П’ятниця, 17 Липня, 2026

Марін Ле Пен знову порушила питання виходу Франції з військового командування НАТО: хто вона і чому її позиція важлива для Європи

Важливі новини

Юсов: росіяни тестують нові модифікації «Шахедів» із камерами та модемами

Росія суттєво наростила темпи виробництва ударних безпілотників Shahed-136/«Герань-2» і нині здатна випускати до 2700 таких апаратів щомісяця. Про це повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов в інтерв’ю Новини.LIVE. За його словами, йдеться про дрони з бойовою частиною, але окремо Росія також виготовляє «порожні» варіанти – так звані «обманки». Вони не несуть вибухівки, проте […]

ЄС підготував новий пакет безпекових гарантій для України

Європейський Союз оголосить про новий елемент гарантій безпеки для...

Злочинна група незаконно заволоділа землями поблизу “Буковеля”: розкрито масштабну схему

Поліцейські викрили злочинну групу, яка незаконно заволоділа земельними ділянками поблизу популярного туристичного комплексу «Буковель». Як повідомила пресслужба Національної поліції, йдеться про земельні ділянки загальною площею 4,29 га, вартість яких на сьогодні перевищує 14 мільйонів гривень. Схема заволодіння землею була ретельно спланована та реалізована з використанням фальшивих документів і підроблених угод.

За даними слідства, у цю незаконну діяльність були залучені посадовці органів місцевого самоврядування, державні реєстратори, нотаріуси та підставні особи, які виступали як «фасад» у процесі оформлення документів. Злочинці маніпулювали реєстрацією прав власності, підробляючи документи про купівлю-продаж та перепис земель на підставних осіб, що дозволяло їм безперешкодно заволодіти землями.

Зловмисники використовували підроблені державні акти зразка 2001 року, створюючи видимість законного набуття землі. У 2020–2023 роках вони виготовили фіктивну технічну документацію, внесли неправдиві відомості до Державного земельного кадастру та реєстру речових прав. Один із організаторів виступив “добросовісним набувачем” і уклав три договори купівлі-продажу з підставними особами. При цьому справжні власники навіть не знали про зміну прав.

Насправді ці ділянки завжди перебували у державній власності та розташовані на території Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства.

Правоохоронці провели обшуки в Івано-Франківській та Рівненській областях, вилучивши документи, матеріальні носії та інші докази.

Трьом учасникам повідомлено про підозру за шахрайство та підроблення документів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває, правоохоронці документують інші факти незаконного привласнення земель лісового фонду. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Що не можна робити 15 липня: народні прикмети та обряди

Церковне свято 15 липня за новоюліанським календарем православні віряни вшановують пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Саме цього дня в Україні тепер відзначають День хрещення Русі, присвячений рішенню князя Володимира, яке стало поворотним моментом в історії: запровадження християнства як державної релігії сприяло розвитку писемності, культури й цивілізаційному вибору України. За старим стилем у цей день […]

Придбання активів у Карпатах: що відомо про бізнесмена Ігоря Хмельова

Бізнесмен Ігор Хмельов, ім’я якого в медіапросторі згадується у зв’язку з Тимуром Міндічем — особою, яку правоохоронні органи підозрюють у створенні злочинної організації, упродовж 2023–2024 років здійснив масштабні інвестиції в Карпатському регіоні. За відкритими даними та повідомленнями журналістів, ідеться про придбання 11 об’єктів, розташованих у гірській місцевості.

Увага до цих угод зумовлена не лише їх кількістю, а й загальним контекстом: Карпати останніми роками стали одним із найбільш привабливих напрямів для вкладення коштів у нерухомість і туристичну інфраструктуру. Земля та об’єкти в цьому регіоні стабільно зростають у ціні, а попит з боку інвесторів пояснюється розвитком внутрішнього туризму, рекреаційних проєктів і курортної забудови.

За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

Французька політикиня Марін Ле Пен знову привернула увагу суспільства своїми висловлюваннями про вихід Франції з інтегрованого військового командування НАТО. Ця заява викликала активні обговорення в уряді Франції та відновила дискусії щодо майбутнього безпеки в Європі, ролі США у захисті континенту та впливу Росії на політичні процеси в ЄС.

Ле Пен підкреслила, що, на її думку, Франція повинна залишитися в НАТО, але в той же час вийти з його інтегрованого військового командування, аби відновити «стратегічну автономію» та зменшити залежність від Вашингтона. Вона стверджує: «Вихід з командування не завадить нам співпрацювати з союзниками».

Ця позиція не є новою для Марін Ле Пен, яка протягом тривалого часу виступає за збереження національного суверенітету Франції, критикуючи вплив Брюсселя і США на європейську політику.

Марін Ле Пен, народжена 5 серпня 1968 року в Нейї-сюр-Сен, є донькою Жана-Марі Ле Пена — засновника ультраправої партії «Національний фронт». Ця партія вже давно асоціюється в Франції з радикальним націоналізмом і антиміграційною риторикою. Ле Пен отримала юридичну освіту і спочатку працювала адвокаткою, проте пізніше повністю зосередилася на політиці, посівши керівну позицію у партії свого батька у 2011 році. Вона ініціювала кампанію з «дедемонізації» партії, а в 2018 році перейменувала її на «Національне об’єднання», щоб залучити ширший виборчий контингент.

Протягом останніх років Ле Пен тричі намагалася стати президентом Франції і зміцнила свій вплив, набравши понад 40% голосів на виборах 2022 року, але програвши Еммануелю Макрону.

Зв'язки Ле Пен з Росією залишаються предметом палких дискусій. У 2014 році її партія отримала кредит від російського банку на суму приблизно 9 мільйонів євро, що стало основним аргументом для її критиків, які звинувачують її у тісних зв'язках із Москвою. Хоча після початку війни в Україні Ле Пен дещо змінила свою риторику, вона продовжує виступати проти значного Military of Ukraine.

Заява Ле Пен про НАТО має особливе значення в умовах нинішньої війни Росії проти України, оскільки Франція є однією з ключових держав Альянсу з ядерною зброєю. Тому будь-які пропозиції щодо зміни її ролі викликають серйозні реакції як у Європі, так і в США. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко негативно відреагував на ініціативу Ле Пен, назвавши її необґрунтованою.

Ле Пен нагадала, що Франція вже вийшла з інтегрованого військового командування НАТО у 1966 році за президентства Шарля де Голля, однак сучасна ситуація суттєво відрізняється від часів холодної війни, оскільки Європа стикається з найбільшим військовим конфліктом з часів Другої світової війни.

Ця дискусія є важливою також для України, оскільки будь-яке ослаблення НАТО або зменшення ролі Франції в альянсі може сприяти інтересам Кремля. Президент Франції Еммануель Макрон також говорить про «стратегічну автономію Європи», але бачить її в контексті посилення європейської ролі в НАТО.

Отже, обговорення позиції Ле Пен стосується не лише її особистих амбіцій, а також є частиною ширшої боротьби за майбутнє безпеки в Європі і ролі Франції в новій архітектурі оборони континенту.

Останні новини