Вівторок, 8 Вересня, 2026

Звільнення Максима Остапенка: зачистка культурної сфери набирає обертів?

Важливі новини

У столичному БЦ “Айсберг” сформувався впливовий бізнес-кластер: від колишніх правоохоронців до енергетичних діячів

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

У Києві затримано організатора схеми незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон

В столиці України правоохоронці нейтралізували злочинну схему, що передбачала незаконний виїзд військовозобов'язаних осіб за кордон. Затриманий 26-річний чоловік організував процес під виглядом участі в футбольній команді, пропонуючи клієнтам нібито легальний спосіб виїзду. За кожного «клієнта» він вимагав 10 тисяч доларів.

Згідно з інформацією поліції, організатор оборудки обіцяв, що особи, які бажають покинути Україну, будуть працевлаштовані в спорті, а всі необхідні документи будуть оформлені відповідно до вимог. Однак, у ході спецоперації, проведеної слідчими та оперативниками, було встановлено, що схема мала на меті обманути державні органи та здійснити виїзд без необхідних дозволів.

Під час зустрічей із потенційними “клієнтами” він укладав домовленості та гарантував повний супровід. За даними слідства, на виконання всіх формальностей відводилося до десяти днів – від підписання контракту з “футбольною командою” до безпосереднього супроводу на кордоні. У пакет послуг входили також розробка маршруту та поради щодо поведінки під час перевірок.

Затримання відбулося під час однієї з таких зустрічей, коли організатор отримував частину обумовленої суми. За інформацією правоохоронців, він намагався мінімізувати ризики викриття: запропонував передати готівку в салоні таксі, щоб переконатися у відсутності стеження. Втім, оперативники задокументували передачу коштів і затримали його у процесуальному порядку.

Операцію ініціювали та провели співробітники Голосіївського управління поліції у взаємодії з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Після затримання чоловіку повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев’яти років.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників та інших осіб, які могли скористатися незаконною схемою.

Білорусь під прицілом: Україна визначила понад 500 потенційних цілей для ударів

Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді, відомий також...

Українці лідирують на польському ринку нерухомості, купуючи квартири активніше, ніж громадяни 115 інших країн

Громадяни України стали найчисельнішими іноземними покупцями квартир у Польщі,...

Кирило Буданов: участь у спецопераціях на території Росії

Керівник Офісу президента України та колишній голова Головного управління...

21 травня 2025 року міністерство культури звільнило Максима Остапенка з посади генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Це рішення стало черговим кроком у низці скандалів довкола культурної спадщини України та викликало гостру реакцію як в експертному середовищі, так і серед громадськості.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій оприлюднило дев’ять причин звільнення. У їхньому переліку — нібито неефективне управління, незадовільний стан об’єктів Лаври, наявність представників УПЦ МП у Нижній Лаврі, проблеми з реставрацією, «неприродний червоний колір» стін на виставці про Мазепу, а також питання незаконної торгівлі та діяльності кав’ярні. Сам Остапенко відкидає всі звинувачення, називаючи їх політично вмотивованими, абсурдними і частиною кампанії дискредитації.

За його словами, йому запропонували “піти по-тихому”: оформити відпустку з подальшим переходом на неіснуючу посаду. Коли ж він відмовився, наказ про звільнення був вручений буквально на капоті автомобіля. Документ, стверджує Остапенко, навіть не мав підпису міністра.

Що закидає міністерство? І як відповідає Остапенко

Остапенко наголошує, що частина звинувачень — свідоме перекручування фактів. Наприклад, звинувачення в «недостатньому протистоянні московському впливу» він назвав маніпуляцією, адже закон про заборону московських релігійних організацій набув чинності лише за день до його звільнення. Щодо реставраційних робіт — він наводить приклади проєктів, що реалізовувались благодійним коштом, а відсутність державного фінансування ставить під сумнів саме міністерство.

Так само звинувачення в «червоному кольорі» стін на виставці про Мазепу він назвав несмішним фарсом, адже червоний — типовий бароковий колір, а саму експозицію реалізували коштом меценатів. Кав’ярня, яку поставили йому в провину, за його словами, була встановлена на прохання відвідувачів і мала лише три столики.

Зачистка або контроль?

Остапенко відкрито говорить про системну “зачистку сфери”, яка, на його думку, триває і в інших ключових культурних установах. Серед прикладів — конфлікти довкола заповідника «Софія Київська», музею Другої світової війни, Пирогова, музею Майдану.

Особливо небезпечною він вважає ситуацію довкола самобудів та планів майбутньої забудови території Лаври. За його словами, лише за роки оренди Нижньої лаври УПЦ МП було зведено 36 незаконних споруд. У 2024 році, як стверджує Остапенко, заповіднику вдалося оформити всю землю за собою — і це могло стати «спусковим гачком» для його звільнення, адже він відкрито вимагав скасування ще чинного «Плану організації території» 2013 року, який дозволяє забудову Лаври понад 20 об’єктами, включно з семиповерховим готелем.

Реакція громадськості і наслідки

Одразу після звільнення Остапенка активізувались культурні спільноти. ГО «Коаліція дієвців культури» оголосила про збір підписів за відставку міністра Миколи Точицького. Обурення викликало й те, що разом із директором було згорнуто кілька важливих міжнародних проєктів, серед яких — реставраційний договір із Чехією на 34 мільйони гривень.

Остапенко тим часом заявив, що планує відновити службу в ЗСУ, щойно відновиться після звільнення. Але його боротьба з корупцією у сфері охорони культурної спадщини, схоже, тільки починається.

Українське суспільство потребує не лише охорони пам’яток, а й прозорості в управлінні ними. І поки посадовці сперечаються про «червоні стіни» — хтось планує нові поверхи на святій землі.

Останні новини