Максим Бахматов може очолити Деснянську РДА — можливе призначення обговорюється в соцмережах

Українські військові отримали інформацію про підтягнення російських військових сил і підготовку до можливого наступу у напрямку селища Борова на Харківщині. За останні дні зросла напруженість в районі кордону, де відзначається значна активність ворожих військ. Влада і військові розглядають всі можливі заходи для зміцнення оборони та захисту мирного населення в усіх населених пунктах, що знаходяться у потенційній зоні конфлікту.

Про це повідомив проект DeepState у вівторок, 18 червня. Армія РФ зосередила ударну групу з 10 тисяч осіб особового складу та 450 одиниць військової техніки, з яких 200 артилерійських систем, на ділянці від Райгородки до Нововодяного, приблизно за 20 км від селища Борова.

«Мета очевидна – спроба повторити минулорічний наступ на Борову», – йдеться у повідомленні.

За даними аналітиків, оборонну лінію на цьому напрямку утримує 3-тя окрема штурмова бригада (ОШБр), але сили залишаються невідповідними: ворог переважає кількісно, застосовує додаткові підрозділи та веде інтенсивні штурмові дії вздовж усієї смуги наступу.

Повідомляється, що росіяни розгорнули сили 20-ї армії у складі 3-ї та 144-ї дивізій, представлених 236-ю артилерійською бригадою та 11 полками: 7 мотострілецьких, 2 танкових та 2 артилерійських.

Крім того, залучено найманців з нерегулярних армійських підрозділів, зокрема відомо про присутність Шторм V, Чорна мамба, Фіксики та ПВК Патріот. Для підтримання порядку прибув підрозділ БАРС-14.

Колишнього депутата Одеської міської ради Руслана Тарпана, який перебуває у міжнародному розшуку за підозрою у сприянні державі-агресору, знову згадано в контексті можливого неформального впливу на роботу організованої злочинної групи. У поданій до компетентних органів скарзі заявники вказують, що цей вплив нібито здійснюється через окремих представників структур Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де, за їхніми словами, можуть ухвалюватися рішення, вигідні організаторам схеми.

У документах наголошується, що основною метою такої діяльності є втручання у корпоративні права низки українських підприємств, зокрема шляхом маніпуляцій реєстрами, судовими провадженнями та механізмами державного контролю. На думку заявників, подібні дії створюють передумови для перерозподілу власності на користь пов’язаних структур і можуть супроводжуватися легалізацією активів сумнівного походження, що особливо небезпечно в умовах воєнного стану та постійного тиску з боку зовнішнього агресора.

Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

Олена Ференс

Ігор Поночовний

В’ячеслав Хардіков

А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

Олена Кібенко

Світлана Бакуліна

Ірина Кондратова

Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.

Під час засідання парламентської ТСК з питань економічної безпеки директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос повідомив про суттєві труднощі, з якими стикнулися детективи, досліджуючи можливу корупцію в оборонних закупівлях. За його словами, НАБУ активно опрацьовує фінансові ланцюги постачань та намагається встановити повний перелік осіб, причетних до зловживань у критично важливих сферах, однак робота істотно ускладнена через відсутність реакції з боку Держфінмоніторингу.

Із початку року цей орган, що відповідає за аналіз підозрілих транзакцій та відстеження руху коштів, не надав жодної відповіді на запити слідчих. Детективи наголошують, що саме фінансові дані є ключовими для встановлення реальних учасників схем, зокрема тих, хто може бути пов’язаний зі скандальними епізодами в «Укренерго» та інших структурах оборонного сектору. Без доступу до таких відомостей розслідування фактично втрачає можливість рухатися повноцінно.

Кривонос наголосив, що для повноцінного розслідування НАБУ потрібні дані від Служби фінансового моніторингу, але Держфінмоніторинг не надає відповіді на офіційні запити.

«Ми направляли один за одним кілька запитів до Служби фінмоніторингу щодо руху коштів і підозрілих транзакцій. Зараз будемо відправляти набагато більше», — заявив він.

За словами Кривоноса, частина запитів НАБУ стосується й осіб, пов’язаних із корупційним скандалом в «Укренерго». У матеріалах фігурують так звані «Карлсони», «Шугари» та інші представники ймовірної злочинної організації, які могли впливати на ухвалення рішень і формування завищених контрактів.

«Вони не всі ідентифіковані на даний час, і ми сподіваємося, що ідентифікуємо всіх», — зазначив директор НАБУ.

Антикорупційні органи вже вивчають можливі зловживання в оборонних закупівлях. Джерела, наближені до слідства, стверджують, що найближчим часом можуть відбутися нові обшуки та виїмки документів у структур оборонного відомства.

Західні ЗМІ також повідомляють, що розслідування стосується ймовірно завищених контрактів на закупівлю техніки та обладнання, що могло завдати державі значних збитків.

Кривонос підкреслив, що Бюро планує розширити обсяг запитів і взаємодію з міжнародними партнерами, щоб повністю відтворити фінансові потоки та встановити всіх причетних до схем.