Мер Львова Андрій Садовий на шляху до зміцнення міжнародних зв’язків: форум місцевих рад у Німеччині

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Це дослідили журналісти видання NGL Media. Вони також повідомляють, що друкувати усі наклади підручників буде харківська ТОВ “ПЕТ”, виробничі потужності якої у 2022 році були пошкоджені російськими обстрілами. У закордонній квартирі засновника цієї друкарні жив утікач, колишній міністр освіти Дмитро Табачник.

Завищення вартості примірника

Усі ці підручники призначені для шкіл з мовами навчання національних меншин (польською, угорською, румунською), а також для учнів з особливими освітніми потребами.

Типовим прикладом є укладена 27 червня угода вартістю 5,4 млн грн на видання майже 12 тис. підручників “Здоров’я, безпека та добробут” для шестикласників з особливими освітніми потребами. За розрахунками цієї угоди один примірник коштує 455 грн, пишуть NGL Media.

Журналісти видання звернулись до ТОВ “ПЕТ” з проханням надрукувати подібну книжку з аналогічними показниками. І друкарня висловила готовність видрукувати 12 тис. примірників за 871,2 тис. грн. Це майже у п’ять разів дешевше, аніж закладені “Атлантом” 4,8 млн грн.

Якщо врахувати додаткові витрати, гонорар і рентабельність, закладені “Атлантом”, вартість одного підручника, оплаченого бюджетним коштом, могла б бути вчетверо дешевше. Тож, журналісти, провівші розрахунки усіх укладених угод і проконсультувавшись з експертами видавничої галузі порахували, що прибуток “Атланта” складатиме понад 10 млн. грн.

Директорка Видавництва “Атлант” Лєля Мінакова відмовилась від коментарів виданню, натомість директор Інституту модернізація змісту освіти” Євген Баженков у відповіді на запит NGL.media заявив, що його організація не впливає на вибір друкарні.

“Видавництва, у тому числі ТОВ “Видавництво Атлант”, самостійно визначають поліграфічне підприємство, яке спроможне виконати державне замовлення щодо друку підручника у визначений термін на умовах видавництв”, – стверджує він.

Змова на ринку і шлейф Дмитра Табачника

Видавництво “Атлант” засноване менше року тому у Києві. Проте його засновниками і власниками є троє бізнесменів, які давно є конкурентами одне одному і освоїли ринок навчальної літератури і держзамовлень – Віктор Круглов, Олег Фурман та Олег Костенко.

Віктор Круглов є власником видавничої групи “Основа” і видавництва “Ранок”. “Основа” щороку випускає понад 200 нових найменувань навчальних, довідкових і пізнавальних книжок, а “Ранок” є традиційним постачальником підручників для Міносвіти.

Наприклад, у 2021 році “Ранок” отримав на випуск підручників 121 млн грн, посівши перше місце за сукупною вартістю підрядів від Міносвіти. Друге місце (82 млн грн) у цьому рейтингу отримало видавництво “Генеза”, яким володіє Олег Фурман, а третє місце (81 млн грн) дісталося видавничому центру “Оріон” Олега Костенка. Ці три видавництва кілька років поспіль отримували більше половини всіх грошей, які уряд виділяє на видання шкільних підручників.

“Ранок” і “Генеза” продовжують лідирувати і у 2024 році, вже отримавши від Міносвіти понад 190 млн грн і 170 млн грн відповідно, а от третє місце з портфелем замовлень на 163 млн грн, отриманих лише за два місяці, посів “Атлант”.

Що ж до друкарні ТОВ “ПобутЕлектроТехніка” (такою є розшифрована абревіатура назви компанії “ПЕТ”), то на ринку вона існує понад 28 років, але до видавничої справи прийшло у 2011 році. Її власником є Михайло Шифрін. Рахункова палата виявила, що протягом 2010–2011 років усі видавництва, яким Міносвіти доручало видання підручників, замовляли поліграфічні послуги у ТОВ “ПЕТ”. Проте компанія не мала достатніх виробничих потужностей і і замовляла друк в реальних друкарнях, залишаючи собі 60–90% коштів, виділених на видання підручників.

У той час Міністерство освіти очолював Дмитро Табачник, який втік з України після перемоги Євромайдану. У 2015 році він “знайшовся” в ізраїльському місті Натанія. Виявилося, що він жив у розкішній квартирі разом з Михайлом Шифріним – незмінним власником ТОВ “ПЕТ”.

Михайло Шифрін є громадянином Ізраїлю. З початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну він постійно живе у цій країні.

Друкарня ТОВ “ПЕТ” розташована у харківському Будинку друку – комплексі споруд, де за часів СРСР були розташовані друкарні та редакції місцевих газет. Нині з державних тут лишилося одне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія”. Цей комплекс споруд серйозно постраждав від ракетної атаки росіян у липні 2022 року.

Міністр Освіти Оксен Лісовий має доволі влучне прізвисько “муляж освіти”. Нащадок поважного, патріотичного сімейства своїм відомим прізвищем має покривати оборудки своїх “працедавців” – Коломойського, Зеленського і Ко. Фото: facebook.com/NAZKgov

P.S. У Міністерстві освіти і науки України відреагували на корупційний скандал щодо закупівлі підручників за завищеними цінами.

МОН пообіцяло провести службове розслідування щодо Інституту модернізації змісту освіти, який уклав “дорогі” угоди з харківським видавництвом “Атлант” без тендерів.

“Так, ми отримали інформацію, що Інститут модернізації змісту освіти, який уповноважений організовувати експертизу і закупівлю підручників, уклав угоду на їхнє придбання за завищеною вартістю.

Міністерство освіти і науки України неухильно дотримується антикорупційних принципів, тому вдячні представникам медіа за те, що звернули увагу на можливі порушення. Обовʼязково повідомимо про результати службового розслідування”, – йдеться у заяві МОН.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомив очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, додавши, що ситуація в регіоні залишається складною.

У самому Харкові, внаслідок обстрілу, пошкоджено магазини, вікна кількох багатоквартирних будинків і поранено 64-річну жінку. На території Чугуївського району, під час повторної атаки, загорілися дві квартири в багатоповерхівці. Постраждали також двоє жителів – 36-річний чоловік і 40-річна жінка. Уламки збитого безпілотника влучили в дах будівлі, пошкодивши вікна і п’ять автомобілів.

У Борівській громаді Ізюмського району уламки від влучання в автомобіль пошкодили місцевий магазин. У Куп’янську російський обстріл пошкодив кілька житлових будинків. Поранення дістали троє чоловіків віком 35, 49 і 61 років.

Найбільших руйнувань зазнали приватні домоволодіння та багатоповерхові будинки. У Куп’янському районі було зруйновано до 40 гаражів, загинули чоловік і жінка. У селі Прудянка Харківського району пошкоджено п’ять приватних будинків та автомобіль, постраждав 60-річний чоловік.

На Куп’янському напрямку за минулу добу відбулося дев’ять бойових зіткнень. Сили оборони України продовжують відбивати атаки ворога в районах Кучерівки, Кругляківки та Лозового. У зв’язку з небезпекою з районів Куп’янського та Борівського напрямків було евакуйовано 53 людини, яких тимчасово розмістять у безпечних регіонах.

Олег Синєгубов зазначив, що допомога постраждалим районам надається оперативно, і тривають роботи з відновлення критичної інфраструктури. Українська влада продовжує закликати міжнародну спільноту до посилення санкцій проти Росії, яка веде агресивну війну проти мирного населення України.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала перевірку діяльності начальника управління СБУ в Полтавській області Костянтина Семенюка після оприлюднення журналістського розслідування, яке поставило під сумнів походження майна, записаного на членів його родини. Публікація викликала суспільний резонанс і стала підставою для аналізу відповідності задекларованих доходів фактичним витратам.

У матеріалі журналістів акцент зроблено на дорогих транспортних засобах — зокрема автомобілях Mercedes-Benz та Audi Q8, які фігурують у користуванні близьких посадовця. Окрему увагу привернули апартаменти площею близько 120 квадратних метрів у Чернівцях, а також частка в рекреаційному комплексі на території Буковини. За даними розслідування, вартість цих активів істотно перевищує офіційні доходи, задекларовані родиною за попередні роки.

«Спеціалізована антикорупційна прокуратура вживає заходів для перевірки обставин, викладених у розслідуванні журналістів, з метою виявлення можливих необґрунтованих активів», – зазначили в САП у відповіді на запит редакції.

Журналісти встановили, що майно, зареєстроване на батьків дружини Семенюка, було придбано в період його керівної роботи в СБУ. При цьому частиною майна – Audi Q8 та апартаментами у Чернівцях – користуються сам Семенюк із дружиною.

Пресслужба СБУ та родичі Семенюка стверджують, що кошти на придбання майна надали батьки дружини, які працювали на заробітках в Італії та Ізраїлі. Однак журналісти звернули увагу на підозрілі збіги: продавцем Audi Q8 за заниженою ціною виявився фігурант розслідування того самого управління СБУ, де Семенюк обіймав керівну посаду. А продавцем апартаментів бізнес-класу за ціною вдвічі нижчою за ринкову став батько фігуранта чернівецької податкової служби, де дружина Семенюка працювала податковою інспекторкою.

Наразі триває перевірка САП, яка має встановити, чи були порушення при придбанні майна та чи можуть активи розглядатися як необґрунтовані.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.