Майбутнє України без підтримки США: Чому це важливо та що можна очікувати?

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Кожна країна прагне до побудови справедливої та прозорої системи оподаткування, яка забезпечує рівні умови для бізнесу та сприяє економічному розвитку, і Україна не виключення. Проте в нашій державі податкові органи часто асоціюються з корупцією, тиском на підприємців та зловживанням владою. Навіть при існуючих рішеннях судів правоохоронці не поспішають розслідувати злочини посадовців Державної податкової служби.

Ймовірно, однією з головних причин, через яку злочини податківців залишаються без належної уваги правоохоронців, є корупційні зв’язки всередині державного апарату і політичний вплив. Адже не таємниця, що посадовці у різних органах влади мають спільні інтереси або фінансові зв’язки, що ускладнює ефективне розслідування та покарання чиновників. Відсутність незалежного контролю призводить до того, що справи проти податківців просто “зливаються” на рівні правоохоронних органів і не доходять до суду.

Не виключено, що так відбувається через покровительство податкової, яке, як стверджують експерти, здійснює голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він не лише визначає кадрову політику ДПС через ручних керівників органу, але, ймовірно, захищає їх від кримінальних переслідувань, зокрема, вироків.

Інакше як пояснити той факт, що колишній помічник Гетманцева, а нині в.о. заступника голови ДПС Євгеній Сокур систематично порушує закон і досі за це не покараний, як і інше керівництво податкової?

Систематичність порушень

УНН раніше розповідав, що проти Сокура 4 листопада 2022 року було відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). В.о. заступника голови ДПС 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. На думку слідства, такі його дії спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

Офіс Генерального прокурора підтвердив, що слідчими Державного бюро розслідувань розслідується справа, у якій фігурує виконувач обов’язків заступника голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур.

Минуло два роки з моменту відкриття кримінального провадження, проте Сокура досі не притягнули до відповідальності і він продовжує працювати на керівній посаді.

Більше того, зʼясувалося, що це не поодинокий випадок і дії в.о. заступника голови ДПС можуть мати систематичний характер. Адже відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду він ще й незаконно позбавив ліцензії “Червонослобідський спиртзавод”.

ЗМІ не виключають, що таким чином ставленик Гетманцева змушує бізнес платити за те, щоб йому податкова дозволяла працювати.

Недоторканість керівництва

Експерти вказують на те, що податкова стала інструментом тиску в руках Гетманцева. Окрім позбавлень ліцензій за надуманими приводами ДПС тисне на підприємців ще й через блокування податкових накладних і віднесення їх до ризикових. Представникам бізнесу регулярно доводиться в судах скасовувати незаконні постанови ДПС. Проте ще жоден посадовець не був притягнутий до відповідальності за примусову зупинку роботи підприємств таким чином.

Влада не реагує на хвилю обурення, яку викликають дії податківців. А правоохоронці, ймовірно, мають вказівку не чіпати керівництво ДПС. І тут мова не лише про те, що силовики роблять вигляд боротьби з корупцією, вимаганням і хабарництвом на місцях, а по факту такі справи не мають логічного завершення. Слідство навіть не намагається встановити учасників всього ланцюга руху готівки коридорами податкової.

Одним з прикладів недоторканості ДПС є рішення суду, яким Державне бюро розслідувань ще у квітні зобовʼязали відкрити справу проти керівництва податкової за перевищення службових повноважень і підроблення документів.

Йдеться і про те, що посадові особи ДПС України, зокрема керівництво, у тому числі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків, використовували владу чи службове становище всупереч інтересам служби, а також внесли завідомо недостовірні відомості в офіційний документ. Йдеться, зокрема, про результати податкової перевірки банку “Конкорд”, який перебуває у процесі ліквідації. Такі дії податкової нанесли великі збитки акціонерам фінустанови.

Печерський районний суд Києва зобовʼязав ДБР внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 11 квітня. Однак попри те, що слідчі мали розпочати розслідування відразу після цього, віз і нині там.

Тобто податкові перевірки стали ще одним дієвим інструментом знищення бізнесу.

Чи буде світло в кінці тунелю

Фахівці і народні депутати вказують на те, що така ситуація стала можливою через відсутність реформ і необхідність повного перезавантаження податкової. Попри численні обіцянки та програми реформування податкової служби, на практиці зміни фактично так і не відбуваються. Часто оголошувані реформи залишаються лише на папері або мають косметичний характер. Експерти переконані, що відсутність системних змін сприяє збереженню старих корупційних схем та підриває довіру до всієї податкової системи.

Ігнорування злочинів податківців має серйозні наслідки для економіки та суспільства в цілому. Це підриває довіру до державних інституцій, створює несправедливі умови для ведення бізнесу та сприяє відтоку капіталу з країни. Малий та середній бізнес, який є основою економічного зростання, особливо страждає від податкового тиску та корупції, що ускладнює розвиток підприємництва та знижує рівень економічної активності.

Для подолання ситуації, що склалася, необхідно впроваджувати справжні, а не декоративні реформи. Перш за все, потрібен незалежний контроль за діяльністю податкових органів, а також ефективна система покарання за корупційні дії. Необхідно розірвати корупційні зв’язки всередині державного апарату, забезпечити прозорість у прийнятті рішень та захистити бізнес від неправомірного тиску з боку податківців.

Лише тоді Україна зможе побудувати справедливу та ефективну податкову систему, яка буде сприяти розвитку економіки, а не гальмувати її.

У столичних управлінських колах шириться інформація про ймовірні системні фінансові порушення в комунальному підприємстві «Київ.Прозоро». За словами поінформованих співрозмовників, діяльність установи вже тривалий час перебуває під пильною увагою контролюючих структур, а найближчим періодом можливі офіційні перевірки з боку правоохоронних органів. Причиною називають підозри у зловживаннях бюджетними коштами та непрозорих схемах розподілу фінансування.

Джерела стверджують, що фактичний вплив на управлінські рішення підприємства нібито здійснюють окремі представники міської влади. Зокрема, йдеться про депутата Київради Ваган Товмасян та директора Департаменту територіального контролю міста Києва Михайло. За цими даними, саме вони можуть визначати ключові кадрові та фінансові процеси всередині КП, що створює ризики конфлікту інтересів та концентрації впливу.

“При створенні КП “Київ.Прозоро” передбачалося, що комунальне підприємство повинно було приносити гроші до бюджету, але за минулий рік КП витратило понад 20 мільйонів гривень, а заробило лише 1 мільйон.

Під виглядом прозорого розподілу і продажу місць під малий бізнес підприємство фактично узаконило контроль для продажу місць в місті своїм структурам на так званих “аукціонах”.

Але фактично, якщо кураторам КП не “заносять” певну суму або торгове місце не для своїх, таке торгове місце не з’явиться на аукціоні під будь-яким приводом.

І це на тлі зачистки столиці від малого бізнесу”, – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що старт злочинній схемі дали Дмитро Білоцерковець разом з Ваганом Товмасяном.

Зокрема, Дмитро Білоцерковець підготував проєкт рішення Київради щодо функціонування продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці. Ідея на перший погляд “благородна” – продавати місця для пересувної торгівлі (на ярмарках) приватним операторам, щоб вони вже наповнювали ярмарки продавцями.

За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець запевнив Віталія Кличка, що “це буде прозора схема, яка дасть гроші в бюджет”.

Продавати місця на ярмарках Білоцерковець запропонував через КП “Київ.Прозоро”, яке формально підпорядковується Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, але реально Михайлу Буділову, який, в свою чергу підконтрольний Дмитру Білоцерковцю.

Директором КП “Київ.Прозоро” є Ігор Горобець, якого відносять до групи впливу депутата від фракції “Єдність” Вагана Товмасяна, який контролює більшість ринків і “торгових історій” у столиці.