Масований удар РФ по Україні: загинули діти, зруйновані будинки, масштабні пожежі

Наприкінці жовтня столична корпорація "Київавтодор" уклала угоду на проведення капітального ремонту важливої магістралі Києва — вулиці Міської. Ремонтна робота охоплюватиме ділянку від проспекту Палладіна до дороги Київ-Гостомель. Загальна вартість робіт становить 501,77 мільйона гривень, що еквівалентно понад 286 мільйонів за кожен кілометр шляху. Підряд на виконання цих робіт отримала турецька компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл», яка вже не перший рік співпрацює з київською владою. Засновники компанії — турецькі підприємці Онур та Іхсан Четінджевізи — мають довгу історію роботи на українському ринку, і компанія є одним з головних підрядників, що отримують великі контракти від “Київавтодору”.

З 2016 року компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл» отримала 17 контрактів на загальну суму понад 5,45 мільярда гривень, що підтверджує її лідерство серед інших учасників тендерів. Усі ці контракти стосуються ремонту та реконструкції доріг, а також інших об’єктів інфраструктури, що робить компанію важливим гравцем на ринку будівельних послуг України.

Тендер відбувся без конкуренції — компанія була єдиним учасником. Роботи повинні бути завершені до листопада 2026 року. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, облаштування велосипедних доріжок та тротуарів, зниження бордюрів на переходах і велопереїздах, облаштування тактильної навігації для людей із порушенням зору, а також оновлення та розширення дощової каналізації.

Вулиця Міська є магістраллю загальноміського значення. Вона була збудована у 1950 році, востаннє реконструйована у 1996-му. У КМДА підкреслюють, що ремонт був необхідний через поганий стан дорожнього покриття, численні ями, тріщини та колії.

Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” зареєстровано у 2004 році, керівник — Петро Береговий. Компанія входить до корпоративної групи “Онур”, яка має понад півсотні компаній у сфері будівництва доріг, трамвайних колій та виробництва асфальтобетону.

Співпраця “Київавтодору” та турецького підрядника неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. У 2017 та 2019 роках слідство відкрило кримінальні провадження через ймовірні присвоєння бюджетних коштів та завищення вартості робіт.

Діяльність “Київавтодору” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким наразі керує заступник керівника Роман Лелюк, а загальний контроль здійснює голова КМДА Віталій Кличко.

Однак, як зазначає авторитетне видання The New York Times, цей оптимізм може бути дещо стриманим через ряд об'єктивних факторів. Ключовим обмеженням є кількість кваліфікованих пілотів, здатних керувати цими складними машинами.

Про те, що родина народного депутата Ярослава Железняка має тісні бізнес-зв’язки з росіянами та й досі веде бізнес в окупованому Донецьку, співпрацюючи з самопроголошеною владою ДНР, йшлося у нашому попередньому матеріалі. На додачу до вже озвучених фактів, журналістам через сторонній спеціальний пошуковий ресурс вдалося ідентифікувати матір Ярослава Железняка у російських соціальних мережах.

З’ясувалося, що у забороненому в Україні “Вконтактє” матір народного обранця Ірина Железняк представляється за дівочим прізвищем та активно публікує свої фото на розкішних авто. Ірина Железняк (Ходаріна) також називає себе мешканкою москви й має у друзях значну кількість росіян.

Цікаво, що і сам Ярослав Железняк мав профіль у “Вконтактє”, який й досі не видалений.

За допомогу у встановлені особи Ірини Железняк (Ходаріної) редакція висловлює вдячність спеціальним підрозділам правоохоронних органів України, які більш детально та глибоко досліджують проросійські корені активів та бізнес-діяльність родини народного депутата.

Нагадаємо, ще в березні 2020 року, коли “Компромат.Leaks” опублікувало дані, стверджувалося, що сім’я нардепа Ярослава Железняка “має бізнес в Донецьку і співпрацює з владою так званої ДНР”. З того часу пройшло понад три роки. Водночас згідно з даними OpenData, рідні політка й досі продовжують контролювати донецьку компанію ТОВ “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ОФІСНОГО ЦЕНТРУ“ КОНГРЕС-ХОЛ”, а відповідно, й співпрацювати з окупаційною владою.

Так, за даними з Реєстру, серед співвласників ТОВ “КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ОФІСНОГО ЦЕНТРУ“ КОНГРЕС-ХОЛ” – Железняк Ірина Василівна – мати Ярослава Железняка.

Бізнес-партнером пані Железняк у цьому бізнесі є особа на ім’я Жигулін Олексій Михайлович. В Україні він перебуває під дією антиросійських санкцій РНБО.

Петиція щодо створення зоополіції в Україні здобула велику підтримку серед громадян – зібрано необхідну кількість підписів, а саме 25 тисяч. Цей важливий крок дозволить петиції потрапити на розгляд уряду. Ідею створення зоополіції в Україні висунула юристка та віцепрезидентка “Асоціації зоозахисних організацій України” Марина Суркова. Вона пропонує Кабінету Міністрів доручити МВС створити відповідний підрозділ зоополіції в рамках Нацполіції та розробити необхідну нормативно-правову базу для його функціонування. Суркова підкреслює, що зоополіція має не лише реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й контролювати додержання правил їхнього утримання власниками. Вона наводить численні приклади жорстокого поводження з тваринами, такі як масові отруєння безпритульних собак, неналежне транспортування, побиття чи тримання їх на короткій прив'язі. За словами Суркової, поліція переважно не володіє достатнім рівнем знань, щоб протидіяти цим явищам, або просто бездіяти. Раніше за жорстоке поводження з тваринами передбачався штраф у розмірі 850 гривень, однак з 2017 року відповідальність посилили, дозволяючи накладати позбавлення волі на строк від двох до восьми років у разі загибелі тварини чи завдання їй тілесних ушкоджень. У 2021 році визначили склад адміністративного та кримінального правопорушення у цій сфері. Суркова наголошує, що дослідження Єльського університету свідчить про те, що 80% осіб, засуджених за насильницькі злочини, мали історію заподіяння шкоди або вбивства тварин. Ці факти вказують на необхідність створення зоополіції як важливого елементу захисту тварин та запобігання злочинам у суспільстві.

• Петиція щодо створення зоополіції в Україні, яка зібрала 25 тисяч підписів, свідчить про високий інтерес громадян до захисту прав тварин та проблеми жорстокого поводження з ними.

• Ініціатива Марини Суркової щодо створення зоополіції має підтримку та активну участь громадських організацій у справі захисту тварин.

• Необхідність створення зоополіції в Україні обумовлена не лише потребою відповідно реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й забезпечити контроль за додержанням правил їхнього утримання.

• Наразі законодавство в Україні щодо захисту тварин досить жорстке, проте необхідно впровадити ефективну систему контролю та покарання порушників.

• Дослідження підтверджують зв'язок між жорстоким поводженням з тваринами та насильством в суспільстві, що робить створення зоополіції ще більш актуальним завданням для забезпечення безпеки та захисту громадян та тварин.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він розповів, що в центрі екстреної допомоги в Берліні, де живуть тисячі українських біженців, регулярно проводять опитування.

«Півтора року тому більшість говорили, що хочуть повернутися в Україну. Зараз більшість – 65% – кажуть: «Ми залишаємося тут. Ми облаштовуємося», – розповів Зайберт.

Німеччина залишається лідером за кількістю розміщених біженців з України – понад 1,1 млн осіб.