Субота, 19 Квітня, 2025

Матвій Бідний перетворив Міністерство спорту на «золоте дно» для обраних, або “як правильно розподілити 11 мільярдів”

Важливі новини

Загроза стійкого енергетичного дефіциту: удари по електростанціях і їх довгострокові наслідки

Не виключено, що в умовах сучасної геополітичної напруги енергетична безпека України стає надзвичайно важливою. Станом наразі можливе припинення роботи енергоблоків Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій через можливі пошкодження вузлових підстанцій та внаслідок виведення з ладу регулюючої генерації. Потенційна загроза зв'язана з труднощами у регулюванні потужності. Поряд з цим, з'явилася інформація про можливі атаки на Західноукраїнську підстанцію, через яку здійснюється передача електроенергії, виробленої на згаданих атомних та теплових електростанціях. Пошкодження цього вузла призведе до потреби зупиняти роботу блоків, що працюють на цих електростанціях, що безпосередньо призведе до скорочення обсягів вироблення електроенергії.

Такий енергетичний дефіцит, зумовлений атаками на електростанції, є надзвичайно небезпечним у довгостроковій перспективі. Його наслідки не обмежуються лише відключенням електроенергії, а також можуть призвести до руйнування промислового потенціалу країни. У разі припинення роботи атомних електростанцій збільшиться залежність від імпорту нафтопродуктів для забезпечення електроенергією. Це призведе до значного зростання вартості логістики та підвищення дефіциту палива, що має негативний вплив на економіку країни та загрозу національній безпеці.

Загроза енергетичного дефіциту також негативно позначиться на бойовій готовності Збройних Сил України. Без постійного електропостачання важко забезпечити ремонт бронетехніки, що є важливим аспектом підтримки бойової готовності. До того ж, збільшиться ризик втрати важливих озброєнь через обмеження можливостей для їх постачання з-за кордону.

Таким чином, енергетичний дефіцит, спричинений атаками на електростанції, є серйозною загрозою для національної безпеки та економічного розвитку України. Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми країни та підвищенню її захищеності від можливих кібератак та інших загроз.

У висновку слід зазначити, що енергетична безпека України стає критично важливою в умовах геополітичних турбулентностей. Атаки на електростанції, зокрема на Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції, можуть призвести до серйозних наслідків, що загрожують не лише енергетичній системі країни, а й її економіці та національній безпеці.

Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми та її захищеності від можливих загроз. Робота над розвитком альтернативних джерел енергії, вдосконалення системи кіберзахисту та реагування на енергетичні кризи має стати пріоритетним завданням для уряду та відповідних структур.

Тільки шляхом системної реформи та впровадження ефективних заходів можна забезпечити стійке енергетичне майбутнє країни та запобігти серйозним наслідкам енергетичних криз.

Долар у вирі продовжує підкоряти вершини: що чекає на майбутньому шляху?

На фоні непередбачуваного економічного ландшафту, де долар продовжує встановлювати нові рекорди, фінансові установи стикаються зі складними викликами та несподіваними змінами. За даними Bloomberg, відзначається зростання курсу долара до позначки понад 40 гривень за один долар. За останній тиждень, міжбанківський курс на цій платформі підвищився з 38,80 гривень до 39,45 гривень за долар, а на початку цього тижня досягнув 39,47 гривень за долар. Наразі ці котирування вже перевищили 39,50 гривень за долар, а закриття торгів відбулося на рівні 39,61 гривень за долар. Офіційний курс гривні до долара, встановлений Національним банком, також досяг нового історичного максимуму, становлячи 39,5737 гривень за долар.

Зростання цін на долар обумовлене не лише національними процесами, а й міжнародними фінансовими операціями. Наприклад, Національний банк зазначив збільшення обсягу продажів долара зі своїх валютних резервів, що перевищило $100 мільйонів. За період з 8 по 12 квітня відбулося викидання на міжбанк валюти на суму понад $378,3 мільйонів. Це викликало значне збільшення курсу долара, що, зокрема, ставило певний тиск на регулятора.

Різноманітні фактори, такі як обсяги валютних операцій Національного банку та домагання влади щодо девальвації гривні для поліпшення конвертації міжнародної допомоги, впливають на рух курсу. Згідно зі словами директора казначейства одного з великих банків, середньорічний курс у 40,7 гривень за долар, передбачений у держбюджеті на 2024 рік, має відображати реальний стан ринку. З огляду на ці динаміки, очікується подальше зростання курсу долара, що викликає серйозні перетурбування у фінансовому середовищі та серед населення.

Разом із зростанням міжбанківського курсу, також підвищується курс чорного ринку та валютних кас. Долар у банківських касах подорожчав на 15-20 копійок, зазначаючи максимальні котирування від 39,65 до 39,99 гривень за долар. Ситуація на фінансовому ринку вимагає уважності та обережності від усіх громадян та фінансових установ, оскільки подальші зміни можуть мати значний вплив на економічну ситуацію в країні.

У фінансовому ландшафті країни зафіксовано ряд значущих тенденцій, що відображають складні економічні реалії. Згідно з даними, майже всі державні банки утримувалися в середніх межах котирувань. Приватбанк встановлював курси купівлі/продажу у діапазоні від 39,10 до 39,70 гривень за долар, Ощадбанк – від 39,30 до 39,85 гривень за долар, в той час як у Сенс Банку котирування становили від 39,40 до 39,90 гривень за долар.

Карткові курси банків перетнули психологічний рубіж 40 гривень за долар, однак це зробив лише один банк – Акордбанк, встановивши картковий курс продажу на рівні 40,40 гривень за долар. Середня шкала курсів на ринку коливалася від 39,20 гривень за долар (Укрсиббанк) до 39,99 гривень за долар (Кредобанк). Щодо викупу, карткові курси знаходилися в діапазоні від 38,42 до 39,85 гривень за долар.

Середня ціна продажу долара на поточні рахунки фізичних осіб у рамках місячного ліміту у 50 тисяч гривень з можливістю миттєвого зняття становила 39,4 гривень за долар (з урахуванням додаткових комісій). Мінімальний курс тут склав 39,24 гривень за долар (банк "Український капітал"), а максимальний – 40,54 гривень за долар (Банк Авангард). Варто відзначити, що понад 20 банків тримали розцінки вище 40 гривень за долар.

Ці котирування та коливання на фінансовому ринку свідчать про важливі зміни та виклики, перед якими стоїть економіка України. Це також підкреслює необхідність уважного та обачного підходу до фінансових операцій для всіх учасників ринку та громадян.

Український фінансовий ринок переживає період значних коливань, які відображають складні економічні умови країни. Зростання курсу долара надихає банки на встановлення нових рекордних котирувань, що ставить перед ними виклики у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності. Перевищення психологічного рубежу у 40 гривень за долар карткових курсів відображає складність ситуації, яка може вплинути на фінансове благополуччя громадян. Варто уважно стежити за розвитком подій на фінансовому ринку та приймати обачні рішення щодо фінансових операцій для збереження стабільності та ефективного управління фінансами.

У школах України можуть заборонити російську мову навіть в укриттях

В Україні розглядається законопроєкт №13072, який передбачає створення україномовного середовища в школах. Згідно з ініціативою, російську мову хочуть заборонити не тільки під час уроків, а й на перервах, у їдальнях та укриттях. Законопроєкт покликаний заохотити учнів до спілкування державною мовою та сприяти формуванню української мовної компетентності та ідентичності. При цьому адміністрація навчальних закладів і педагоги […]

The post У школах України можуть заборонити російську мову навіть в укриттях first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В НАЗК розповіли як виявляють брехню в деклараціях чиновників

Статья о блокировке Discord в РоссииClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых абзацев, которые более подробно рассматривают возможные последствия блокировки Discord и реакцию различных групп на эту ситуацию. В дополнительных абзацах освещены следующие аспекты:

Автоматизовані перевірки включають в себе ряд правил, які допомагають визначити, чи має особа можливість накопичити заявлені кошти. У разі, якщо особа не може підтвердити свої фінансові можливості в порівнянні з попередніми деклараціями, така декларація отримує високий рейтинг ризикованості та може бути піддана детальному аналізу.

Павлущик підкреслив, що НАЗК не проводить обшуків чи допитів; їхня робота зосереджена на перевірці документів і даних з реєстрів та баз даних, а також на отриманні пояснень від осіб, які підлягають перевірці.

Очільник НАЗК наводить яскраві приклади, коли декларанти вказували значні суми готівки, джерела яких не були підтверджені. Одним з таких випадків стало розслідування декларацій міського голови Очакова, у якого виявили ознаки незаконного збагачення на суму понад 12 млн грн. Також виявлено недостовірне декларування на суму понад 3 млн грн. Під час війни чиновник і його дружина придбали квартиру в Іспанії вартістю понад 5 млн грн, а також отримали подарунки у вигляді готівки на суму понад 12 млн грн від матері, чиї законні доходи не підтверджують можливість таких дарувань.

З огляду на ці факти, Національною поліцією було розпочато кримінальні провадження за статтями «незаконне збагачення» та «внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації». Це свідчить про активізацію боротьби з корупцією та зловживаннями в Україні, а також про те, що механізми контролю декларацій працюють, виконуючи свою мету – забезпечення прозорості та підзвітності.

Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

Верховна Рада України прийняла законопроєкт №12245, який змінює систему розподілу капітальних видатків та вносить низку важливих нововведень. Серед основних змін — централізація фінансування проектів, пріоритезація найбільш важливих об’єктів та відновлення штрафів за затримку поставок зброї на фронт. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради, нардепа Роксолани Підласи, зміни до Бюджетного кодексу були ухвалені вчасно, що […]

The post Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Ось, наприклад, візьмемо для аналізу свіженького представника спортивної еліти — в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного. Ще вчора мало кому відомий державний службовець, сьогодні він вже опікується долею наших олімпійських надій. Але перед тим як ми потрапимо в солодкі обійми ейфорії від цього кадрового досягнення, давайте зануримося в маленький, але смачний факт: Бідний був призначений після того, як попередній міністр Вадим Гутцайт «добровільно» пішов з посади. Ну, знаєте, добровільно, як то кажуть, з примусу.

Так, Гутцайт, який ледь встиг посидіти у своєму міністерському кріслі, встиг також «оскандалитися» зверненням до президента Міжнародного олімпійського комітету. Але не через те, що зробив щось погане, ні — він лише намагався повернути у спорт представників так званих «організацій» з окупованих територій. Це, мабуть, був його креативний спосіб показати, що спорт — поза політикою. Але чомусь ніхто не оцінив його благородного наміру, і вже за місяць він опинився на виході з міністерства.

А хто ж його замінив? Матвій Бідний — той самий, що ще вчора був «порядним» заступником і обіймав різноманітні посади з 2016 року. Ну, майже молодий і перспективний кадр, якби не одне «але».

Бідний, який сидів на схемах з 2020 року, отримав усю владу над фінансами після відставки Гутцайта. Наприкінці 2023 року між Гутцайтом і Бідним виник конфлікт через розподіл “відкатів” за проекти, закриті наприкінці року. Ці проекти були ініційовані Гутцайтом, але гроші на них вже витрачав Бідний, який не збирався ділитися з колишнім шефом. Виникає конфлікт. Це було б епічне кіно, якби не реальність. На боці Гутцайта були його міжнародні зв’язки (включаючи бізнес-інтереси в Росії) і підтримка бандитського світу України, тоді як Бідного підтримували політики, пов’язані з Партією регіонів, включаючи Татарова, який прикривав його діяльність. Ситуація досягла такого рівня, що обидва звернулися до Офісу Президента, але їм було рекомендовано знайти компроміс.

Спортивні тренувальні збори або “як прожити на 20% від заявленої суми”

І під керівництвом Бідного Міністерство молоді та спорту перетворилося на креативну лабораторію для розробки корупційних схем. Один із найпопулярніших напрямків – це тренувальні збори та змагання. Ось вам реальна картина: за документами – одномісні номери, триразове харчування з шведським столом. На практиці – двомісні номери, порційне харчування і ще добре, якщо воно буде триразовим. Різниця в грошах? Правильно, вона йде на “непередбачувані витрати”. А найкращий приклад – чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Стелла Захарова просила 10 мільйонів гривень, але експерти сміються – реальна вартість не більше 1,5 мільйона. А от як витратити решту 8,5 мільйона – це вже мистецтво.

Ще один напрямок – це замовлення додаткових промоцій. Наприклад, виступ Джамали на Олімпійських іграх обійшовся в 10 тисяч доларів. “Так це ж Джамала!” – скажете ви. Але от невдача – Леді Гага виступала абсолютно безкоштовно. І чим вона гірша? Просто, мабуть, не зрозуміла, що можна було б трохи заробити. Ну а що ж? В наш час треба бути розімнішою!

Матвій Бідний: політичні зв’язки та сімейні скандали

Бідний не лише майстер у фінансових схемах, а й у виборі родичів. Він, як з’ясувалося, має доволі цікаві сімейні зв’язки, які заслуговують на увагу. Його дружина Вікторія Дашутіна – донька відомого бізнесмена і колишнього надепа від «Партії Регіонів» Григорія Дашутіна. Вікторія живе у Словенії, де керує сімейним підприємством. Саме на неї оформлено чисельне майно сім’ї в.о. міністра. У деклараціях він вказував і родинні зв’язки з Вікторією Дашутіною та спільне майно зі скандальним Григорієм Дашутіним.

А тепер цікаво: у червні 2023 року Дашутін був затриманий правоохоронцями за звинуваченнями у створенні злочинної організації та сприянні державі-агресору. Згідно з матеріалами кримінальної справи, продукція підприємств Полтавського трубомеханічного заводу та “ВНДІкомпресормашу” Дашутіна постачалася до російської федерації та Білорусі. Правоохоронці з’ясували, що промислово-інноваційна група компаній, яка належить родині колишнього народного депутата Дашутіна, з 2014 року постачала державним підприємствам Росії високоефективні вузли, агрегати та деталі пневматичного обладнання. Компресори та компресорні установки, вироблені цією групою, є важливими компонентами для бойових залізничних ракетних комплексів 15П961 “Молодець”, що знаходяться на бойовому чергуванні у складі ракетних військ стратегічного призначення РФ.

Вікторія Дашутіна офіційно є власницею кількох компаній, серед яких ТОВ “СОЛАР НСВ”, ТОВ “ДА 4”, концерн “НІКМАС” та АТ “КДРМЗ”. Всі ці компанії також належать родині Дашутіних, включаючи Григорія Дашутіна, Раїсу Дашутіну та Артема Дашутіна.

Незважаючи на заяви про вихід Вікторії з родинного бізнесу, дані платформи YouControl показують, що вона досі є активним власником. А це означає, що сімейні зв’язки Бідного і Дашутіних залишаються міцними, і це не може не викликати занепокоєння.

Але це ще не все. Виявилося, що тесть Бідного мав тісні зв’язки з російськими військовими підприємствами. Протягом перших 16 місяців повномасштабної війни його підприємства постачали до росії комплектуючі на суму понад 160 мільйонів гривень.

До речі, сам Бідний в минулому він був помічником-консультантом у нардепа Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Януковича. І хоча він запевняє, що вже давно не підтримує контактів з Портновим, але тут питання чи можна вірити просто на слово?

Висновок: Спорт – це бізнес, а не забавка!

Звичайно, спорт – це серйозно. А якщо у вас є доступ до бюджетних коштів – то це ще й прибутково! На жаль, на цьому тлі питання розвитку спорту в Україні відходять на задній план. Головне – щоб усі отримали свою долю. І хто знає, можливо, у майбутньому побачимо ще більше таких талановитих управлінців, які зможуть зробити спорт дійсно “прибутковим”. Але вже не для держави чи спортсменів, а для себе, улюблених.

Останні новини