Матір із Закарпаття покарали за смерть тримісячного сина, що помер від пневмонії

Український фармацевтичний ринок і досі переживає наслідки одного з найгучніших антимонопольних скандалів за останні роки. Розслідування виявило масштабну антиконкурентну змову між двома найбільшими дистриб’юторами медикаментів — ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД». Разом ці компанії утримували понад 85% усього оптового сегмента постачання ліків, що фактично дозволяло їм контролювати ціноутворення на ринку по всій країні.

Антимонопольний комітет України встановив, що у період з 2020 по 2023 роки дистриб’ютори діяли узгоджено, синхронно підвищуючи ціни на низку популярних і критично важливих препаратів. Йдеться не лише про окремі позиції, а про десятки найменувань ліків, які масово купують українці. Серед них — знеболювальні, засоби для нервової системи, препарати проти застуди та ліки для лікування хронічних захворювань. Такі дії призвели до суттєвого зростання витрат для пацієнтів і медичних закладів.

Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

Зміни у соціальних виплатах, які набувають чинності з 1 березня, вплинуть на внутрішньо переміщених осіб та пенсіонерів в Україні. Зменшення кількості отримувачів допомоги серед ВПО буде спрямовано на найбільш вразливі та малозабезпечені категорії населення, з метою оптимізації видатків та відповідності державної політики зі стандартами справедливості.

Планується, що фінансування на допомогу для внутрішньо переміщених осіб у 2024 році складатиме 57 мільярдів гривень, що на 15 мільярдів менше, ніж у 2023 році. Зміни в системі виплат передбачають перерозподіл та уточнення прав на допомогу, що стосується певних категорій осіб.

Найвразливіші категорії мають продовжити отримувати державну допомогу, в той час як інші категорії зобов'язані будуть подати заяву на отримання виплат з 1 березня. Розмір допомоги залишиться незмінним: 2 тисячі гривень для основної допомоги та 3 тисячі гривень для осіб з інвалідністю та дітей.

Окрім цього, пенсіонери отримають невелике збільшення пенсій за рахунок індексації та зростання мінімальної зарплати. Мінімальні пенсії підвищаться автоматично, а середня пенсія зросте приблизно на 8%, що дозволить підвищити соціальний захист для усіх категорій пенсіонерів, зокрема найбільш вразливих серед них.

Україна очікує значний приріст фінансової підтримки від своїх союзників у березні, хоча фінансування з певних джерел ще не надійшло. Згідно з оптимістичними прогнозами, цього року Україна може отримати близько 9 мільярдів доларів допомоги. В цю суму входить транші від МВФ, Японії, Євросоюзу та Світового банку.

У контексті невизначеності з фінансовою допомогою від партнерів, Україна має розраховувати на зменшення обсягів зовнішнього фінансування порівняно з минулим роком. Це ускладнює ситуацію з дефіцитом бюджету, що спричинений воєнними витратами країни.

Паралельно з цим, очікується, що блокада українських кордонів Польщею посилиться, адже польські перевізники приєднаються до акцій фермерів. Ці протести відбуваються через незадоволення з приводу політики стосовно українських перевізників в Польщі.

Крім того, у березні почнеться вступна кампанія-2024, яка передбачає реєстрацію на Національний мультипредметний тест. Абітурієнти матимуть можливість обрати предмети для тестування та зареєструватися з 14 березня до 11 квітня, після чого пройдуть тестування в травні-червні під час основної сесії.

У березні Україна очікує значний приріст фінансової підтримки від своїх союзників, що стане важливим джерелом фінансування для перекриття дефіциту бюджету, що утворився через воєнні витрати країни. Згідно з прогнозами, Україна може отримати близько 9 мільярдів доларів допомоги від МВФ, Японії, Євросоюзу та Світового банку. Однак, несправедливість політики стосовно українських перевізників у Польщі може призвести до посилення блокади кордонів з цією країною. Крім того, вступна кампанія-2024 стартує з можливістю реєстрації на Національний мультипредметний тест, що стане важливим етапом для абітурієнтів.