Маша Полякова відмовилася від пропозиції руки і серця від свого хлопця

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свої прогнози для економічного розвитку України на найближчі роки, зокрема на 2025 рік. Замість раніше очікуваного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,3%, в банку тепер прогнозують лише 2,5%. Основною причиною такого зниження стало продовження війни Росії проти України, яка створює значну економічну невизначеність і ускладнює стабільний розвиток.

Прогноз на 2025 рік відображає складність ситуації, адже не тільки бойові дії, а й пов’язана з ними інфраструктурна руйнація, економічна ізоляція та потреба у відновленні важливих галузей економіки залишаються серйозними викликами. Війна впливає на інвестиційну привабливість країни, обмежує зовнішню торгівлю, а також збільшує витрати на оборону та відновлення, що, безперечно, позначається на динаміці економічного зростання.

У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну свідчить про тенденцію до "замороження" конфлікту. Навіть за таких умов відбулися битви, які ввійдуть в історію. Протягом 2023 і на початку 2024 року Росія змогла виграти криваві й жорсткі битви за два міста на Донеччині – Бахмут і Авдіївку. Україна, незважаючи на це, пробила потужну російську лінію оборони в Запорізькій області і провела надзвичайно складну операцію з форсування Дніпра та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини.

Наприкінці 2022 року Росія розпочала наступальну операцію на Донбасі, зокрема на Бахмут. Загони найманців приватної військової компанії "Вагнер", вербовані з в'язнів російських тюрем, атакували Бахмут. Після успішного прориву російських сил оборона українських військ ускладнилася, і виникли дискусії щодо стратегії влади України.

У цій битві важливе значення мала рішучість українських військових триматися до останнього, незважаючи на тиску з зовнішніх джерел. Місто Бахмут, попри важкі обставини, залишалося українським. Ця битва, хоч і з масивними російськими втратами, свідчила про стійкість та визначеність українських військових.

У травні 20-го числа російські війська повідомили про захоплення міста Бахмуту, однак українська влада не підтвердила цю інформацію. Операція на цьому напрямку отримала назву "Бахмутська м’ясорубка" через величезні втрати обох сторін, загиблих ще досі невідомої кількості.

Паралельно з битвою за Бахмут, Україна готувала нові підрозділи для проведення свого наступу. Нові бригади, навчені на Заході та озброєні іноземною бронетехнікою, розпочали наступ у Запорізькій області 4 червня. Одним із ключових напрямків удару стало село Роботине, що лежить між Оріхівом та Токмаком, контроль над яким був важливим для перерізання російського сухопутного коридору з Криму на Донбас.

Українські війська зазнали значних втрат у боях під Роботиним, але після тримісячних бойових дій 28 серпня змогли визволити село від російських військ. Однак ця перемога обійшлася дорого втратами сил і часу, через що Українські війська не змогли рухатися далі в напрямку Токмака та Мелітополя. На кінець осені наступ на цьому фронті практично припинився.

У зимовий період російські війська розпочали атаку на Роботине, спрямовуючи свої дії на нейтралізацію успіхів українських сил у цьому районі. Незважаючи на це, одним із найбільших досягнень для Збройних Сил України у 2023 році стало створення плацдарму на лівому березі Херсонщини. Після визволення Херсона від окупантів у 2022 році лінія фронту між українськими і російськими військами проходила по річці Дніпро, перетин якої обидві сторони не могли вдало форсувати.

Восени 2023 року стало відомо, що українські війська змогли переправитись через Дніпро та створити плацдарм на лівому березі. Протягом тривалого часу цю інформацію не робили публічною, але середині листопада українська влада оголосила про його існування. Плацдарм, розташований біля села Кринки, піддається постійним обстрілам та бомбардуванням з боку російської армії, що призвело до практичної знищення цього населеного пункту. Незважаючи на це, українським військам вдається утримувати плацдарм, який має важливе стратегічне значен

Українська влада, ймовірно, зосередиться на стратегічній обороні та формуванні нових військових резервів. У разі збереження міжнародної підтримки та постачання військової техніки від Заходу, Україні може вдалося виконати локальні наступальні операції в Запорізькій області та на Херсонщині. Ці дії можуть мати успіх за умови надходження великої кількості дальнобійних ракет і обіцяних літаків F-16. Сучасні винищувачі забезпечать необхідне повітряне прикриття для сухопутних операцій. Однак більшість аналітиків переконані, що третій рік великої війни буде для України переважно роком стратегічної оборони та мобілізації нових військових ресурсів.

У висновку можна зазначити, що українська влада орієнтується на стратегічну оборону та мобілізацію нових військових сил. Залежно від підтримки Заходу та постачання необхідної військової техніки, можливі локальні наступальні операції у Запорізькій області та на Херсонщині. Однак більшість експертів вважають, що українські війська переважно будуть зосереджені на стратегічній обороні протягом третього року великої війни.