Субота, 6 Червня, 2026

Масштабна дронова атака на Чернігів: 16-річний підліток серед загиблих

Важливі новини

Двоє підлітків готували теракт на замовлення ФСБ

Служба безпеки України спільно з Нацполіцією зірвали спробу теракту поблизу Рівного. За даними слідства, двоє 18-річних мешканців міста, завербованих російськими спецслужбами, намагалися підірвати наряд поліції, що прибув за хибним викликом. Інцидент стався у покинутій будівлі за межами міста. На лінію 102 надійшло повідомлення про нібито виявлене тіло з ознаками насильницької смерті. Поліцейські одразу прибули на […]

Українці скуповують квартири в Польщі: рекордний рік на ринку

У 2024 році кількість іноземців, які придбали житло в Польщі, досягла історичного максимуму — 17 330 квартир, і найбільшими покупцями стали саме громадяни України. Такі дані наводить видання Rzeczpospolita. Попри загальне зниження обсягу продажів на польському ринку нерухомості, частка угод з іноземцями зросла до понад 10%. Це свідчить про суттєвий інтерес іноземних громадян до житлової […]

Здається, текст обірвався. Щоб підготувати новий розширений матеріал із заголовком, мені потрібно повністю отримати вихідний фрагмент, на основі якого його слід написати.

Підкажіть, будь ласка, повний текст, з якого потрібно зробити нову унікальну версію.

«Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

Митник з Одеси задекларував Audi Q7 за 390 тисяч гривень: чи реальна ця ціна?

Посадовець поста «Одеса-порт» Одеської митниці Сергій Астанкевич придбав елітний кросовер Audi Q7 2019 року випуску за вкрай заниженою ціною — всього 390 000 гривень. Для порівняння, на українських автосайтах вартість такої моделі коливається від 1,5 до 2 мільйонів гривень залежно від пробігу та комплектації. У цій ситуації виникає питання щодо можливого заниження в ціні договору […]

The post Митник з Одеси задекларував Audi Q7 за 390 тисяч гривень: чи реальна ця ціна? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Скандал довкола майна керівника столичного автопідприємства: приховані активи за кордоном

Виконувач обов’язків директора комунального автотранспортного підприємства Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін опинився в епіцентрі масштабного майнового розслідування. За інформацією міжнародних реєстрів нерухомості, він контролює значний пакет елітної нерухомості в Дубаї, який не відображено у його офіційних українських деклараціях. Йдеться про шістнадцять квартир у престижному житловому комплексі Ferretti Luxury Beach Residence, розташованому на узбережжі Перської затоки в районі Джебель-Алі. Загальна площа цих об’єктів перевищує 2,2 тисячі квадратних метрів — масштаби, що важко пояснити доходами, зазначеними у публічних документах.

Розслідувачі звертають увагу на дивовижну диспропорцію між задекларованими статками посадовця та цінністю закордонної нерухомості. Квартири в комплексі Ferretti Luxury Beach Residence відомі високим рівнем комфорту та вартістю, яка перевищує мільйони доларів за кожну одиницю. Водночас в українських деклараціях Рахматулліна інформації про закордонні активи немає, що викликає підозри щодо можливих порушень антикорупційного законодавства.

Станом на кінець минулого року загальна вартість цієї нерухомості оцінюється приблизно у пів мільярда гривень. Для чиновника, чия кар’єра пов’язана виключно з комунальним сектором столиці, така сума виглядає щонайменше непропорційною задекларованим доходам.

Рахматуллін працює у структурах Києва з 2015 року. Протягом кількох років він очолював міську інспекцію з паркування, а нині виконує обов’язки керівника комунального автотранспортного підприємства КМДА — структури, через яку проходять значні бюджетні кошти, пов’язані з утриманням і обслуговуванням автопарку столичної влади.

Окремі запитання викликає період інвестування. Сам Рахматуллін стверджує, що з 2006 по 2015 рік перебував за кордоном, де працював у приватному секторі в арабо-африканському регіоні. За його словами, він обіймав керівні посади в приватних компаніях. Водночас жодних назв цих компаній, жодних контрактів чи підтверджених доходів, співмірних із вкладеннями на сотні мільйонів гривень, публічно не надано.

Ключова проблема — повна відсутність дубайської нерухомості в електронних деклараціях чиновника. У деклараціях за останні три роки немає жодних згадок ані про іноземну нерухомість, ані про об’єкти незавершеного будівництва, ані про інвестиції чи корпоративні права за кордоном. Активи, які за своїм масштабом мали б бути центральним елементом декларації, просто відсутні.

У публічних поясненнях Рахматуллін заперечує володіння шістнадцятьма квартирами та заявляє, що не має активів, які підлягають декларуванню. Водночас інформація з іноземних реєстрів фіксує права власності на конкретні об’єкти з чіткими параметрами — площею, кількістю та місцем розташування.

Фактично йдеться не про формальну неточність чи помилку в заповненні декларації, а про системний розрив між офіційною фінансовою звітністю українського посадовця та даними закордонних реєстрів. Чиновник, який керує комунальною інфраструктурою Києва, фігурує за кордоном як власник або інвестор активів на сотні мільйонів гривень, не відображаючи цього в Україні.

Ця історія виходить далеко за межі репутаційного скандалу. Вона напряму ставить питання про джерела коштів, доброчесність декларування та реальний контроль за посадовцями, які мають доступ до бюджетів і ресурсів столиці.

В ніч з 18 на 19 квітня російські війська здійснили одну з найбільших атак безпілотниками на українські території за останній період. Чернігів, місто, яке неодноразово страждало від обстрілів під час повномасштабної війни, знову опинився під вогнем. Ця атака стала трагічною: загинув підліток, якому було всього 16 років, а ще щонайменше чотири особи отримали поранення.

За інформацією від місцевої адміністрації та рятувальних служб, в цій атаці використовували ударні дрони Shahed. Протягом декількох годин у місті лунали вибухи, а повітряна тривога оголошувалася ще ввечері 18 квітня, за кілька годин до початку активних атак.

Рятувальники, які працювали на місці події, під час розбору завалів одного з зруйнованих житлових будинків виявили тіло загиблого хлопця, що стало одним із найболючіших наслідків цієї трагедії. Серед постраждалих виявилися три жінки різного віку та літній чоловік, усім яким була надана медична допомога, стан їх здоров'я наразі уточнюється.

Атака завдала серйозної шкоди цивільній інфраструктурі: постраждали житлові будинки, навчальний заклад і медичний заклад, який вже раніше зазнав ушкоджень у 2022 році. На різних ділянках міста спалахнули пожежі, з якими рятувальники змогли впоратися лише до ранку.

Не лише житлові будинки, але й промислові об'єкти стали мішенню для атак. Місцева влада відзначила пошкодження підприємств, що підкреслює масштаб і цілеспрямованість агресії.

Загалом у цій нічній атаці російська сторона застосувала 236 дронів різного типу, з яких близько 150 — ударні. Українська система ППО змогла знищити 203 з них, проте частина дронів все ж досягла своїх цілей. В результаті атаки зафіксовано 32 влучання у 18 локаціях по всій Україні, а Чернігів став одним з найбільш постраждалих міст.

Експерти вказують на те, що такі масовані атаки є частиною стратегії Росії, направленої на виснаження української системи протиповітряної оборони. Мета полягає в тому, щоб одночасно запустити велику кількість дронів з різних напрямків, щоб перевантажити ППО.

Тривожним є той факт, що удари дедалі частіше завдаються по житлових зонах та цивільних об'єктах. У Чернігові під обстріл потрапили саме такі цілі: приватні будинки, навчальний заклад і медичний заклад.

Місцева адміністрація підкреслює, що всі служби відреагували на наслідки атаки оперативно. На місці подій працювали рятувальники, поліція, медики та комунальні служби. Психологи надали допомогу щонайменше 16 людям, які стали свідками нічних подій.

Станом на ранок, пожежі були ліквідовані, проте роботи з усунення наслідків тривають. Комунальні служби забезпечують розчищення завалів, а спеціалісти оцінюють обсяги зруйнувань.

Загалом, атаки дронів залишаються одним з ключових засобів ведення війни з боку Росії, оскільки вони є відносно недорогими і можуть запускатися в масовому порядку, представляючи серйозну загрозу навіть для добре захищених міст. Хоча українська протиповітряна оборона показує високу ефективність, кілька проривів можуть призвести до значних руйнувань і людських жертв, як це сталося в Чернігові.

Таким чином, нічна атака 19 квітня ще раз підтвердила, що навіть віддалені від фронту міста залишаються під постійною загрозою. Трагедія зі загибеллю підлітка стала ще одним свідченням ціни, яку платить цивільне населення в умовах війни.

Останні новини