Понеділок, 31 Серпня, 2026

Масштабна пожежа спалахнула у Київській області після повітряної атаки Росії

Важливі новини

Заступника начальника Одеської митниці звинувачують у схемі з соєю на десятки мільйонів доларів

В Одеській митниці викрили масштабну корупційну схему, яка лише за липень 2025 року завдала бюджету України збитків на понад 215 мільйонів гривень. За попередніми даними, організатором оборудки став заступник начальника митниці з питань митних платежів Віталій Зварич, який нібито розробив механізм обходу експортного забезпечення. Цю систему уряд запровадив восени 2024 року для наповнення бюджету та […]

Псевдо-бізнесмен Максим Кріппа робить спроби пояснити походження капіталів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Проблема в тому, що як таким бізнесом Максим Кріппа ніколи не займався, а всі його “величезні капітали” насправді легалізовані в Україні гроші російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, який уже не перший рік поспіль оббиває пороги Кремля з проханням запустити власний політичний проект консервативно-патріотичного спрямування.

Практично всю діяльність Костянтина Малофєєва, а отже і Максима Кріппи, курує Друга служба ФСБ РФ. Щодо діяльності в РФ, то там основними задачами Малофєєва є поширення “православних цінностей” та робота російським патріотичним середовищем, жителями ТОТ ДНР/ЛНР, та так званими “добробатами”. Як результат, Малофєєву дали можливість завести своїх людей в Думу та безперешкодно вести бізнес.

Стосовно діяльності російського православного олігарха в Україні, то безумовно, самим цінним напрацюванням Малофєєва є “українець за паспортом” Максим Кріппа, адже українське походження відкриває двері для безперешкодної скупки нерухомості та медіа активів, а також для легалізації розвідувальної діяльності під прикриттям фінансування української кіберспортивної команди.

Наразі основною проблемою для Максима Кріппи є відмежування від російських олігархів та спецслужб, а також пояснення українському суспільству походження мільйонних статків для купівлі об’єктів, на кшталт готелю Україна. Для цього піарники Максима Кріппи, крім зачистки в мережі Інтернет любих згадок прізвища Кріппи разом з Малофєєвим, запустили “однотипну історію про досягнення успіху бізнесмена з Броварів”.

Водночас, щоб хоч якось обґрунтувати походження статків, Максим Кріппа, імовірно за рекомендацією Другої служби ФСБ, здійснює інвестиції в IT-сферу – від розробки ігор до кіберспорту.

Нагадаємо, що свою кар’єру Максим Кріппа розпочинав “Ростелекомі” Костянтина Малофєєва, з просування онлайн казино під брендом “Вулкан”. Але проблема полягала в тому, що в Росії ця діяльність заборонена законом. І просто так там працювати в цій сфері не можливо. Але за Криппою стояв Малофєєв, а за Малофєєвим Друга служба ФСБ.

Ба більше – починав Максим Криппа свою роботу з просування «вулканів» у мережах «Ростелекома» дистанційно, з Києва, де був розташований його офіс. Працював він разом зі ще одним вельми цікавим персонажем української IT-сфери, Максом Поляковим, у якого виникли проблеми з Держдепом США саме через зв’язки з росіянами.

За інформацією наших джерел, Костянтин Малофєєв під кураторством Другої служби ФСБ намагався “зліпити” з Максима Полякова другого “Кріппу”, та за російські кошти інтегрувати його в IT-сферу США, але реалізації плану завадила злагоджена робота місцевих спецслужб.

На початку 2010-х Максим Кріппа отримував дві третини свого прибутку з Росії, а напередодні Майдану виїхав до Москви. Чи було збігом те, що 2014 року колишній консультант Малофєєва з піару Олександр Бородай став першим главою ДНР – невідомо. Як і те, що екс-начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін (Стрєлков) обійняв посаду міністра оборони цієї “республіки”.

Саме ці зв’язки та походження капіталів ретельно приховує Максим Кріппа.

Залужний і Буданов можливо ведуть переговори про створення єдиного політичного блоку

За інформацією від наших джерел, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний веде перемовини з головою ГУР Кирилом Будановим про створення єдиної політичної сили, яка планує виступити в наступному виборчому циклі. Попередні підрахунки джерел свідчать: такий політичний блок може набрати понад 40% голосів, а особисті рейтинги Залужного в першому турі нібито виростуть на 5–7 відсоткових пунктів. Цю […]

Зеленського зустріли прохолодно – допомога Україні під загрозою

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на зусилля Зеленського, представники адміністрації Байдена проявили обережність щодо його пропозицій, оскільки вони побоюються ескалації, яка могла б спровокувати Москву. Президент Байден оголосив про новий пакет військової допомоги, але відмовився задовольнити ключову вимогу Зеленського — дозволити використання ракет великої дальності для атак на російські території.

Колишній президент Дональд Трамп, після зустрічі із Зеленським, висловив бажання досягти “чесної угоди” для обох сторін, однак деталі залишилися невизначеними. Трамп підкреслив свої добрі стосунки з Путіним, що викликало побоювання в Україні, що подібні настрої можуть загрожувати підтримці Києва.

Ситуація на сході України залишається критичною, з російськими наступами на ключові українські логістичні центри. Зеленський наполягає на необхідності отримання ракет більшої дальності, щоб завдати ударів по російським позиціям, однак його заклики до адміністрації Байдена не отримують підтримки, попри відкриті заклики з боку Києва та європейських союзників.

Віцепрезидентка Камала Гарріс також запевнила в подальшій підтримці під час зустрічі із Зеленським, але очевидно, що без суттєвого збільшення військової допомоги досягнення цілей Зеленського, зокрема повернення всіх окупованих територій, залишається під питанням.

Останнім часом риторика Зеленського змістилася в бік необхідності отримати підтримку для “примушення Росії до миру”. Після зустрічі з Трампом він зазначив, що “Путін не може перемогти”, але для цього Україні потрібна суттєва військова допомога.

Деякі республіканці в США, як-от сенатор Марко Рубіо, підтримують ідею мирних переговорів, але в Україні та Європі є занепокоєння, що це може призвести до невигідної угоди з Росією.

Зеленський повернувся до України, де, згідно з повідомленнями, 14 осіб отримали поранення внаслідок російських авіаударів. Він підкреслив, що “Росія щодня скидає близько 100 потужних плануючих бомб”, вказуючи на необхідність більшої підтримки від міжнародних партнерів.

У ніч на 11 липня Київщина пережила серйозну повітряну атаку з боку Російської Федерації, що призвела до виникнення великої пожежі на одному з інфраструктурних об'єктів регіону. Вогонь охопив територію площею приблизно 4000 квадратних метрів, а рятувальні роботи тривали кілька годин, здійснюючи їх під постійною загрозою повторних атак.

Для боротьби з вогнем було задіяно велику кількість рятувальників, включаючи підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також пожежну службу міжнародного аеропорту «Бориспіль» і три спеціалізовані пожежні поїзди. Остаточна локалізація та ліквідація пожежі відбулася лише вранці 11 липня, про що повідомила ДСНС.

Згідно з повідомленнями рятувальників, займання стало наслідком російського удару по інфраструктурному об’єкту під час комбінованої нічної атаки. Інтенсивність вогню призвела до швидкого поширення полум'я, що зумовило необхідність масштабної рятувальної операції.

Ситуація ускладнювалася через постійну загрозу нових атак. Рятувальники, усвідомлюючи ризики, не зупиняли свою роботу та продовжували гасіння пожежі, ретельно координуючи свої дії з військовими щодо можливих повітряних загроз.

До ліквідації вогню були залучені десятки рятувальників і велика кількість технічних засобів. Спеціалізоване обладнання пожежної служби міжнародного аеропорту «Бориспіль» допомогло у боротьбі із займаннням, а пожежні поїзди забезпечили безперервне постачання води.

Рятувальники працювали всю ніч, намагаючись запобігти перекиданню полум'я на сусідні будівлі та мінімізувати загрози для критично важливої інфраструктури. Лише зранку стало відомо про повну ліквідацію пожежі, після чого була проведена перевірка території на предмет прихованих осередків та оцінка шкоди.

На момент ранку 11 липня інформація про жертви або постраждалих не надходила. Фахівці також займалися оцінкою руйнувань, завданих російським ударом, і розробляли плани для відновлення пошкодженого об'єкта.

Ця пожежа стала одним із численних наслідків чергової повітряної атаки Росії. За даними Повітряних сил Збройних сил України, у ніч на 11 липня ворог здійснив один з найбільших повітряних ударів за останні дні, використавши різноманітні типи ракет та безпілотників.

Основний удар було спрямовано на різні регіони України, при цьому сили протиповітряної оборони намагалися відбити атаки. Незважаючи на ефективність української ППО, зафіксовані влучання та падіння уламків у кількох областях, зокрема у Київській.

Російські війська регулярно завдають удари по об'єктах критичної інфраструктури, намагаючись дестабілізувати роботу систем життєзабезпечення в регіоні. Після активних бойових дій рятувальники, енергетики, комунальні служби та правоохоронці негайно приступили до ліквідації наслідків.

Попри складні умови і ризик нових ударів, екстрені служби продовжують виконувати свої обов'язки, відновлюючи критично важливу інфраструктуру Київщини.

Останні новини