Середа, 22 Липня, 2026

Maersk призупинила контейнерні перевезення до Чорноморська через загрози російських атак

Важливі новини

Зеленський оголосив про удари по російських паливних об’єктах на відстані до 1500 км

Президент України Володимир Зеленський підтвердив проведення серії ударів по...

Як Мінкульт спільно з Мін’юстом знищує культурну спадщину

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.

Гарантії безпеки для України: Трамп і союзники створили робочу групу

18 серпня у Вашингтоні президент США Дональд Трамп та європейські лідери домовилися про створення спеціальної робочої групи, яка займеться підготовкою гарантій безпеки для України. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на європейських посадовців. Очолить групу державний секретар США Марко Рубіо. До складу увійдуть радники з національної безпеки та представники НАТО, які працюватимуть […]

Детектив НАБУ потрапив під слідство через зв’язок зі свідком

Керівник групи детективів НАБУ Станіслав Браверман опинився у центрі секс-скандалу, що може мати ознаки не лише етичного порушення, а й прямого конфлікту інтересів у кримінальній справі на десятки мільйонів доларів. Як з’ясував “Телеграф”, Браверман, імовірно, мав близькі стосунки зі свідчинею у справі щодо Одеського аеропорту — мільйонеркою та директоркою скандальної британської колекторської компанії WWRT Limited […]

СБУ затримала 5 російських агентів: кого серед них виявили колишніми та нинішніми співробітниками українських спецслужб?

Служба безпеки України (СБУ) оголосила про вдалий розгортання спецоперації, спрямованої на припинення діяльності агентурної мережі російської Федеральної служби безпеки (ФСБ) на території України. Серед затриманих осіб – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Згідно з інформацією, отриманою під час розслідування, затримані передавали розвіддані про українські військові об'єкти та енергетичні об'єкти до російської сторони. Один із затриманих, колишній співробітник зовнішньої розвідки, виявився завербованим ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав важливу інформацію про стратегічні об'єкти. Інші члени групи здійснювали шпигунські операції, збираючи дані про військові та інфраструктурні об'єкти. Відзначимо, що ФСБ використовувала загрози вбивства сімей затриманих та виплачувала грошову винагороду за виконані завдання. Наразі всі затримані перебувають під вартою та можуть бути притягнуті до відповідальності за державну зраду згідно з Кримінальним кодексом України. Цей випадок став ще одним підтвердженням спроби російських спецслужб проникнення та дестабілізації ситуації в Україні.

Українська Служба безпеки оголосила про проведення успішної спецоперації, під час якої затримала агентурну мережу Федеральної служби безпеки Росії на своїй території. У результаті операції було затримано п'ять осіб, серед яких – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Затримані звинувачені у передачі розвіддані про оборонні та стратегічно важливі об'єкти до російської сторони. Один із затриманих був завербований ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав секретну інформацію про об'єкти ядерної енергетики. Цей випадок підтверджує спроби російських спецслужб втручання в справи України та загрозу її національній безпеці.

Данська судноплавна компанія Maersk тимчасово зупинила контейнерний сервіс до рибного порту Чорноморськ у зв'язку з погіршенням безпекової ситуації, що вплинула на діяльність фідерного оператора. Проте, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України запевнили, що це рішення не призведе до зупинки роботи самого морського порту, який продовжує функціонувати у звичному режимі.

Компанія Maersk зазначила, що фідерний оператор більше не зможе обслуговувати напрямок до Чорноморського рибного порту до подальшого повідомлення. В результаті, судно MEDKON MIRA V.629S, яке призначалося для доставки імпортних контейнерів до Чорноморська, буде перенаправлене до румунського порту Констанца. Уся імпортна продукція, яка наразі знаходиться в очікуванні відправлення з єгипетського Порт-Саїда, також буде відправлена до Констанци.

Клієнтам, які не бажають змінювати порт призначення, Maersk пропонує можливість скористатися процедурою зміни місця доставки. Що стосується експортерів, їм доступні два варіанти: безкоштовне скасування бронювання або перенесення відвантаження до Констанци за умов збереження чинної ставки морського фрахту для контейнерів, що вже знаходяться в порту.

У міністерстві підкреслили, що повідомлення Maersk стосується лише терміналу Чорноморського рибного порту, що є окремим оператором, а не державного морського порту «Чорноморськ». Відомство також зазначило, що Український морський коридор залишається функціональним, а перевалка вантажів відбувається без збоїв.

Компанія Maersk відновила регулярні контейнерні перевезення до Чорноморська в червні 2024 року та восени відкрила новий маршрут між Чорноморськом, Констанцою та Порт-Саїдом. Проте, останнім часом безпекова ситуація в регіоні значно погіршилась через численні російські удари по портовій інфраструктурі.

Згідно з даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у 2026 році Росія атакує українські порти в середньому кожні п'ять днів. Під час ракетних та дронових обстрілів вже було пошкоджено 193 об'єкти портової інфраструктури та 25 цивільних суден. Незважаючи на це, за перше півріччя українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Тимчасове рішення компанії Maersk підкреслює, як безпекові загрози впливають на міжнародну логістику. Водночас, українська влада наголошує, що основні морські маршрути залишаються відкритими, і зміна роботи одного терміналу не означає зупинку діяльності всього порту чи Українського морського коридору.

Останні новини