Maxar Technologies відключила доступ до супутникових знімків для України

Національний банк України (НБУ) оголосив про можливе введення нових обмежень на P2P-перекази між рахунками фізичних осіб до завершення червня 2024 року. Згідно з цими нововведеннями, ліміт на перекази буде обмежений сумою в 100 тисяч гривень на місяць, а також до 30 транзакцій за місяць для кожного рахунку. Це рішення прийняте для забезпечення більшої фінансової безпеки та контролю над потоками коштів у країні. Зазначені обмеження будуть введені з метою запобігання можливих фінансових ризиків та недозволених операцій. НБУ планує ретельно моніторити виконання цих обмежень та, за необхідності, вносити коригування до встановлених правил. Водночас, ухвалення таких заходів передбачається для забезпечення стабільності та надійності фінансової системи України.

Нові обмеження вчора анонсував заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

Він пояснив їхню необхідність протидією нелегальному гральному бізнесу, де заведено ганяти кошти між рахунками фізосіб. А також протидією ухиленню від сплати податків.

«А ще так сподіваються перемогти відкриття карток на підставних осіб, що стало справжньою модою останнім часом – коли картки відкривають на людей похилого віку, студентів або ще когось, а потім передають у користування комусь іншому (третій особі), хто не хоче офіційно “світити” свої фінанси. Поки що йдеться про обмеження кількості та місячної суми транзакцій. Але якщо це не допоможе, створюватиметься реєстр імен (з податковими номерами) таких громадян України, які брали участь у схемах або були «підставними». Щоб усі банки знали цих схемників, і не відкривали їм рахунки. Вони просто не зможуть пройти фінансовий моніторинг на вході”, – розповіло джерело.

На ринку також говорять про ще одну мету, яку не афішують чиновники – про спроби побороти так звані «чорні зарплати». Колись їх називали «зарплатами в конвертах», але тепер це переросло в розкидання грошей по особистих рахунках людей. Податкові органи давно намагаються боротися з цим явищем, зокрема, залучаючи НБУ.

Але банкіри не дуже вірять, що обмеження в 30 вихідних транзакцій на місяць на 100 тис. грн зможе зупинити перекидання гральних або зарплатних грошей. Очікують, що українці, яким потрібно часто перераховувати великі суми, просто відкриватимуть більше рахунків у різних банках. Адже в одному банку поняття не мають, що їхній клієнт робить в іншому.

На поточний момент багато українців мають по 2-3 рахунки, і банківських карток на руках ставатиме тільки більше, оскільки максимальна кількість рахунків на одну фізособу не обмежена чинним законодавством.

На поточний момент Нацбанк ніяк не обмежує максимальну кількість переказів фізосіб між рахунками українських банків. Однак такі обмеження своїми внутрішніми правилами встановлюють самі банки в рамках фінансового моніторингу.

Наприклад, у Приватбанку уточнили, що в нього діє ліміт на 200 вихідних переказів для одного клієнта і 350 – для переказів, що надходять (зарахування коштів). За сумою діє місячний ліміт в 1 млн грн на зарахування і стільки ж на переказ грошей. Але починаючи з 400 тис. грн банк обов’язково запросить інформацію про походження коштів, і, якщо її не буде надано – транзакції зупинять, а рахунок заблокують.

У monobank (Універсалбанк) інші ліміти: 50 переказів (усіх) на день, 100 переказів – на 4 дні і 150 переказів – на місяць. Максимальна сума перерахування – 60 тис. грн на добу. А якщо говорити про місячні ліміти, то вони встановлені різні, залежно від виду банківської картки: MasterCard – до 400 тис. грн, VISA – до 1 млн грн. Але в кожному випадку також діє правило про надання даних про походження коштів при операціях від 400 тис. грн і вище.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

При цьому Україна досягає межі своїх військових можливостей і стикається з серйозними проблемами в енергетиці напередодні зими. Моральний дух громадян починає слабшати, а майбутнє поставок зброї та фінансування України під величезним питанням.

Водночас зростає зовнішній тиск на Зеленського, щоб він почав переговори для припинення війни, можливо, з болісними для України поступками.

Зеленський до переговорів уже готується, але хоче змінити правила гри, щоб провести їх із сильної позиції. Вторгнення в Курську область принесло мало користі, хоча саме з цією метою Зеленський відправив туди війська.

Тепер Україна просить союзників дозволити удари по РФ далекобійними ракетами, а також вимагає гарантії військових поставок, фінансової допомоги та підтримки з боку НАТО

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.