Маша Єфросиніна звинуватила Ольгу Фреймут у брехні щодо булінгу

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів за лише 3 дні, стала епіцентром публічного обговорення. Ініціатори цієї ініціативи пропонують надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і то завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Заява вже 4,5 місяці перебуває "на розгляді" в адміністрації Зеленського. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні.

Українці проявляють все більший інтерес до питання мобілізації працівників бюджетної сфери, зокрема правоохоронців та державних службовців. Петиція, яка набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активний стан суспільної думки та готовність громадян брати участь у формуванні державної політики. Порівняно з попередніми ініціативами, деякі з яких затягуються на місяці та навіть роки, ця петиція демонструє швидкий та ефективний спосіб збору громадської підтримки. Це також вказує на зростання вимог до владних структур щодо швидкого реагування на соціально-економічні потреби громадян.

У сучасному світі, де інформаційний потік невпинно зростає, а технології швидко змінюються, досягнення успіху стає все складнішим завданням. Проте, існує ряд універсальних принципів і стратегій, які допомагають людям адаптуватися до цих змін і ефективно реалізовувати свій потенціал. Успіх не є результатом випадкових обставин або удачі — це наслідок тривалої праці, самодисципліни, планування та здатності навчатися на своїх помилках.

Один з основних аспектів, на яких слід зосередитись, — це розвиток навичок саморегуляції. Люди, які вміють управляти своїми емоціями, можуть краще справлятися зі стресом, зберігати спокій у складних ситуаціях і приймати зважені рішення. Розвиток самодисципліни дозволяє досягати поставлених цілей, не зважаючи на тимчасові труднощі чи відволікаючі фактори.

Новий матеріал не є фанерою, композитом чи стружковою плитою. Він ближчий до біологічного карбонового волокна, має однорідну структуру, стійку до деформацій, температурних перепадів та механічних навантажень. Експериментальні зразки показали міцність на розрив, що перевищує м’яку сталь, при масі на 80% меншій за метал.

Важливою перевагою є оброблюваність: матеріал можна пиляти, фрезерувати, свердлити, різати лазером і навіть друкувати 3D, не втрачаючи його механічних властивостей.

Першими полігонами для CNF-деревини стали японські архітектурні бюро та дослідницькі лабораторії. Ведуться розробки сейсмостійких будівель, легких мостів та модулів житлової забудови. Матеріал також поглинає вібрації та шум, що особливо важливо у густонаселених містах.

У автопромі CNF використовують у двигунах: кришки моторних відсіків показали зниження ваги на 25% та підвищення теплової стійкості, що дозволило економити до 11% палива та зменшити викиди CO₂.

Японські вчені спільно з JAXA створили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat, який згоряє в атмосфері без залишку металевого сміття, що вирішує проблему космічного забруднення.

Вирощена деревина виробляється з відходів сільського господарства, не потребує видобутку руд чи хімічно небезпечних смол. Під час виробництва матеріал поглинає вуглекислий газ, є біорозкладним і безпечним для природи.

Японський уряд уже запустив багатомільярдну програму для заміни сталі та бетону у державній інфраструктурі. Планується використання CNF-деревини у будівництві залізниць, мостів, модульного житла та інших об’єктів, що зробить інфраструктуру легшою, тихішою та екологічнішою.

Гарбузове та соняшникове насіння вже давно закріпилися в раціоні людей, які прагнуть урізноманітнити харчування та додати до нього більше корисних елементів. Хрусткі, ароматні та поживні, вони чудово поєднуються із салатами, смузі, мюслі або можуть слугувати окремим легким перекусом. Хоча обидва види насіння містять цінні жири, клітковину та рослинний білок, їхній хімічний склад має відмінності, які визначають специфічний вплив на організм та можливі харчові переваги.

Гарбузове насіння часто вирізняють за високим вмістом цинку, магнію та антиоксидантів. Ці мікроелементи відіграють роль у підтримці імунітету, роботі нервової системи та нормальному синтезі білків. Крім того, гарбузове насіння містить значну кількість амінокислот, зокрема триптофану, що впливає на балансування настрою та якість сну. Його насиченість корисними жирами, передусім омега-6, сприяє підтримці здоров’я серця за умови помірного вживання.

Якщо головна мета — збільшити споживання клітковини, то перевага за соняшниковим насінням. У 100 грамах міститься близько 11,1 г клітковини, тоді як у гарбузовому — 6,5 г. Клітковина підтримує травлення, відчуття ситості та знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету й ожиріння.

Щодо білка, лідером є гарбузове насіння: у 100 грамах міститься близько 29,8 г білка, у соняшниковому — 19,3 г. Воно також забезпечує організм корисними лінолевими кислотами, що стабілізують рівень цукру в крові та покращують показники холестерину.

Ще однією важливою перевагою гарбузового насіння є високий вміст магнію — близько 550 мг на 100 г проти 129 мг у соняшниковому. Магній необхідний для роботи серця, зміцнення кісток та регуляції артеріального тиску.

Попри різницю у складі, експерти радять поєднувати обидва види насіння. Соняшникове насіння багате селеном і вітаміном Е, може допомагати людям із діабетом контролювати рівень цукру в крові. Гарбузове насіння пов’язують із нижчим ризиком розвитку деяких видів раку, зокрема раку грудей.

Регулярне додавання насіння до раціону підтримує здоров’я, забезпечує енергією та додає приємний горіховий смак стравам. Досить просто посипати салат, йогурт або вівсянку жменькою насіння, щоб зробити харчування кориснішим.