Мера Ківерців підозрюють у схемі з військовими закупівлями

Акторка Наталка Денисенко та її коханий Юрій Савранський, роман яких уже кілька місяців активно обговорюють користувачі соцмереж, знову стали темою для обговорення. Судячи з їхніх онлайн-активностей, пара нині перебуває в Одесі, і цього разу про їхній спільний відпочинок свідчать не папараці, а власні публікації в Instagram.

Обидва майже одночасно поділилися сторіз із кадрами неспокійного Чорного моря, знятого з дуже схожих ракурсів. У підписі до свого фото Денисенко натякнула на емоційний стан, зазначивши, що хвилювання всередині нагадує рух морських хвиль на рідному узбережжі. Савранський, своєю чергою, додав коротке, але промовисте повідомлення, у якому описав сьогоднішній вигляд моря, ніби підкреслюючи настроєву гармонію між ними.

За геолокацією видно, що обидва перебувають у готелі «Немо» в Одесі. Саме тут Наталка завершує зйомки сиквелу комедії «Коли ти вийдеш заміж?», а Савранський, судячи з усього, приїхав її підтримати. Раніше він уже літав до Болгарії, де проходили основні епізоди зйомок, тож їхня близькість і постійна присутність одне біля одного більше не виглядає випадковістю.

Стосунки Денисенко та Савранського розвиваються стрімко — і дедалі публічніше. Пару все частіше помічають разом на подіях. Нещодавно вони відвідали концерт Артема Пивоварова, де їх бачили десятки фанів.

За неофіційною інформацією, на момент початку роману і Денисенко, і Савранський були одружені. Акторка вже розлучена, а її коханий перебуває у процесі розірвання шлюбу.

Публічність, відкриті жести та одночасні пости у соцмережах свідчать: Наталка та Юрій більше не прагнуть приховувати стосунки й усе частіше дозволяють собі бути разом відкрито.

15 жовтня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила важливе рішення, яке дає можливість слідству продовжити спеціальне досудове розслідування у справі бізнесмена Костянтина Жеваго. Суд задовольнив апеляційну скаргу сторони обвинувачення та надав дозвіл на проведення цієї процедури за відсутності підозрюваного на території України. Це рішення є ключовим кроком у справі, яка стосується підозр у корупційних діях високопрофесійного бізнесмена.

Жеваго обвинувачують у передачі неправомірної вигоди службовим особам, що за версією слідства, сталося через укладення угод, що призвели до значних фінансових порушень. За результатами розслідування, йому інкримінують порушення ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна.

У липні 2024 року Вищий антикорупційний суд уже заочно заарештував Жеваго та наклав арешт на частину його майна, зокрема на гелікоптер, а також розпочав розгляд інших кримінальних проваджень, пов’язаних із бізнесменом. Слідство підозрює його також у причетності до масштабної фармацевтичної схеми, яка нібито передбачала організацію виробництва і збуту українських препаратів на території Російської Федерації.

Оскільки Костянтин Жеваго тривалий час перебуває за кордоном, звичайне досудове розслідування у його присутності провести неможливо; тому прокуратура клопотала про спеціальну процедуру розслідування in absentia. Рішення Апеляційної палати ВАКС відкриває слідчим можливість працювати з матеріалами, викликати свідків, призначати експертизи та готувати справу до подальшого судового розгляду.

Ухвала Апеляційної палати не означає вироку — слідство має завершити всі необхідні процесуальні дії, після чого матеріали справи будуть передані до суду для розгляду по суті.

В останні місяці спостерігається значне скорочення обсягів військової допомоги Україні з боку міжнародних партнерів, зокрема Заходу. Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що підтримка з боку Сполучених Штатів, які були одним із найбільших донорів, істотно знизилася після інавгурації Дональда Трампа. Це спричинило дефіцит у фінансуванні, який частково вдалося компенсувати Європейському Союзу лише в першій половині поточного року. Однак ситуація змінюється: влітку європейські зобов'язання значно скоротилися — на 57% порівняно з першими шістьма місяцями, зменшивши щомісячний обсяг допомоги з €3,8 млрд до €1,9 млрд.

Цей спад не можна ігнорувати, адже для України, яка веде боротьбу за свою територіальну цілісність, кожен фінансовий ресурс має велике значення. Зниження підтримки означає не лише складнощі в постачанні необхідного озброєння, але й потенційно серйозні наслідки для стабільності військових операцій. У другому кварталі поточного року військова допомога всіх донорів була на 40% нижчою, ніж у першій половині, що ускладнює плани щодо модернізації армії та забезпечення її необхідними ресурсами для відбиття агресії.

Ініціатива Purl, у рамках якої окремі країни НАТО купують зброю у США для передачі Україні, вже залучила мінімум 16 держав; серед тих, хто закупив озброєння — Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Канада. Загальна сума таких закупок становить близько €1,9 млрд. При цьому Данія вирізняється тим, що віддала свої запаси артилерії і налагоджує прямі закупівлі у українських виробників.

Матеріал також звертає увагу на регіональні відмінності: Південна Європа (Франція, Іспанія, Італія) демонструє більш стриману позицію в постачанні озброєнь, але водночас має відносно повні склади і потужні оборонні галузі; країни Балтії, Чехія чи Польща активніші у передачах, але їхні можливості обмежені ресурсами. Автори зазначають, що потенціал Європи для збільшення допомоги ще не вичерпано — порівняння з попередніми кризами показує, що ЄС і Брюссель можуть мобілізувати значні фінансові ресурси: фонд відновлення під час пандемії становив близько €810 млрд, під час єврокризи — близько €400 млрд, тоді як на сьогодні допомога Україні становить приблизно €215 млрд.