Вівторок, 2 Грудня, 2025

Масштабна фінансова схема під прикриттям “органічного” агробізнесу: роль Вадима Рабіновича

Важливі новини

Компанія родини Козицького інвестує 110 млн євро у вітроенергетику

Компанія “Еко-Оптіма”, яка належить родині голови Львівської ОВА Максима Козицького, оголосила про плани реалізації масштабного енергетичного проєкту — до кінця 2026 року на території Белзької громади мають звести вітропарк потужністю до 100 мегават. Проєкт передбачає встановлення до 18 вітрових турбін між селами Глухів і Сілець. Для цього вже орендовано земельну ділянку площею 12,5 га. Реалізація […]

Втрата шахт і підприємств на Донбасі загрожує економиці України

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.

Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.

Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.

Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.

А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.

Україна та Грузія запускають новий поромний маршрут для вантажів

Білгород-Дністровський морський порт підписав меморандум про співпрацю з Batumi International Container Terminals LLC (BICT), яка управляє контейнерними та поромними терміналами порту Батумі в Грузії. Про це повідомила CEO Білгород-Дністровського порту Оксана Кіктенко. Документ передбачає створення нового поромного маршруту між українським та грузинським портами, а також будівництво автомобільно-залізничного поромного комплексу в Білгород-Дністровському порту. Це дозволить врахувати […]

Яке свято відзначають 29 серпня в Україні: прикмети і традиції дня

29 серпня — це особлива дата для українців, сповнена скорботи й глибоких символів. У цей день ми вшановуємо захисників, які віддали життя за незалежність нашої держави. Водночас ця дата має церковне, міжнародне й народне значення. Яке сьогодні свято в Україні 29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників України. Це трагічна дата, яка нагадує про […]

Таксисти Києва відмовляються від замовлень через побоювання щодо мобілізації

За словами пана Федосюка, останнім часом помітно зменшилась кількість таксистів, готових виїжджати на замовлення. Ця ситуація викликає занепокоєння як серед представників галузі, так і серед пасажирів, які звикли покладатися на послуги таксі у повсякденному житті.

Після початку повномасштабної війни кількість водіїв у його компанії зменшилася приблизно на 80% і відновити їхню кількість вони поки не в змозі. Іноді Transflot залучає до роботи сторонніх приватних перевізників. Але зараз із цим стало складніше, каже Федосюк.

“Саме тому, що водії намагаються рідше виїжджати. Причина – страх перед мобілізацією”, – упевнений CEO Transflot.

За спостереженнями Федосюка, нестача водіїв стала більш відчутною після 18 травня, коли набув чинності закон про мобілізацію. Хоча в літній сезон через канікули та відпустки вільних машин має бути більше, поки що цього не відчувається, каже підприємець. Він додає, що знайти водія важче вдень, бо багато перевізників працюють або до восьмої ранку, або у вечірню годину пік, після дев’ятої.

Побічно підтверджують цю інформацію і дані компанії з транспортного моделювання “Беспалов ЛАБ”, яка є офіційним дистриб’ютором в Україні продукції розробника GPS-технологій TomTom. Там повідомили про зменшення трафіку в чотирьох українських містах у робочий тиждень 20-24 травня на 1-8% порівняно з тижнем 13-17 травня.

“Прогнозую, що після 16 липня ситуація десь на два тижні ще більше загостриться. Будуть їздити тільки люди, молодші за 25 років або старші за 60”, – вважає Федосюк.

Transflot також зіткнувся з мобілізацією співробітника під час роботи. “Водій стояв біля авто, під’їхав “бусик” і забрав на ВЛК”, – розповідає підприємець. Наразі Transflot шукає працівників молодше 25 років.

У платформі порівняння цін на таксі Taximer також розповіли про зменшення кількості таксистів у Києві.

У компанії Uklon не відчули впливу набуття чинності закону про мобілізацію на ринок таксі. Згідно з їхніми даними, після 18 травня “були незначні коливання в активності партнерів”. Але вже за тиждень показники повернулися в норму.

Журналістське розслідування розкрило вражаючу фінансову аферу, що тривала на території України під виглядом «органічного» агровиробництва. У центрі цієї схеми опинився колишній народний депутат Вадим Рабінович, який, за даними слідства, стояв на чолі мережі фіктивних підприємств. Через ці компанії відмивалися величезні суми коштів, ухилялися від сплати податків, а також здійснювалася трансакція капіталу за межі України.

До цієї нелегальної діяльності були залучені десятки юридичних осіб та «фінансових прокладок», серед яких ТОВ «Агрохім Технолоджі», СТОВ «Агрофірма “Україна”», ТОВ «Злагода», ТОВ «Дружбокраянське», ІП «Агро-Вільд Україна» та інші структури, які формально були представлені як учасники «екологічного» виробництва. На практиці ж ці компанії виконували роль шахрайських інструментів для ухилення від податків і легалізації кримінальних доходів.

Гроші проходили через мережу фінансових компаній — ТОВ «ФК Центрофінанс», ТОВ «ФК Вап-Капітал», ТОВ «ФК Атлана» та інші — а для конвертації в готівку і переведення в криптовалюту використовувалися платіжні сервіси MOSST і Fortex Exchange. Частина коштів, як встановили журналісти, виводилася у криптоактиви та офшори, інша — конвертувалася в готівку через підконтрольні «обмінні ланцюжки».

Організатором і координатором цієї багаторівневої схеми розслідувачі називають Вадима Рабіновича, який використав свій політичний статус і бізнес-зв’язки для прикриття фінансових потоків. У керівництві окремих фірм фігурують люди з його найближчого оточення — зокрема Віталій та Аліна Грицаєнки, які очолювали ТОВ «Агрохім Технолоджі» і були пов’язані з «Українсько-ізраїльською торговою палатою», що підпорядковувалася Рабіновичу. Розслідування описує замкнутий колообіг комерційних структур, якими керували пов’язані особи, щоб забезпечити перетікання коштів між підприємствами й зовнішніми прокладками.

Окрім фінансових механізмів, розслідування висвітлює інформаційну складову діяльності Рабіновича: він роками підігрував проросійським наративам і сприяв інформаційному розколу в Україні. Під час повномасштабного вторгнення, як зазначають журналісти, Рабінович виїхав з України, попри те, що мільйони громадян жертвують на армію та втрачають домівки й життя.

Розслідування також вказує на використання криптовалюти і офшорних структур для приховування походження і кінцевих бенефіціарів коштів, а також на механізми конвертації через платіжні сервіси, що дозволяли переводити електронні платежі в готівку та забезпечувати подальше виведення капіталу.

Останні новини