Понеділок, 2 Березня, 2026

Масштабна фінансова схема в агросекторі: як мільйони виводилися з України

Важливі новини

ФК «Карпати» підтвердив: Олег Авдиш не повернувся в Україну

Заступник генерального директора львівських «Карпат» із зовнішніх комунікацій Олег Авдиш не повернувся до України після навчально-тренувальних зборів команди в Туреччині. Як повідомляє Tribuna.com, у футбольному клубі підтвердили цю інформацію у відповідь на запит журналістів. «Повідомляємо про те, що делегація футбольного клубу «Карпати» перебувала на навчально-тренувальних зборах у Туреччині в період з 18 січня по 14 […]

The post ФК «Карпати» підтвердив: Олег Авдиш не повернувся в Україну first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Рішення ВККС щодо судді ОАСК: підстави, обставини та наслідки

Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалила рішення про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Сергія Нагорянського займаній посаді. Підсумки розгляду стали результатом комплексної перевірки, яка охоплювала питання користування службовим житлом, достовірності поданих декларацій, а також професійних стандартів здійснення правосуддя. Виявлені факти та їх сукупність, за оцінкою Комісії, свідчили про системні порушення, що не сумісні зі статусом судді.

Ключовим елементом перевірки стала історія зі службовим житлом. У 2020 році суддя отримав від держави квартиру, призначену для тимчасового користування у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Однак майже одразу після цього було розпочато дії, спрямовані на її приватизацію. Такі кроки викликали сумніви щодо правомірності використання державного майна та відповідності поведінки судді принципам доброчесності. Комісія звернула увагу на обставини отримання житла, строки та підстави для подальших дій із ним, а також на пояснення, які надавалися під час перевірки.

Також викрито заниження у деклараціях. У 2017 році син судді придбав земельну ділянку площею 0,1755 га за 85 720 грн, тоді як ринкова ціна для цього району стартує від $467 за сотку, що майже в 2,5 раза вище за фактичну суму покупки.

У 2019 році Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Нагорянського адмінпротокол за несвоєчасне повідомлення про істотні зміни в майновому стані. Йшлося про 725 тис. грн суддівської винагороди. Суддя пояснював затримку тим, що «не звернув увагу на смс», а Печерський суд справу закрив.

Окремо Комісія зазначила сумнівну якість здійснення правосуддя: під час офіційного навчання Нагорянський ухвалив 132 рішення за 11 днів, що ставить під сумнів фактичну участь у процесі.

Дев’ять членів ВККС намагалися підтримати суддю, проте цих голосів виявилося недостатньо. П’ятеро членів проголосували проти визнання його таким, що відповідає посаді.

ВККС вирішила, що житлові схеми, проблеми з декларуванням та питання до якості правосуддя несумісні зі статусом судді. Наступним кроком Комісія внесе подання до Вищої ради правосуддя про звільнення Нагорянського з посади.

Українець засуджений на Балі до довічного ув’язнення за організацію нарколабораторії

На популярному туристичному острові Балі українця Романа Назаренка засудили до довічного ув’язнення за організацію нарколабораторії. Про це повідомляє Al Jazeera. За даними слідства, виробництвом та продажем наркотиків займалися громадяни України та Росії. Незважаючи на воєнний конфлікт між країнами, вони виступали спільно у злочинній діяльності на території Індонезії. Назаренко був заарештований у грудні 2024 року в […]

Україна дала згоду Польщі на проведення пошуків і ексгумацій жертв Волинської трагедії

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, повідомляє агентство РАР.

«Кожна сім’я має право гідно вшановувати пам’ять своїх предків, і в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури обох країн ми працюємо над практичними механізмами проведення пошуково-ексгумаційних робіт», – заявив, зі свого боку, очільник українського МЗС.

Раніше повідомлялося, що Польща має намір зробити вирішення «волинського» питання однією з умов української євроінтеграції.

Скандал навколо “яєць по 17 гривень”: чому головна фігурантка й досі поза відповідальністю

Історія з постачанням продуктів для Збройних Сил України за завищеними цінами вже давно стала символом системних проблем у сфері оборонних закупівель. Одна з ключових фігуранток цього скандалу — підприємниця, відома в медіа під прізвиськом Глиняна, — тривалий час залишається за межами української юрисдикції. Нині вона мешкає у Хорватії, де, за даними журналістських розслідувань, не лише веде спокійне життя, а й бере участь у девелоперських та будівельних проєктах. Попри резонанс справи та обурення суспільства, реального покарання вона досі не зазнала.

Журналістські матеріали, зокрема публікації Тетяни Ніколаєнко та Юрія Ніколова, стали поштовхом до відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро майже синхронно зареєстрували справи за фактом можливих зловживань під час укладання контрактів на постачання харчів для армії. Йшлося про багатомільйонні суми та очевидні ознаки штучного завищення цін, що стало особливо чутливим на тлі війни й постійної потреби фронту в ресурсах.

Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

За матеріалами судових справ та перевірок податкових органів, в Україні протягом тривалого часу діяла складна транснаціональна схема виведення коштів за кордон, до якої були залучені низка компаній, що формально працювали в аграрному секторі. Згідно з документами слідства, мова йде про використання фіктивного експорту, безтоварних операцій і ланцюга пов’язаних підприємств, які дозволяли відмивати значні суми грошей та уникати сплати податків.

Механізм функціонував за класичною моделлю: українські фірми укладали угоди на постачання зерна, олії чи іншої агропродукції за кордон, проте реальних відвантажень товарів не відбувалося. Водночас у фінансових документах зазначалися експортні операції, що створювало ілюзію законної діяльності. Кошти від таких угод виводилися через підконтрольні компанії-нерезиденти, а податкові зобов’язання в Україні фактично нівелювалися завдяки “сірим” схемам компенсації ПДВ.

За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.

Останні новини