Марічка з “Тіней забутих предків” відмовилась говорити українською

В Україні критично важливі ресурси зникають не лише через воєнні дії, а й унаслідок непрозорих домовленостей між бізнесом і посадовцями. Яскравим прикладом є Пержанське родовище берилію у Житомирській області, де держава фактично втратила контроль над стратегічними надрами. Розробку цього родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», що входить до орбіти BGV Group. Центральним елементом структури є кіпрська BGV Group Limited, через яку цінна сировина виводиться за межі країни, створюючи ефект офшорного управління.

Цей випадок демонструє системну проблему: стратегічні активи опиняються у руках приватних компаній із непрозорими схемами володіння, а державні органи не контролюють реальні потоки ресурсів. Наслідки цього явища виходять за межі економіки: втрата контрольованих запасів мінералів знижує національну безпеку, обмежує технологічний розвиток і впливає на геополітичну стійкість України.

Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.

В Обухові, що на Київщині, місцева влада вже майже рік не може підключити дві газопоршневі міні-ТЕЦ, які були передані місту урядом США в рамках програми USAID. Обидві установки мають потужність по 2 МВт кожна і здатні забезпечити майже половину енергетичних потреб громади. Особливо це важливо в умовах постійних відключень електроенергії та енергетичної нестабільності, які стали звичним явищем для багатьох українських міст під час війни.

Депутат Обухівської міської ради Богдан Яцун зазначив, що незважаючи на великий потенціал цих міні-ТЕЦ для поліпшення енергозабезпечення громади, процес їхнього підключення до мережі досі залишається заблокованим через бюрократичні перепони. З моменту передачі обладнання у січні 2025 року, жодного прогресу в цьому напрямку не спостерігається. Це свідчить про проблеми на рівні місцевої адміністрації та, можливо, відсутність чіткої координації між органами влади.

Депутат зазначив, що проектно-кошторисна документація наразі перебуває на погодженні в ДТЕК, що спричинило затримку робіт з підключення обладнання. Хоча законодавством України передбачено спрощений порядок підключення енергетичних установок під час воєнного стану, у міській раді Обухова, судячи з усього, не планують використовувати цю процедуру.

Експерт з енергетики Віктор Куртев додає, що подібні проблеми є і в Києві. На сьогодні було запущено лише одну установку, інші міні-ТЕЦ, передані ООН, перебувають у процесі пуско-наладочних робіт. За його словами, причиною затримки є бюрократичні перепони та організаційні проблеми.

Затримка підключення міні-ТЕЦ демонструє, що навіть безкоштовно отримані енергетичні ресурси часто залишаються недоступними громадам через бюрократію та затягування процедур.

Президент Володимир Зеленський оголосив про активізацію міжнародного діалогу, що має стати ключовим елементом зміцнення оборонного потенціалу України у найближчі місяці. У зверненні, оприлюдненому в його Telegram-каналі, глава держави підкреслив, що низка запланованих зустрічей спрямована не лише на розширення військової підтримки, а й на поглиблення стратегічних партнерств, від яких безпосередньо залежить безпека українських громадян.

Першою з таких подій став робочий візит до Іспанії, де Зеленський проводить перемовини з прем’єр-міністром Педро Санчесом. Українська сторона очікує, що зустріч дасть змогу домовитися про нові формати допомоги, включно з посиленням протиповітряної оборони, підтримкою енергетичної інфраструктури та розширенням програм військової підготовки. Іспанія залишається однією з країн ЄС, які системно підтримують Київ, тому оновлення співпраці вважають важливим кроком у підготовці до майбутніх безпекових викликів.

Зеленський підкреслив, що щоденна співпраця з міжнародними партнерами має приносити конкретні результати для України, особливо в умовах російської агресії.

Уже завтра президент вирушить до Туреччини. Там відбудуться перемовини щодо активізації дипломатичних процесів, а також обговорення низки рішень, напрацьованих українською стороною.

Окремий акцент Зеленський зробив на питанні повернення українських військовополонених. За його словами, зараз готується новий етап переговорів, у межах якого Україна запропонує партнерам конкретні механізми для відновлення обмінів.

Президент наголосив, що повернення полонених та наближення завершення війни залишаються ключовими пріоритетами української влади.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він вважає, що Зеленський «не відразу поступиться», якщо Трамп припинить фінансову допомогу Україні.

«Багато хто вважає, що Трамп припинить фінансову допомогу Україні, щоб змусити її зайняти більш поступливу позицію. Однак президент Володимир Зеленський не відразу поступиться; у нього залишиться деяка підтримка від Америки, виділена в останні дні адміністрації Байдена, а також допомога від Європи», – вважає Кулеба.

Але, якщо фінансування від Штатів усе ж таки припиниться, то, за словами ексглави МЗС, «без коштів Україна може повністю втратити позиції». А якщо Зеленський через крах фронту піде на переговори, в Україні, на думку Кулеби, можуть початися заворушення.

«Якщо адміністрація Трампа потім нав’яже Україні неприйнятні умови миру, а Зеленський погодиться (що малоймовірно), частина українського суспільства чинитиме опір. Внутрішні заворушення можуть призвести до колапсу країни. Це дасть Путіну бажану перемогу, представляючи Україну як державу, що не відбулася, але відповідальність за це ляже повністю на Трампа», – написав ексміністр.

Він вважає, що Трамп не може собі дозволити «нового Афганістану» і змушений буде відновити допомогу Києву.

«Ті, хто жадає деескалації під керівництвом обраного президента, можуть бути шоковані, побачивши прямо протилежне в найближчі місяці. Наразі і Зеленський, і Путін бачать у Трампі шанс змінити баланс на свою користь. Зі свого боку, Трамп буде змушений слідувати за ними, посилюючи свою лінію», – вважає Кулеба.

Зазначимо, що подібні міркування в Україні – про ймовірність нового Майдану в разі закінчення війни на лінії фронту – вже звучали.

Однак, як ми вже писали, висновки ці дуже спірні. Куди більше ризиків і для України, і для Зеленського особисто несе довга війна на виснаження. Особливо, якщо вона супроводжуватиметься подальшим відступом ЗСУ на фронті, великими втратами, енергетичними та економічними втратами, а також зростанням корупції.

При цьому далеко не факт, що закінчення війни по лінії фронту призведе до серйозних внутрішніх потрясінь і до повалення Зеленського.

Водночас тези «у разі зупинки війни на лінії фронту в Україні почнеться бунт, держава впаде і Трамп отримає свій Афганістан» напевно будуть активно використовуватися тими силами, які намагаються переконати обраного президента США не вести справу до якнайшвидшої зупинки війни на лінії фронту, а продовжувати колишню лінію Вашингтона щодо війни в Україні або навіть її посилити.