідемічної та безпекової ситуації. Місцеві департаменти освіти разом із школами мають право переносити або продовжувати канікули, якщо того вимагатимуть умови (наприклад, спалах захворювань або карантинні обмеження). Батькам радять слідкувати за офіційними повідомленнями своєї школи та місцевого управління освіти.